Голландський референдум: чи достатньо зробила Україна?

Нідерланди – країна тюльпанів, млинів, каналів, сиру та іграшкових будинків з рудої цегли. Такою ми її стереотипно уявляємо. Але віднедавна в цьому асоціативному ряді, принаймні в сприйнятті українців, з’явилось несподіване слово – референдум.

6 квітня голландці будуть голосувати щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про це оголосили восени минулого року. Але Київ лише в останні кілька тижнів розпочав активну, насичену, часом навіть гарячкувату кампанію, аби досягти бажаного для себе результату волевиявлення.

Завдання мінімум – суттєво скоротити частку тих, хто налаштований проти. Агітацію проводять не лише у ЗМІ, наприклад, за допомогою чисельних веб-сайтів. Останнім часом до Нідерландів завітало безліч українських політиків, громадських діячів, митців і журналістів. Одне з видань навіть назвало таку активність "пропагандистським десантом".

Але питання, яке турбує багатьох, – чи зробила Україна достатньо, аби досягти своєї мети?

Олігархи та нещасні кури

Референдум призначили після того, як ініціативна група за підтримки сатиричного блогу GeenStijl, відомого своїми провокаційними матеріалами, а також незалежного аналітичного центру зібрали достатньо підписів, аби громадяни мали можливість відповісти, чи підтримують вони рішення уряду ратифікувати угоду з Україною.

Голосування має консультативний характер – тобто не зобов’язує владу переглядати своє рішення. Втім, більшість нідерландських парламентаріїв вже заявили, що поважатимуть волю виборців. А депутат Кейс Верховен взагалі визнав, що в разі, якщо більшість голландців угоду відхилять, її, можливо, не ратифікують.

На старті у багатьох були сумніви, що референдум визнають дійсним, – адже для цього на дільниці мало прийти не менше 30% виборців.

Опитування показували, що голландців не надто хвилює питання, винесене на голосування. Саме цим оглядачі і пояснюють початкову пасивність уряду, де просто сподівались на недостатню явку. Але кількість охочих проголосувати зросла, у тому числі завдяки табору противників угоди і їх часто нетрадиційним методам агітації.

Чого вони тільки не робили, аби переконати співгромадян: від безкоштовної роздачі вафель в обгортці з закликами проголосувати проти Угоди, мультфільмів, які розповідають про начебто знущання над тваринами на українських птахофабриках - й аж до друку своїх аргументів на туалетному папері.

Опоненти називають Україну "Олігархістаном" та зображують її країною корумпованою, бідною і проблемною, а також стверджують, що договір про асоціацію є першим кроком на шляху до євроінтеграції. І це попри те, що таке сумнівне твердження не раз спростовували чиновники різних рангів.

Агітатори навіть підняли дуже чутливу для Нідерландів тему – висловили припущення, що Україна може таки бути причетна до аварії малайзійського "Боїнга", що прямував з Амстердаму до Куала-Лумпура.

"Не виключено, що український військовий літак переховувався нижче чи неподалік рейсу MH17", – припускає Барт Нейман, редактор блогу GeenStijl.

Подібні заяви дали привід прихильникам угоди звинуватити протилежний табір у використанні російських пропагандистських штампів. Багато хто – серед них, наприклад, Ганс Рамаекерс, президент бізнес-клубу "Київ-Нідерланди" – переконані, що Кремль відіграє не останню роль в цьому процесі.

"Кампанія проти України… вони розповсюджують дуже багато брехливої інформації. Навіть у голландських газетах виходять статті про те, що вони фінансуються Путіним. І я так вважаю", – каже пан Рамаекерс.

Але інші, як от Михайло Христенко, лідер групи "Українці в Нідерландах", сумніваються, що Москва має безпосередній вплив на референдум. На його погляд, той факт, що дискурс опонентів нагадує аргументи російських ЗМІ, є не більше ніж співпадінням.

"Вони намагаються знайти будь-які причини, …аби очорнити Україну, лише б люди проголосували проти", – пояснює пан Христенко.

Втім, міністерство внутрішніх справ України заявило "російське походження" відео, на якому чоловіки в камуфляжі і балаклавах, начебто бійці полку "Азов", погрожують "знищувати" голландців у разі відмови ратифікувати угоду.

Від Філарета до ЛГБТ

Що Україна протиставила цій кампанії?

Ще перед офіційним початком агітації в лютому президент Петро Порошенко відвідав Нідерланди, де під час лекції в Лейденському університеті назвав євроскептиків – а саме вони здебільшого виступають проти договору про асоціацію – "євробоягузами" і закликав голландців до єдності з Україною.

З тих пір було зроблено багато заяв, розпочато кілька інформаційних кампаній, проведено не один захід.

Команда, яка агітує за Угоду, виявилася дуже різною: від патріарха Філарета, який нещодавно відвідав Гаагу, до громадської ЛГБТ-організації "Точка опори".

А ще урядовці, експерти, митці і навіть діти – у проекті <link type="page"><caption> "Давай, Нідерланди, давай"</caption><url href="http://hopnederlandhop.com/" platform="highweb"/></link> маленькі українці звертаються до виборців із проханням подарувати їм шанс на "європейське завтра". А ще зворушливо виконують пісню "Вона вірить у мене", мелодійний хіт одного з найпопулярніших голландських співаків Андре Хазеса.

Помітною подією став візит до Нідерландів братів Кличків. В ефірі одного із телеканалів Віталій пояснив, що він, як і інші українці, бореться за "сучасну, демократичну, європейську" країну, і що Угода про асоціацію є кроком в цьому напрямку. А Володимир запевнив, що Україна здатна зробити Європу стабільнішою і безпечнішою.

А ще старший із братів проїхався по Амстердаму на велосипеді.

Схоже, міністр закордонних справ Павло Клімкін вирішив узяти з київського мера приклад, коли очолив велопробіг на підтримку України в столиці Нідерландів.

У березні його міністерство субтитрувало голландською <link type="page"><caption> промо-відео</caption><url href="https://www.youtube.com/watch?v=pd6JMb9UNLA&feature=youtu.be" platform="highweb"/></link>, яке розповідає про Україну як націю волелюбних, креативних працьовитих та освічених людей. А ще разом із фондом Макса Ван Дер Штоля українське зовнішньополітичне відомство організувало інформаційну кампанію, мета якої – познайомити голландців з Україною. Схожих ініціатив, переважно громадських, з’явилося чимало.

Агітації в Нідерландах було останнім часом так багато, що політолог Володимир Корнілов, відомий своїми проросійськими поглядами, зауважив, що "Україна вирішила взяти Голландію змором".

А от дипломат Богдан Яременко, навпаки, охарактеризував українську кампанію як "кволеньку". Сайт "Українська правда", в свою чергу, написав про те, що дії прихильників асоціації з Україною – малоефективні.

"Сперечатися з противниками України непросто, бо вони надто голосно кричать", – зізналася виданню одна з учасниць дебатів з українського питання.

Втім інші дорікають, що було зроблено мало. Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики, називає таку позицію "деструктивною". Та й посол з особливих справ МЗС Дмитро Кулеба відкидає претензії в бездіяльності.

"Суспільство хвилюється, що держава нічого для перемоги не робить. Не хвилюйтесь – робимо все, що в наших силах", – запевнив він на своїй сторінці у Facebook.

Результат референдуму покаже, чиї аргументи сприйняли голландці. Одне з останніх опитувань громадської думки продемонструвало, що обидва табори наразі мають рівні шанси – щоправда, половина виборців усе ще не визначилася.

На думку Гетьманчук, найбільш імовірний сценарій – перемога опонентів Угоди. З нею заочно погоджується політолог Тарас Березовець.

"Ми сьогодні програємо, на жаль, голландський референдум. Ситуація там не на нашу користь", – заявив він у телевізійному інтерв’ю, пояснивши, що голландці – "специфічна нація".

Цю "специфічність" розтлумачує Яременко, який каже, що нідерландці не сприймають будь-який диктат, тому недолюблюють ЄС, вважаючи, що європейські бюрократи перебрали на себе занадто багато повноважень. А отже вони проголосують на референдумі проти, аби "тому Брюсселю насолити".

Такої ж думки дотримується й авторитетний тижневик "Дзеркало тижня": "для голландця… проголосувати проти угоди про асоціацію – це зайвий раз показати Брюсселю, хто в домі хазяїн".

Україна в даній ситуації – просто "випадково вибрана жертва", як написав голландський оглядач Рене Куперус.

Втім, зусилля Києва не є марними і ще принесуть користь в довгостроковій перспективі, вважає Яременко.

Нове покоління нової країни

Наполегливу та самовіддану активність українців перед голландським референдумом треба сприймати в контексті всеохопної кампанії, мета якої – покращення іміджу країни в світі.

Одним із проектів, покликаних змінити ставлення європейців до України, є <link type="page"><caption> Ukraine’s Next Generation</caption><url href="https://www.youtube.com/channel/UCE_nGvrxpZKJYOJdCxICE3A" platform="highweb"/></link>. На кошти британського посольства було створено 35 відеороликів – історії молодих та успішних українців, які розповідають, як попри труднощі вони намагаються змінювати світ навколо.

Серед героїв – співачка Джамала, яка переконує, що кримські татари та українці – єдина нація в єдиній країні; засновниця найбільшого волонтерського центру із допомоги переселенцям Леся Литвинова; арт-менеджер центру "Ізоляція" Ганна Медведєва, яка засобами культури допомагає людям переосмислювати нові реалії у прифронтовій зоні; ветеран АТО Леонід Остальцев, котрий після повернення з фронту відкрив піцерію, де працевлаштував колишніх військових; та Юлія Марушевська – керівник Одеської митниці.

Під час презентації кампанії посол Сполученого Королівства в Україні Джудіт Гоф сказала: "На жаль, як у Європі, так і будь-де в світі Україна стала синонімом конфлікту і корупції. ЗМІ часто залишають поза увагою позитивні зміни в цій країні, як і українців, що докладають зусиль, аби змінити свою країну на краще… І ми хочемо підтримати це нове покоління…, поділившись їхніми історіями з людьми в Європі та поза її межами. Відкрийте для себе нову Україну, сповнену енергії і надії".

Судячи з того, що один із кліпів Ukraine’s Next Generation розміщено на сторінці в Twitter фонду Елтона Джона, а сам проект згадав у своїй колонці впливовий бізнесмен Річард Бренсон, Європа рано чи пізно ще може подивитися на Україну по-новому.