Кампанія-2015: підкуп, адмінресурс та інші неприємності

Провести кампанію до місцевих виборів в Україні з кришталевою чистотою не вдасться, констатують спостерігачі.

"Стандартні порушення виборчого процесу, на жаль, сьогодні й далі залишилися реальністю", – визнав цього тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Проте говорити, що протягом останніх років нічого в цьому не змінилося, теж не випадає. У мережі ОПОРА кажуть, що за часів президентства Віктора Януковича найпоширенішим виборчим порушенням було застосування адмінресурсу. Зараз – начебто менш серйозне порушення правил агітації.

При цьому, додає аналітик мережі Олександр Неберикут, виборчі порушення "мають розрізнений характер". Cпостерігачі не можуть виокремити якусь одну політичну силу, яка порушує законодавство частіше за конкурентів, або ж регіон, у якому порушень фіксується суттєво більше, аніж у інших областях України.

ВВС Україна аналізує виборчі порушення, зафіксовані спостерігачами під час нинішньої місцевої кампанії та розмірковує, чи все зробила влада для того, аби уникнути ґанджів виборчого процесу.

Від трьохсот до тисячі

Масштаби прямого підкупу на виборах-2015 наразі оцінити складно, каже ВВС Україна голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Він пояснює: специфіка цього виборчого порушення полягає в тому, що найінтенсивніше гроші роздаються виборцям протягом останніх днів кампанії – навіть у так званий "день тиші".

Проте вже зараз можна скласти загальне враження про те, яким є розмір "виборчого хабара" у цьому політичному сезоні. За словами експерта, більше на цих виборах пропонують мешканцям столиці, міст-супутників Києва та прикордонних регіонів.

"Суми коливаються від 300 до 1000 гривень", - каже пан Кошель.

Утім, набагато частіше спостерігачі фіксують випадки так званого непрямого підкупу виборців – коли від імені того чи іншого кандидата безкоштовно або за зниженою ціною надають товари та послуги.

Непрямий підкуп має купу варіацій. Десь – це безпосередня роздача продуктових пайків, десь – організація конкурсів з цінними призами або ярмарків з цінами на товари в рази нижчі ринкових, десь – облаштування дитячих майданчиків, висадка дерев чи ремонт під’їздів.

"На жаль, політики не соромляться використовувати такі технології і навіть хваляться цим у соцмережах", - каже Олексій Кошель.

А Ольга Айвазовська з мережі ОПОРА каже, що учасники виборів не гребують такими методами здобуття симпатій виборців через те, що почувають себе безкарними: після минулих парламентських виборів в Україні ухвалили лише два обвинувальні вироки за підкуп виборців.

Цього тижня на колегії МВС за участю керівника уряду та міністра внутрішніх справ вона розповіла про майже комічний випадок, коли київські спостерігачі організації зафіксували роздачу виборцям грошей, викликали на місце подій міліцію, а правоохоронці лише запротоколювали можливий факт підкупу, не вилучивши у якості речового доказу жодного конверта.

Часом підкуп виборців складно довести. Олександр Неберикут розповідає про випадок у Чернігові: там один з кандидатів розсилав виборцям "соціальні картки", які мали принести їхнім власникам певні матеріальні блага після того, як цей кандидат стане мером.

Довести підкуп тут складно, каже експерт. Фактично виборцям роздавали лише шматки пластику. Однак правоохоронці таки взяли справу до свого провадження: вони досліджують можливе незаконне використання приватних даних громадян.

"Проблема полягає у тому, що виборець фактично звик до того, що кандидати повинні йому щось давати. Що кандидат мусить прийти на підприємство з телевізором чи холодильником у подарунок. Що будь-який передвиборчий захід повинен закінчуватися роздачею призів. Що кандидат має зробити щось конкретне для під’їзду, будинку, села. Щоб поламати цей стереотип, потрібні роки", - каже Олексій Кошель.

На проблему підкупу виборців минулого тижня звернув увагу і президент Петро Порошенко. За його словами, він запропонував розробити спільний законопроект, який дозволяв би знімати з виборів тих, кого спіймали на підкупі. Проблема полягає лише в тому, що ця пропозиція озвучена за тиждень до виборів, коли будь-які зміни до законодавства вносити вже вочевидь запізно.

Топ-порушення

У мережі ОПОРА найпопулярнішим передвиборчим порушенням називають незаконну агітацію.

Йдеться тут, зокрема, про розміщення білбордів та сітілайтів без вихідних даних.

На перший погляд, це порушення видається несуттєвим, кажуть у Комітеті виборців. Однак річ тут не просто у рядку дрібним текстом внизу рекламного щита: йдеться про порушення правил фінансування виборчої кампанії. Білборди без вихідних даних оплачуються не з виборчого фонду учасників виборів, а з фінансів незрозумілого походження, а це вже – дорога до масштабніших зловживань.

Проблема полягає в тому, каже Олексій Кошель, що Адміністративний кодекс передбачає, що покаранням за таке порушення є штраф у розмірі близько двох тисяч гривень. Тож часто кандидатам дешевше розстатися з цією сумою, ніж оплачувати рекламній компанії переклейку щитів, розміщених на вулицях міст ще до офіційного старту агітації.

Можливий вихід, каже він, – законодавча легалізація тіньових виборчих фінансів. Причому йдеться оплату не тільки "офіційних" білбордів, але й банерів на балконах приватних квартир, роботу агітаторів, спостерігачів та членів виборчих комісій.

Ще один аспект незаконної агітації – розміщення виборчих матеріалів у місцях, які не призначені для цього.

Одна справа – коли кандидат розклеює свої листівки на дверях під’їзду, інша – коли для агітації використовуються пам’ятки архітектури чи громадський транспорт. В останньому випадку такі порушення мають ознаки застосування адмінресурсу.

Менше адмінресурсу

Проміжний звіт мережі ОПОРА описує щонайменше півтора десятки випадків зловживання адміністративним ресурсом – від проведення "суботника" комунальних служб під партійними прапорами у Харкові до агітаційних зустрічей за участю губернатора Одещини у робочий час.

Проте у Комітеті виборців відзначають, що цьогоріч ситуація значно покращилася у порівнянні з попередніми місцевими виборами.

"Централізоване використання адмінресурсу – це вже, на щастя, проблема недалекого минулого. Зараз ми спостерігаємо такі факти лише на місцевому рівні", – каже Олексій Кошель.

Чимало нарікань, за його словами, викликає активна участь голів облдержадміністрацій у виборах. В принципі, закон їм цього не забороняє, однак, каже експерт, громадськість мала б прискіпливіше слідкувати за тим, чи не використовують вони у кампанії службове становище, а ще краще – щоб на час виборів чиновники йшли у відпустку.

Боятися нічого?

Зате, відзначають спостерігачі, під час цієї кампанії учасники виборів значно менше використовують методи "чорного піару".

Олексій Кошель пов’язує це із запровадженням нової виборчої системи, яка не стимулює кандидатів виграти вибори на своєму окрузі будь-якою ціною.

"Чорний піар" цьогоріч має сенс лише у мерських кампаніях, і експерт припускає, що у крупних містах України, де конкуренція між кандидатами, які вийдуть до другого туру буде найбільшою, ці проблеми стануть актуальнішими вже після 25 жовтня.

Так само, продовжує експерт, через особливості нової виборчої системи він не очікує масштабних порушень у день виборів та ніч підрахунку голосів. Йтиметься тут, прогнозує пан Кошель, радше не про зловживання, а про запитання, які неминуче виникатимуть у виборців після того, як вони побачать нові бюлетені.

"Я очікую, що спостерігачі та члени комісій взаємно звинувачуватимуть одне одного в тому, що вони не мають право консультувати виборців. Можуть збільшитися черги на дільницях", – каже він.

А що міліція?

Роботу правоохоронних органів, які мали б боротися з виборчими порушеннями, важко оцінити. Керівництво МВС регулярно влаштовує наради та колегії з питань підготовки до виборів, керівництво відомства наголошує, що міліціонери повинні "не брати участь у виборах, а забезпечувати виборчий процес".

Ольга Айвазовська з мережі ОПОРА визнає: у тому, що нинішня кампанія виглядає спокійнішою, ніж кампанія перед минулорічними президентськими та парламентськими виборами, немалою є заслуга правоохоронних органів.

Проте, додає вона, повне враження про роботу міліціонерів можна буде скласти пізніше, коли стане зрозуміло, скільки справ про виборчі порушення вони передали до суду.

З нею погоджується Олексій Кошель з Комітету виборців України.

"МВС якісно працює у площині заяв (реєстрації заяв про виборчі порушення. – Ред.), якісно працює піар-служба і інформаційна служба, створюються інформаційні лінії. Але для мене головним показником роботи МВС буде все-таки кількість кримінальних справ (щодо виборчих порушень. – Ред.) та розкритих пірамід з підкупу виборців", - констатує він.