"Опора" про місцеві вибори: поки без системних порушень

Автор фото, UNIAN
Громадські спостерігачі від "Опори" стверджують: поки що місцева виборча кампанія в Україні триває без системних порушень, хоча говорити про повну відсутність проблем не можна.
Тисячі кандидатів
За даними ЦВК, станом на 8 вересня <link type="page"><caption> зареєстровано</caption><url href="http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM008?PT001F01=100&pt00_t001f01=100#" platform="highweb"/></link> майже 210 тисяч кандидатів у місцеві депутати (ця кількість може трохи змінитися через судові рішення, а також внаслідок вибуття кандидатів). Вони претендують на понад 28,6 тисяч мандатів у обласних, районних, міських та районних у містах радах.
Найбільше кандидатів іде від пропрезидентської партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" - майже 28 тисяч. Трохи менше виставляє ВО "Батьківщина" - 25,9 тисяч. Інші політсили серйозно відстають за цим показником.
До найбільш представлених кандидатами також належать "Радикальна партія", "Опозиційний блок", "УКРОП", "Наш край", ВО "Свобода", "Відродження" і Аграрна партія, кажуть в "Опорі".
А найменше висунула колись потужна СДПУ(о) - лише одного кандидата.
Мери не хочуть у партії
На посаду міських голів <link type="page"><caption> претендують</caption><url href="http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM117?PT001F01=100" platform="highweb"/></link> 2,7 тисячі кандидатів, із них майже половина - самовисуванці.
Але навіть серед тих потенційних мерів, яких висунули партії, не всі кандидати є членами якоїсь політсили - за підрахунками "Опори", 55% усіх кандидатів на посаду міських голів є позапартійними.
"На рівні місцевої політики є запит на певну дистанцію від політичних партій і політичних проектів", - пояснює аналітик "Опори" Олександр Клюжев.
Серед можливих причин експерти називають небажання місцевих керівників домовлятися з партійним керівництвом, особливо після посилення впливу партійної верхівки на своїх представникі.
"Мерам зручно займати ту позицію, яка вигідна їм саме зараз і не залежить від політичних проектів", - додає в коментарі ВВС Україна інший аналітик "Опори" Олександр Неберикут.
Як і у випадку з депутатськими списками, лідером за кількістю висунутих претендентів у мери є "Блок Петра Порошенка "Солідарність". Понад сотню можливих міських голів висунули також ВО "Батьківщина" та ВО "Свобода".
Гендерне питання

Автор фото, Getty
Однією з найбільш резонансних новел нового закону про місцеві вибори стала "гендерна квота", за якою мінімум 30% місць у виборчих списках партій мають займати жінки. Але в "Опорі" відзначають - так і залишилося незрозумілим, наскільки обов'язковою є ця норма для виконання на практиці.
Плутанини <link type="page"><caption> додав Київський апеляційний адміністративний суд</caption><url href="http://www.oporaua.org/news/8607-haos-iz-zastosuvannjam-gendernoji-kvoty-na-miscevyh-vyborah-je-prjamym-naslidkom-bezsystemnosti-zakonodavchoji-roboty-parlamentu-opora" platform="highweb"/></link>, який в одному своєму рішенні визнав дотримання квоти обов'язковим, а в іншому - назвав норму декларативною, бо за її порушення не передбачено санкцій.
За даними експертів, було кілька випадків, коли територіальні виборчі комісії відмовлялися реєструвати списки кандидатів через недотримання "гендерної квоти", але пізніше суди завжди скасовували такі рішення.
В "Опорі" підрахували: з 12 партій, які висунули найбільшу кількість кандидатів до обласних рад, лише три не передбачили 30% місць у своєму списку для жінок: "Блок Петра Порошенка "Солідарність", Аграрна партія України і партія "Наш край".
Порушення і зловживання

Автор фото, UNIAN
"Масових, системних порушень, ... чіткої тенденції до заангажованості виборчкомів щодо окремих політичних сил не спостерігається", - розповів Олександр Клюжев. Хоча, за його словами, окремі порушення та непорозуміння все ж мають місце.
Зокрема, це стосується <link type="page"><caption> відмови</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/08/150825_opposition_bloc_kharkiv_vc.shtml" platform="highweb"/></link> Харківського облвиборчкому реєструвати кандидатів від "Опозиційного блоку", а також відмови комісії у Слов'янську пускати на мерські вибори представника цієї ж політсили. В обох випадках опозиціонерів до виборів все ж <link type="page"><caption> мають допустити</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/10/151007_vs_cvk_decision" platform="highweb"/></link>, а слов'янську виборчу комісію навіть розформували через її сумнівні рішення.
В "Опоблоці" називають ці інциденти беззаконням, але в "Опорі" запевняють - говорити про масовий тиск на "Опозиційний блок" лише на основі цих двох випадків, не можна.
Утім, класичною виборчою проблемою залишаються політичні двійники - кандидати з однаковими прізвищами. Зараз це явище можна спостерігати переважно на виборах мерів.

Але є й тезки-партії, зокрема у виборах беруть участь <link type="page"><caption> дві "Самопомочі"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150923_samopomich_clone_election" platform="highweb"/></link>: Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" та просто Політична партія "САМОПОМІЧ" (у останньої, щоправда, балотується лише 18 кандидатів), а також три "Відродження": Партія "Відродження", "Всеукраїнське об'єднання "Відродження України" і політична партія "ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ" (а є ще й "Партія економічного відродження України").
Аналітики також висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань посадовців на місцях.
Наприклад, 16 чинних губернаторів (із 22-х) балотуються до своїх обласних рад, а кандидатами до райрад став майже кожен четвертий глава відповідної райдержадміністрації.
Члени місцевих рад і мери також нерідко "плутають" свою депутатську діяльність з виборчою кампанією, каже Олександр Неберикут.
Прикладами цього є різноманітні інфраструктурні проекти та програми матеріальної підтримки населення, які місцева влада започатковує або безпосередньо перед або вже під час виборчого процесу. Тож застосування адмінресурсу залишається проблемою українських виборів, твердять активісти.
Громадські експерти закликають всіх посадових осіб на місцевому рівні, які вирішили брати участь у виборах, із власної волі піти у відпустку на час кампанії і публічно про це оголосити.









