Чому "Газпром" продовжив Україні знижку на газ?

Російський "Газпром" і український "Нафтогаз" підписали додаткову угоду до чинного контракту про постачання газу, згідно з якою ціна на паливо для України до кінця червня буде становити 247,18 долара за тисячу кубічних метрів, враховуючи знижку в 100 доларів.

По суті, в силі залишилися положення так званого "зимового пакету" - комплексу домовленостей між країнами, досягнутих наприкінці жовтня минулого року в Брюсселі.

Продовжити їхню дію запропонувала в березні Єврокомісія, яка виступає посередником у газових переговорах між країнами. Єврокомісар з енергетичного союзу Марош Шефчович направив відповідні листи "Газпрому" і "Нафтогазу".

Українська газова компанія цю пропозицію підтримала і направила листа до "Газпрому", після чого вже російський монополіст звернувся до уряду Росії з проханням продовжити дію знижки на паливо для України, що існувала в попередні три місяці, - і отримав згоду.

Українська влада назвала узгоджену на наступні три місяці ціну "економічно обґрунтованою", оскільки вона нижче ціни реверсного газу з європейських країн. У Росії деякі аналітики і ділові ЗМІ заявили про те, що Києву вдалося в ціновому питанні "переграти "Газпром".

У чому ж суть нової (і водночас старої) знижки? І якщо, як стверджують деякі російські медіа, знижка є поступкою з боку "Газпрому", то чому він вирішив на неї піти?

Раціональне рішення

"У "Газпрому" був непростий вибір: жорстко стояти на своєму, захищати контрактну ціну і вимагати виконання умови take-or-pay ("бери або плати"). Але це насправді контрпродуктивно. Тому що у України просто немає грошей, вона насилу може платити і за ціною 247 доларів", - говорить співголова Фонду енергетичних стратегій України Дмитро Марунич.

На його думку, є ще один важливий аргумент на користь збереження статус-кво з боку "Газпрому".

"Давайте не забувати, що в Стокгольмському арбітражі зараз перебувають зустрічні позови "Газпрому" і "Нафтогазу". Всі чекають арбітражного рішення, яке має бути наприкінці 2016 року, і "Газпром" розуміє, що, грубо кажучи, не надати знижку - значить перевести ситуацію в патову, коли "Нафтогаз" не зможе платити", - відзначає експерт.

"У цьому рішенні "Газпрому" присутні і добра воля, і раціональні міркування", - продовжує тему заступник глави Фонду національної енергобезпеки Олексій Гривач.

"Поки йде розгляд у Стокгольмі, фактично яка б не була адаптація, зміна контрактів з Україною - неможлива. Крім того, зараз чиста контрактна ціна (без знижки) не відповідає умовам ринку. За аналогічними довгостроковими контрактами з європейськими партнерами за останній час були зроблені коригування. І нинішня знижка дозволяє привести умови українського контракту до тих же умов, які є у "Газпрому" з іншими одержувачами газу", - вважає аналітик.

Зараз середня ціна на газ для партнерів "Газпрому" в Центральній і Східній Європі становить, за його словами, 250-300 доларів за тисячу кубометрів газу. Україна без знижки платила б 347,18 долара, що значно вище.

Знижка за рахунок федерального бюджету

Незважаючи на велику кількість додаткових угод між сторонами і велику плутанину в ЗМІ щодо утворення ціни на російський газ для України, цей механізм залишається незмінним. Ціна розраховується за формулою, закладеною в контракті від 2009 року.

За його умовами, вона прив'язана до ціни на нафту і нафтопродукти в Східній і Південній Європі. Оскільки зараз нафта на світових ринках дешевшає, то втрачає в ціні й газ. Розрахована за формулою контрактна ціна на газ у другому кварталі цього року становить 347,18 долара за тисячу кубометрів.

Якщо взяти до уваги 100-доларову знижку, зроблену Росією, виходить 247,18 долара.

Ця знижка в майбутні місяці, як і раніше, буде формуватися за рахунок обнулення Росією вивізного мита на газ. Таким чином, не "Газпром" втрачає гроші, надаючи знижку, а російський федеральний бюджет (саме тому було потрібне рішення уряду для надання знижки).

Для України механізм її утворення був принципово важливим: вона хотіла, щоб знижка була прописана в основному контракті, а не оформлялася урядовим рішенням - адже в цьому випадку російська влада може теоретично в будь-який момент її скасувати. Однак на переговорах в Брюсселі в жовтні минулого року російській стороні вдалося відстояти саме такий механізм.