Amnesty International: порушники прав людини в Україні не покарані

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вказує на необхідність розслідувати злочини, що стались під час конфлікту на сході України та протестів у центрі Києва. Про це йдеться у щорічній доповіді організації щодо стану прав людини у світі у 2014 році.

У доповіді вказано, що міжнародне законодавство щодо прав людини порушують обидві сторони конфлікту на Донбасі.

Йдеться про обстріли житлових районів та викрадення людей.

Правозахисники акцентують увагу на непокараності причетних до злочинів проти кримських татар, що стались в анексованому Росією Криму.

Інформується, що ситуація з правами людини в Криму "очікувано" погіршилась - російські закони обмежили права на свободу слова, зборів і об'єднань.

"Проукраїнські активісти та представники кримськотатарської громади стали мішенями для воєнізованих формувань і переслідувалися з боку фактичної влади", - йдеться у звіті.

У листопаді "уповноважена з прав людини" в Криму <link type="page"><caption> заявила ВВС</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/11/141117_hrw_crimea_human_rights_she" platform="highweb"/></link>, що до неї не звертались активісти чи журналісти, які зазнавали тиску. За її словами, у Криму робили все можливе, щоб розслідувати зникнення кримських татар.

Amnesty International каже, що і в окупованому РФ Криму, і на території, яку контролюють сепаратисти на Донбасі, були випадки викрадення людей та жорстокого поводження з полоненими.

Злочини обох сторін

Правозахисники відзначають, що, попри досягнуту у вересні домовленість про припинення вогню на сході України, бойові дії тривали.

"Обидві сторони порушували закони війни", - йдеться у заяві Amnesty International.

До кінця року внаслідок конфлікту на сході України загинули понад чотири тисячі людей, серед них багато цивільних.

"Обидві сторони відповідальні за порушення міжнародного права прав людини та гуманітарного права, серед яких - обстріли, які призвели до сотень жертв серед цивільного населення", - йдеться у звіті.

Amnesty International вважає, що обмеження використання вибухової зброї на заселених територіях могло б допомогти захистити цивільних у зонах конфлікту.

"Багато смертей цивільних сталися внаслідок безладного застосування сили обома сторонами, зокрема в результаті некерованого використання мінометів і ракет на цивільних територіях", - йдеться у звіті.

Обидві сторони використовували війська, озброєння та інші військові об’єкти в житлових районах. "У багатьох випадках сили сепаратистів використовували житлові райони і будівлі як вогневі позиції, водночас прокиївські сили відкривали вогонь у відповідь по цих позиціях", - йдеться у звіті.

Українські військові раніше заявляли, що не обстрілюють житлові квартали і звинувачували у таких обстрілах проросійських бойовиків.

Правозахисники вважають, що обидві сторони не вжили заходів, аби захистити цивільних, а також, як видається, не проводили серйозних розслідувань щодо порушень з боку своїх бійців.

Окрім того згадується, що сепаратисти заявляли про впровадження "смертної кари".

Amnesty International заявляє, що представники обох сил утримували полонених та чинили над ними насильство.

Повідомляється, що сепаратисти утримували полонених як для обміну, так і для отримання викупу. "Серед перших людей, які постраждали, були члени місцевих адміністрацій, проукраїнські політичні активісти, журналісти та міжнародні спостерігачі", - йдуться у звіті.

У звіті згадується випадок 19-річного проукраїнського активіста Саші, якого викрали бойовики у середині червня у Луганську. "Після 24-годинного безперервного побиття і катування електричним струмом його звільнили, після того як його батько, як повідомляється, заплатив викуп у 60 тисяч доларів", - йдеться у звіті.

Також вказуються на подібні звинуваченні на адресу добровольчих батальйонів сил АТО, зокрема щодо батальйону "Айдар". Вказується, що декілька таких випадків зафіксували улітку на Луганщині.

"Серед інцидентів ‒ викрадення місцевих жителів, звинувачених у співпраці з сепаратистами, та їх утримання в імпровізованих ізоляторах, потім їх випускали або передавали службі безпеки".

Повідомляється, що майже всіх полонених били, а їхнє майно - автомобілі та цінні речі - забирали бійці батальйону.

Також вказано, що проти депутата парламенту Олега Ляшка, який фігурував на кількох відео подібного затримання людей, - не порушено кримінальних справ.

Олег Ляшко раніше <link type="page"><caption> назвав</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/08/140806_amnesty_international_accuse_lyashko_zsh" platform="highweb"/></link> ці звинувачення Amnesty International безпідставними і заявив, що він допомагав силовикам "затримувати злочинців" на Донбасі.

"Очікувані" утиски в Криму

Правозахисники у звіті пишуть про обмеження права на свободу слова та зібрань у Криму після анексії.

У звіті сказано, що кримські татари стали об’єктом особливої уваги з боку самопроголошеної влади через публічне висловлювання проукраїнських поглядів. "Від березня були випадки викрадення та побиття кримських татар, які самопроголошена влада не розслідувала".

Правозахисники наголошують на непокараності представників самопроголошеної "самооборони", які вважаються причетними до викрадень людей - серед яких Решат Аметов, чиє тіло зі слідами катувань знайшли після протесту біля урядової будівлі у Сімферополі.

У листопаді "уповноважена з прав людини" в Криму Людмила Лубіна на такі звинувачення з боку правозахисної організації HRW відповіла, що у Криму роблять все можливе, щоб розслідувати зникнення кримських татар.

"На жаль, є злочин, який не завжди розкривається. Ось маємо таку ситуацію", - сказала омбудсмен.

Amnesty International каже про наступ на Меджліс з боку самопроголошеної кримської влади. Згадано про заборону на в'їзд до Криму Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова, конфіскація власності Меджлісу, обшуки в будинках кримськотатарських лідерів.

Вказано, що через анексію з Криму виїхали приблизно 20 тисяч людей, із зони конфлікту на Сході - майже мільйон. Половина переселенців із Донбасу залишились у країні, решта здебільшого поїхала в Росію.

Amnesty International відзначає, що переселенці отримали державну підтримку та допомогу. Однак, ухвалений у жовтні закон про внутрішньо переміщених осіб станом на кінець року "мало що змінив" у цій сфері.

Розслідування злочинів Майдану

Правозахисники вважають, що у розслідуванні вбивств, які стались під час протесту на Майдані, станом на кінець року був зроблений невеликий прогрес.

У звіті сказано, що досі не встановлено, хто застосував вогнепальну зброю проти демонстрантів і хто наказав стріляти, а у пов'язаних зі зловживанням силою на Майдані справах засуджені лише кілька міліціонерів низького рангу.

"Після відсторонення Віктора Януковича, нова влада публічно зобов’язалась провести ефективні розслідування та відкрити справи щодо тих, хто відповідає за вбивства під час Євромайдану та зловживання щодо протестувальників", - заявляє Amnesty International.

"Однак, крім пред’явлення звинувачень колишньому високопоставленому політичному керівництву, мало конкретних кроків зробили в цьому напрямку", - йдеться у звіті.

Згадується, що служба безпеки України заявляла про арешт до двох десятків силовиків у зв'язку з вбивствами демонстрантів у Києві.

Лише двох строкових військовослужбовців засудили на умовні терміни у справі про знущання над Михайлом Гаврилюком.

Постраждалі від дій міліції, за чиїми справами слідкує Amnesty International, скаржаться на відсутність прогресу у розслідуванням, нездатність влади ідентифікувати злочинців і погано налагоджену співпрацю з прокуратурою.

Правозахисники відзначають, що до кінця року не було інформації про понад 20 учасників Майдану, які вважаються зниклими безвісти.

У грудні Генпрокуратура повідомила, що 11 людей, яких підозрюють у викраденні активістів Євромайдану - зокрема Юрія Вербицький та Ігоря Луценка - арештували і деяких оголосили в розшук. Всі вони не є працівниками силових відомств.

Також правозахисники занепокоєні перебігом розслідування загибелі людей в Одесі під час протесту 2 травня.

"Секретність навколо офіційних розслідувань викликала занепокоєння щодо їх ефективності та неупередженості", - так у звіті коментують перші судові слухання справи проти 21-го активіста, звинуваченого у причетності до масових заворушень і незаконному використанні зброї та вибухових речовин.

Правозахисники відзначають, що під час акції міліція не змогла вжити ефективних заходів для запобігання чи стримування насильства.