Юрист про розслідування Майдану: "Не хочу, щоб Шокін махав шашкою"

Правозахисник Тарас Галатяк уже понад рік допомагає постраждалим і родинам загиблих на Майдані. Він - один із тих, хто організовував зустрічі родин із керівниками силових структур.

Пан Галатяк розповів BBC Україна, коли і як вдалося активізувати розслідування злочинів на Євромайдані, як збирають докази в умовах, коли багато документів знищено, і чому не всі поранені хотіли давати свідчення.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Я правозахисник Громадянської мережі "Опора", не адвокат. 20 лютого, коли сталися жахливі вбивства на Майдані, ми перевозили тіла в морг і допомагали родичам оформлювати документи. Відтоді в мене виникла ініціатива максимально інформувати родичів про те, що їм потрібно шукати адвокатів, щоб юридичними питаннями займалися фахівці.

В нашій ініціативі є близько 30 адвокатів, активно працює близько 20. Вони надають родичам правову допомогу. І тут виникає багато різних питань, бо справа є надзвичайно складною. Це не типове вбивство, коли адвокат працює в одній справі з одним потерпілим. Тут потерпілих багато, справи розбиті на кілька епізодів і адвокатам потрібно скоординовувати свої дії.

Також ми кілька разів давали оголошення з пошуку свідків, працюємо з громадськими ініціативами, які аналізують відео. Там десятки, сотні людей, яких треба ідентифікувати. Це надзвичайно складно.

19 листопада ми зробили зустріч адвокатів та ініціатив з генеральним прокурором Віталієм Яремою і Валентином Наливайченком, головою СБУ. Арсен Аваков, на жаль, не приходить на наші зустрічі.

На цій зустрічі ми просто сказали, що так далі бути не може. Потрібно або підсилювати відділ Генеральної прокуратури, або створювати об’єднаний відділ, бо немає жодної координації. МВС робить щось одне, Служба безпеки займається іншим і так далі.

18 грудня було створене Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури. Не хочу хвалитися, але десь і моя заслуга в тому є, як і заслуга адвокатів, які на різних можливих ресурсах доносили це до перших осіб.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Зараз я практично кожен день, до 22, до 23 години перебуваю з ними в прямому контакті.

Мені подобається, як робота налагоджена, тому що в управлінні три відділи: з розслідування насильницьких злочинів - вбивства, поранення, побиття тощо. Другий відділ – це економічні злочини (у яких підозрюють членів. – Ред.) сім’ї Януковича, і третій відділ – аналітичний, який всю цю інформацію систематизує, об’єднує, аналізує.

Причому, що мені подобається: усі, з ким я спілкуюся в управлінні - це доволі амбітні молоді слідчі з вогником в очах, і вони показують доволі непогані результати. Не можу сказати, що і як конкретно, бо іде кримінальний процес. Але з 19 грудня відбулися певні зрушення, пішла активізація.

BBC Україна

Тарас Галатяк: У нас є волонтери-юристи, які надають допомогу пораненим на Майдані. Ми працюємо разом з ініціативою Е+ - це громадська організація, яка має найбільше даних по поранених, про їхній стан.

Правову допомогу надавали я і наші волонтери – молоді юристки, студентки Академії адвокатури. Дівчата самі долучилися, вони просто молодці, повністю віддали свій вільний час.

Ми почали працювати з пораненими приблизно з квітня. Найактивніший у нас був травень-червень, коли багато хто повертався з лікування за кордоном. Ми надавали правові консультації, допомагали в оформленні заяв про злочин в Генпрокуратуру.

З пораненими було складно спілкуватися через дуже низьку довіру до правоохоронних органів. Ми переконували, що все одно – потрібно писати заяви, потрібно іти на допит, потрібно давати свідчення. Казали, що ваші свідчення є просто безцінні, тому що потрібно шукати винних. Якщо Генеральна прокуратура буде самостійно працювати, ми нічого не здобудемо. Можливо, у вас є відео, фото - ми всі ці питання ставили, по крихтах усе це збирали.

І таким чином писалися заяви в Генеральну прокуратуру, і далі вже поранених викликали на допити. Таких у нашій базі є 700 людей. Із них близько 400-500 хлопців з нашою допомогою написали заяви. Дуже важко цей процес ішов.

Поранені були розділені на групи: тих, хто мали поранення металевими кулями, опитувала Генеральна прокуратура. Таких постраждалих десь понад 180. А інші тілесні поранення – гранати, побиття, обливання водою, пластикові кулі - це все було в прокуратурі міста Києва.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Так, зараз передали, наскільки я знаю. Те, що ми вимагали і просили, воно є – управління координує всі справи, які стосуються Євромайдану. І це дуже важливо не тільки в межах подій 18-20 лютого у Києві. Бо є ще Черкаси, Донецьк, Харків, Одеса, Львів, Хмельницький, Автомайдан по всій країні.

І зараз є єдиний координаційний центр, який бачить загальну картину, що відбувається по тих чи інших справах, плюс іде чітка координація з СБУ та МВС.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Велику роль відіграють свідки, які бачили, що відбувалося. Велику роль дає сприяння з боку керівництва тих чи інших підрозділів, наприклад командирів "Беркуту".

Хтось із сусідніх підрозділів – вони ж знали, де який підрозділ стоїть, вони можуть ці свідчення дати. Невже вони не бачили, не знали, що це "чорна рота" Садовника (керівника спецроти "Беркуту" якого підозрюють в причетності до розстрілів. – Ред.) вільно пересувалася вгорі по Інститутській?

За допомогою спеціальних оперативно-розшукових заходів вдається встановити тих чи інших причетних. Звичайно, це складно зробити. Є спротив. Ми говоримо про три силові структури – ГПУ, МВС, СБУ, а є ще, наприклад, слідчі судді.

Якісь оперативно-розшукові заходи – негласні спостереження, оперативні розробки можна робити тільки з дозволу слідчих суддів. І тут є теж шалена проблема, бо після повідомлення про підозру судді Світлані Волковій (яка звільнила Дмитра Садовника з-під арешту. – Ред.) пішов шалений спротив...

Наприклад, те, що говорив (старший прокурор ГПУ. – Ред.) Олексій Донський: вони хотіли взяти трафіки (телефонних розмов. – Ред.) Януковича, Пшонки, Захарченка та інших керівників держави – судді Печерського суду відмовляють. Чекають тиждень, два, місяць, а ці дозволи мають даватися протягом кількох годин.

Інша проблема – нереформоване МВС, прокуратура, СБУ. Це теж стримує швидке ефективне розслідування.

Не хочу перехвалити Управління спецрозслідувань, бо не все вдасться зробити. Може, станеться чудо, і вдасться зробити 70% через рік. Чому 70%? Бо не можна реформуватися швидко - за півроку, за рік.

Зараз, на мою думку, зроблено 30%.

ВВС Україна

Тарас Галатяк: Не можу аналізувати його добре чи погано, бо він мусить зробити якісь дії, щоб ми могли оцінювати його роботу. З боку Віталія Яреми пішло все сприяння управлінню, яке може бути – матеріально-технічне, кадрове. Там молоді і сильні кадри.

Зараз моє послання до нового генпрокурора – знову ж таки, надати максимальне сприяння роботі цього управління. Підсилити матеріально-кадрову складову. Там мають працювати не за принципом "кум кума" чи щось таке, це мають бути професійні кадри.

На жаль, Пшонка розвалив аналітичну роботу в Генпрокуратурі. І дуже розумно, що в управлінні створено аналітичний відділ. На ньому треба максимально фокусувати увагу і допомагати теж. Це моє друге послання до нового генпрокурора.

І третій момент. Я не хочу, щоби Віктор Шокін зараз махав шашкою і почалися термінові передачі справ до суду. Цього в жодному разі робити не потрібно. Новому управлінню потрібно дуже скрупульозно передивитися всі справи. Все, що недороблено - допрацювати, провести всі слідчі дії.

Наша основна вимога – це максимально ефективне розслідування. Хто би що говорив, ми не хочемо потім бачити ті справи в Європейському суді з прав людини і те, як вони будуть там валитися.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Є процесуальні терміни щодо затриманих підозрюваних - терміни тримання під вартою, і там потрібно максимально швидко розслідувати, це може бути до року. Але саме розслідування може тривати довго. У світі є приклади – і десять, і 20 років.

Якісь перші результати будуть постійно, кожен місяць-два будуть виявлятися якісь нові підозрювані, можливо, їх навіть будуть заарештовувати. Загалом слідство може тривати десь від року до трьох, а може і довше – і п’ять років, і сім.

До речі, є 13 громадських ініціатив, які зібралися і 6 січня подали подання в Гаагу. Зараз іде попередній розгляд поданих матеріалів, після цього приймуть рішення, чи буде проводитися розслідування Міжнародного кримінального суду. Це стосується всіх майданівських справ – від 30 листопада до 23-24 лютого.

BBC Україна

Тарас Галатяк: Так, безперечно. Приїдуть прокурори з Гааги і будуть проводити своє розслідування. Всі докази спільно з Генпрокуратурою будуть ще раз аналізувати, збирати і так далі. Очевидно, що злочини, здійснені на Євромайдані, – це злочини проти людяності.

З Тарасом Гаталяком розмовляла Ольга Радомська.