Дипломат: анексія Криму поклала край Ялтинському процесу

70 років тому, 11 лютого 1945 року завершилася Ялтинська конференція, під час якої лідери США, Великої Британії та СРСР ухвалили низку рішень, що багато у чому визначили устрій, систему відносин та безпеки у світі після завершення Другої світової війни.

Серед питань, які у Лівадійському палаці обговорювали Рузвельт, Черчилль та Сталін, були і питання сфер впливу союзників у повоєнній Європі, і розміри та порядок стягнення репарацій з Німеччини, і створення та принципи роботи ООН.

Всі ці питання несподівано знову стали актуальними через 70 років після Ялтинської конференції. Про те, що змінилося, а що залишилося незмінним у світі після Ялтинської конференції 1945 року, ВВС Україна говорила із Богданом Яременком, головою правління заснованого українськими дипломатами благодійного фонду "Майдан Закордонних Справ".

Пан Яременко працював на дипломатичних посадах у США та Великій Британії. Обіймаючи посаду генерального консула України у Стамбулі, Богдан Яременко одним з перших серед українських дипломатів публічно скритикував силовий розгін мітингу 30 листопада 2013 року, учасники якого протестували проти рішення тодішньої української влади не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.

ВВС Україна: 70 років тому у Ялті лідери США, Британії та СРСР визначали кордони сучасних європейських країн, визначали засади сучасної системи безпеки. Ви, як дипломат, які можете провести паралелі із тим, що відбувається нині в Україні і довкола неї?

Богдан Яременко: Думаю, що анексія Криму поклала край усьому Ялтинському процесу, як системі домовленостей країн-переможниць щодо розподілу сфер впливу у світі за результатами Другої світової війни. Для мене головне - це, умовно, виведення Росії із числа країн-переможниць, оскільки Росія припустила зловживання правами супер-держави, держави з більшими можливостями, ніж інші.

ВВС Україна: Під час Ялтинської конференції також вироблялися правила роботи ООН, зокрема, і щодо процесу ухвалення рішень. Саме радянська делегація тоді наполягала на принципі одностайного голосування держав-постійних членів Ради безпеки і права застосування вето однією країною. Події минулого року показали, як це правило діє проти інтересів України.

Богдан Яременко: Вади цього правила проявилися не сьогодні і не вчора. Просто зараз вони безпосередньо зачепили інтереси України. Йдеться, знову ж таки, про зловживання правами - члена Ради Безпеки ООН. Зрештою, ніколи раніше світ не зіштовхувався з тим, що настільки грубо і цинічно міжнародні правила порушуються країною - постійним членом Ради Безпеки. Це примушує навіть США та Британію говорити про необхідність перегляду цих правил.

ВВС Україна: Тобто ті помилки, що були закладені в Ялті, проявилися лише через 70 років?

Богдан Яременко: Не думаю, що то були помилки, це було віддзеркалення реальної ситуації. Це були правила, які дозволили світу від 1945року уникати світових конфліктів, або, скажімо, світових воєн. Вони довели свою ефективність, встановили певний паритет під час протистояння між блоками. Але блокове протистояння припинилося. Якщо протистояння і є, то воно вже відбувається не між тими блоками, що існували після Другої світової війни.

Немає Радянського Союзу, зовсім по-іншому почуває себе Китай. Зовсім інший статус мають Японія та Німеччина. Європа виглядає зовсім по-іншому. Тобто, змінилося дуже багато реалій. І правила, які допомагали впродовж попередніх 50-60 років, зараз виявилися стримуючим елементом. Вони із частини вирішення проблеми перетворилися на проблему.

Думаю, що нинішні події прискорять реформування ООН і змусять переосмислити, як ядерна держава і постійний член Ради Безпеки ООН не просто ігнорує свої зобов'язання, але й норми міжнародного права. Світ виявився неготовим до цього. Немає якихось механізмів реакції чи протидії. Але очевидно, що вони будуть вироблені.

І Україна має бути одним із ініціаторів вироблення нових правил. Не просто говорити, що правила не існують, що потрібні нові, а пропонувати їх. Інакше знову наші інтереси будуть вирішуватися без нас.

ВВС Україна: Учасниками Ялтинської конференції були США, Британія та СРСР. Визначені ними міжнародні правила, як Ви сказали, були порушені Росією. Натомість зараз одним із чільних гравців на міжнародній арені є Німеччина, долю якої визначали тоді, 70 років тому у Ялті визначали "держави-переможці". Це якась іронія долі, чи нинішня роль Німеччини визначалася тоді в Ялті?

Богдан Яременко: Німеччина - це велика країна, яка була впливовою і сильною впродовж тривалого часу. Просто у 30-х роках минулого сторіччя німці, так само, як росіяни зараз, зловживали можливостями і правами сильної держави. Але з того часу Німеччина зробила висновки. І зараз вони, інколи навіть не на користь власній економіці, а також зовнішній та оборонній політиці, намагаються стримувати себе навіть там, де можна було б діяти більш рішуче. Це саме завдяки тим урокам, що німці винесли із наслідків агресивної, варварської політики своєї держави. Очевидно, що Радянський Союз та Росія таких висновків не зробили. Тобто, як на мене, то ситуація виглядає іронічною більше стосовно Росії, аніж Німеччини.

ВВС Україна: У Ялті в лютому 1945 також обговорювали і питання репарацій. Зараз воно знову несподівано виринуло, - наприклад, Греція порушує питання про умови та розміри виплати Німеччиною репарацій після Другої Світової війни. Чи не станеться так, що й Росія висуне питання про неповну виплату репарацій Німеччиною, чи це занадто фантастично лунає?

Богдан Яременко: Якщо ситуація загострюватиметься, і, зокрема, якщо Україна не запропонує якісь ефективні способи хоча б заморожування, якщо не вирішення цього конфлікту, то можуть виникнути найрізноманітніші форми протистояння. На жаль, є велика вірогідність військових, терористичних дій. Але можуть бути і якісь юридичні форми протистояння.

А з боку Греції, мені здається, це не більше, ніж якісь політичні ходи. У такий спосіб Греція намагається вирішувати проблеми, пов'язані із власною безгосподарністю. І в цьому є урок для України: коли держава-член ЄС та НАТО, нехтує своїми економічними інтересами і займається соціальним популізмом, зрештою потрапляє у ситуацію, коли їй потрібні гроші за будь-яку ціну, а їх нема де взяти в економіці.

ВВС Україна: Ялтинська конференція 1945 року відбувалася у Лівадійському палаці. Лише півтора роки тому, саме там у вересні 2013 року президент України Янукович STYЯлтинська зустріч: Київ майже сказав "yes"Ялтинська зустріч: Київ майже сказав "yes"Теми Тимошенко, енергетики та зовнішньополітичного вектора України були ключовими на цьогорічній ялтинській зустрічі YES.2013-09-22T13:31:52+03:002013-09-22T17:17:41+03:00PUBLISHEDuktopcat2 представників ЄС у відданості Києва європейському вектору розвитку. Після цього було і непідписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі, і масові протести на Майдані взимку 2013-2014 років, і усунення Януковича від влади, і анексія Криму Росією. Днями, попри протести кримських татар, у Ялті STY37194569В Ялті встановлять пам'ятник Сталіну, Рузвельту і ЧерчиллюВ Ялті встановлять пам'ятник Сталіну, Рузвельту і ЧерчиллюВ Ялті планують відкриття пам'ятника Сталіну, Рузвельту і Черчиллю до 70-річчя Ялтинської конференції.2015-02-05T08:35:34+02:002015-02-05T08:42:11+02:002015-02-05T08:42:11+02:002015-02-05T08:42:11+02:00PUBLISHEDuktopcat2 пам'ятник учасникам Ялтинської конференції - Рузвельту, Черчиллю та Сталіну. Чи не викликає цей простий перелік цих подій сюрреалістичних відчуттів?

Богдан Яременко: В цьому немає сюрреалізму, в цьому є саме реалізм. Реалізм полягає в тому, що Росія скочується до середньовіччя через всі етапи - радянське та імперське минуле. Вона намагається консолідувати громаду не тим, чого треба прагнути у майбутньому, а тим, що було вчора. Шкода, що за це повинні поки що платити ми. Але звісно, росіяни заплатять значно вищу ціну, ніж Україна, за те, що минуле починає вирішувати майбутнє.

З Богданом Яременком розмовляла Анастасія Зануда