Точка зору: що принесе Україні головування Латвії в ЄС

З 1 січня 2015 року головування у ЄС на півроку <link type="page"><caption> переходить до Латвії</caption><url href="https://eu2015.lv" platform="highweb"/></link>. Саме уряд цієї країни буде відповідальний за організацію роботи та порядок денний Ради Європейського Союзу.

Рада ЄС - законодавчий орган Євросоюзу, що разом з Європарламентом може впливати на ключові сфери політики ЄС, зокрема в питаннях бюджету та зовнішніх відносин.

У травні 2015 року в столиці Латвії Ризі має відбутися саміт ЄС, одним з головних питань якого стане розвиток напряму "Східного партнерства" Європейського Союзу.

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс, вже <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.am.gov.lv/ru/information/releases/2014/december/16-01/" platform="highweb"/></link>, що на майбутньому саміті необхідно підготувати індивідуальні "дорожні карти" для країн, які уклали угоди про асоціацію з Євросоюзом.

А український президент Петро Порошенко <link type="page"><caption> висловив сподівання</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/12/141216_poroshenko_mogherini_statements_vs" platform="highweb"/></link>, що за умови просування всіх необхідних реформ, Україна у Ризі отримає чітку дату введення безвізового режиму з ЄС.

Експерти з міжнародних відносин розповіли ВВС Україна про те, на що Київ може розраховувати під час головування Латвії у Євросоюзі.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва

Латвія належить до тих країн, які приділяють особливу увагу відносинам з Україною та взагалі східній політиці ЄС. Тому серед пріоритетів свого головування вона однозначно ставитиме питання України.

Латвійське головування можна порівняти з литовським - у другій половині 2013 року. Саме тоді проходив вже знаменитий Вільнюський саміт, де мали укласти угоду про асоціацію з Україною.

Тому це, безумовно, важливий фактор для нашої країни.

В той же час очевидно, що головуюча країна є лише певним медіатором ЄС, модератором процесу ухвалення рішень ЄС. Одна держава може лише допомогти виробити спільне рішення, але не може нав'язати своє власне бачення.

Треба розуміти, що роль Латвії буде важливою, але це не всесильна роль.

На саміті "Східного партнерства" у травні Латвія планує проголосити максимально амбітні ініціативи для того, щоб цей саміт став успішним.

Наше керівництво активно нам натякає, що в Ризі може бути оголошене рішення про безвізовий режим. Але питання в тому, чи зробить українська сторона все для цього. Зараз тільки на стадії вирішення знаходяться питання біометричних паспортів та антикорупційного бюро.

А Євросоюз має побачити не лише законодавчі рішення, але й те, як нова система функціонує на практиці. Тому щодо безвізового режиму не слід забігати наперед. Хоча сама Латвія дуже хотіла б, щоб українці мали всі підстави для оголошення рішення про безвізовий режим саме на Ризькому саміті.

Серед інших питань, яких можуть торкатися у Ризі, - фінансова та технічна допомога Україні, підтримка здійснення реформ. Зараз Євросоюз розглядає розширення своєї підтримки України, враховуючи ситуацію з українсько-російським конфліктом. Хоча досягти такого розширення буде важко, адже фінансові параметри бюджету ЄС вже затверджені.

Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив

Після реформ у Європейському Союзі, внаслідок яких з'явилась посада голови Європейської Ради, значення головуючої у ЄС країни зменшилося. Загалом вона може лише пропонувати певні стратегічні пріоритети на час її головування.

Однак, враховуючи те, що Латвія - дружня Україні пострадянська країна, ми можемо розраховувати на те, що і в порядку денному Євросоюзу, і під час різного роду засідань інститутів ЄС Латвія зможе впливати.

Зрозуміло, що це швидше символічний вплив, але й він може бути суттєвим. Скажімо, якщо порівнювати головування Польщі і Греції - це дві великі різниці для України. Країни сходу ЄС та Балтії значно більше орієнтуються на розвиток стосунків з Києвом, ніж, наприклад, середземноморські члени.

На Ризькому саміті можуть відбутися визначальні зміни для політики "Східного партнерства" ЄС. Після підписання угод про асоціацію з Молдовою, Грузією та Україною ця політика частково себе вже вичерпала. Тож саміт в Ризі, між іншого, стане пошуком нового регіонального формату співпраці.

Від початку "Східне партнерство" було своєрідним пакетом допомоги та консультацій для пострадянських країн: Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та України. Тепер, думаю, ця політика буде дещо диференційована для тих, хто демонструє європейські прагнення, та тих країн, котрі таких прагнень не мають.

Олександр Палій, політолог

Головування Латвії в ЄС може бути дуже позитивним. В Європейському Союзі залишиться акцент на українських питаннях, що вкрай важливо для України.

Латвія належить до тих країн, які розуміють небезпеки, що стоять перед Україною - у Латвії вони приблизно такі самі, на сході Євросоюзу маємо практично однорідний геополітичний простір.

Президент Порошенко обіцяв, що влада зробить все можливе для того, щоб отримати безвізовий режим для України на Ризькому саміті. Але українцям не треба задаватися питанням про те, вийде чи не вийде це зробити. Потрібно просто працювати і виконати всі практичні вимоги для цього.

В принципі, в Європі вже розуміють, що Україна не є джерелом якогось криміналітету: якщо українці їдуть до Європи, то вони там працюють, а Євросоюз потребує робочої сили.

Олексій Гарань: професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Маємо розуміти, що рішення у Європейському Союзі ухвалюються консенсусом. Тож очевидно, що одна країна, нехай і головуюча, не може щось змінити драматично.

У той же час, головування Латвії, яка є прихильною до України (подібно до того, як це було під час головування Польщі), є кращим для нас, ніж головування, приміром, Кіпру чи Мальти.

Кожна країна під час свого головування намагається щось зробити, щоб саме її головування запам'яталося. Тож зараз Латвія може спробувати вирішити всі питання щодо безвізового режиму між Україною та ЄС до саміту в Ризі. Якщо, звичайно, Україна виконає свої "домашні завдання".

В цілому ж зараз в Європейському Союзі ставлення до України стало набагато більше прихильним внаслідок дій Росії. Змінилася позиція ключових гравців, перш за все, Німеччини, де відбулася суттєва зміна ставлення до Києва.

З експертами спілкувався В'ячеслав Шрамович