Виборчі порушення-2014: підкуп, "джинса" і чорний піар

Якщо оцінювати ступінь "чистоти" нинішньої парламентської кампанії виключно з дописів користувачів українського сегменту Facebook, то виявиться, що цьогоріч жодного прориву не сталося: вибори-2014 здаються їм далекими від досконалості.

Учасники виборів та звичайні виборці у Києві та поза межами столиці повідомляють: зараз, як і два роки тому, за президентства Януковича, застосовується адмінресурс, у ЗМІ не бракує "джинси", а в поштових скриньках так само, як і два роки тому, повно агітації з усіма ознаками "чорного піару".

Невтішні оцінки подекуди можна почути і від професійних спостерігачів за виборами: координатор мережі ОПОРА на Житомирщині Жанна Чмут, приміром, заявила ВВС Україна, що у її регіоні кампанія є бруднішою ніж минула.

Однак голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель з подібними оцінками категорично не погоджується.

"Сьогодні, після Майдану і під час АТО, будь-яке порушення сприймається набагато емоційніше ніж у 2012 році. Тоді люди просто махали рукою і казали: нічого не поробиш, змінити щось не вдасться", - каже він ВВС Україна.

Експерт впевнений: масштаб зловживань на нинішніх виборах помітно менший, аніж два роки тому. А близько 90% порушень, зафіксованих його організацією, трапляються у кампаніях окремих кандидатів-мажоритарників, а не в загальнонаціональному масштабі.

Утім, аналіз порушень у ході кампанії-2014 доводить: головні їхні види залишилися незмінними, хоча не обійшлося цьогоріч і без "новаторських" зловживань.

Виборець на продаж

Одним з найпоширеніших порушень на виборах є банальний підкуп виборців.

Роздача продуктових наборів, передвиборча "допомога" школам, сільрадам та лікарням – сигнали про такі зловживання фіксуються по всій Україні.

Зміни до Кримінального кодексу, внесені минулого тижня Верховною Радою, чітко визначають, що можна вважати підкупом учасників виборів, а що ні.

Згідно з чинним законодавством, кримінальним злочином стає пропозиція, а також одержання неправомірної вигоди – тобто коштів, майна, пільг та послуг – на суму більше ніж 3% мінімальної зарплати, тобто приблизно 40 гривень.

Утім, спостерігачі продовжують реєструвати не лише спроби непрямого підкупу, але й безпосередню роздачу виборцям грошей.

При цьому, каже Олексій Кошель з КВУ, теоретично це можна робити навіть без формального порушення закону.

"Кандидат укладає угоди з п’ятьма тисячами виборців свого округу про те, що вони офіційно оформлюються як його агітатори і платить за це кожному з них, наприклад, по 200 гривень. Звичайно, ніхто потім не дивиться, агітує ця людина чи ні. А голоси виборців у такому разі фактично купуються легально, з виборчого фонду", - каже експерт.

А у одному зі звітів мережі ОПОРА описується інший цікавий випадок: "факт роздачі виборцям по 500 гривень за нібито розповсюдження одного примірника" агітаційної газети однієї з партій-учасниць виборів.

Попри все, у КВУ кажуть, що підкуповують виборців цьогоріч значно рідше, ніж на минулих виборах.

"Якщо у 2012 році такі явища мали місце на переважній більшості округів, то зараз ми спостерігаємо це явище у 30-40% округів", - каже пан Кошель.

На додачу, значно активніше на такі факти реагують правоохоронці. Днями міністр внутрішніх справ Арсен <link type="page"><caption> Аваков повідомив</caption><url href="https://www.facebook.com/arsen.avakov.1/posts/717072091716233%20" platform="highweb"/></link> у своєму Facebook, що "з початку виборчого процесу порушено 141 справу щодо підкупу виборців". Найчастіше, за словами глави МВС, такі випадки фіксувалися на Одещині, у Запорізькій області та в Києві.

Інформаційні війни

Передвиборчі війни так само традиційно точаться і у медіа-просторі.

Йдеться як про "джинсу" - приховану рекламу учасників виборів, так і про "чорний піар" – розповсюдження завідомо неправдивої інформації про своїх конкурентів.

Судячи зі звітів спостерігачів за виборами, у різних регіонах країни кандидатів у депутати звинувачують у співпраці з минулим режимом Віктора Януковича, а також дорікають розкішним способом життя, недоречним за нинішньої ситуації в країні.

"Новинка" нинішньої кампанії – спекуляції на темі антитерористичної операції на сході країни.

"Кандидати показово фотографуються у камуфляжі або відвідують зону АТО, щоб потім можна було говорити про себе як про людину, що принаймні кілька днів захищала Батьківщину", - каже Олексій Кошель.

"Наприкінці 80-х в Україні з’явилися "псевдочорнобильці" – люди, які не були в чорнобильській зоні, але потім незаконно отримували статус "ліквідатора". Сьогодні ми можемо говорити про те, що є ціла група політиків, які точно так само використовують тему АТО", - продовжує він.

Інша новація нинішньої кампанії – іміджеве "підлаштування під лідера". "Блок Петра Порошенка", котрий лідирує у виборчих рейтингах, має просту та впізнавану стилістику своєї кампанії – її головним елементом є червона смуга на білому тлі.

Як наслідок, до такого самого прийому на десятках округів вдаються кандидати-мажоритарники, котрі не мають жодного формального стосунку до пропрезидентської партії, а часом є прямими конкурентами до тих політиків, кого "Блок Петра Порошенка" офіційно підтримав.

Днями ця <link type="page"><caption> партія заявила</caption><url href="http://solydarnist.org/?p=3075" platform="highweb"/></link>, що підготувала "позов проти низки кандидатів, які неправомірно використовують символіку Блоку і тим самим вводять у оману виборців".

Без адмінресурсу

Ще одна причина для оптимізму Олексія Кошеля з Комітету виборців України – це те, що цього року на виборах фактично не застосовується чинник адміністративного ресурсу.

"Він, звичайно, нікуди не зник, ми фіксуємо поодинокі факти – наприклад, в окремих районах деяких областей високопосадовці "супроводжують" певних кандидатів чи закликають за них агітувати. Але такого явища як системна машина адміністративного тиску, подібна до тієї, що була у 2012 році, сьогодні навіть близько немає", - каже експерт.

Утім, говорити про те, що чинник адмінресурс в Україні повністю зник, рано.

Згідно зі звітами мережі ОПОРА, до неправомірної агітації подекуди вдаються навіть чинні члени Кабінету міністрів. Навіть у Києві виборець може отримати лист з пропозицією голосувати за конкретного кандидата, підписаний директорами трьох десятків шкіл свого виборчого округу. У великих містах портрети кандидатів можна знайти, наприклад, у тролейбусах та маршрутках.

Однак, кажуть спостерігачі як у Києві, так і в регіонах, масштаб таких порушень у порівнянні з виборами дворічної давності, разюче зменшився.

Як рахуватимуть?

Досі відкритим залишається питання про те, наскільки "чистим" буде підрахунок голосів виборців у ніч проти понеділка.

Олексій Кошель з Комітету виборців України каже, що спад загальної кількості та масштабу порушень у ході нинішньої кампанії дає підстави сподіватися, що "фальсифікація рішень на рівні виборчих комісій також буде зведена до мінімуму".

У той самий час наразі прогнозувати "спокійну ніч підрахунку" рано. Спостерігачі попереджають: по всій Україні зареєструвалися десятки, якщо не сотні технічних кандидатів. Приміром, лише у київських округах документи на реєстрацію подали дванадцятеро кандидатів на ім’я Дарт Вейдер.

Однією з ймовірних причин участі технічних кандидатів у виборах є створення таким чином "певного механізму маніпуляцій або фальсифікацій", застерігає пан Кошель.

Проте експерт вірить у краще: від зловживань у ході підрахунку ймовірних замовників та виконавців виборчих фальсифікацій утримуватиме не лише новий рівень політичної культури українського виборця, але й значно прозаїчніші причини.

Наприклад, значне посилення кримінальної відповідальності за виборчі порушення.