Чого чекати від виступу Путіна в Криму?

14 серпня Володимир Путін виступить в Криму. Одночасно з президентом на півострів поїдуть 140 депутатів Держдуми і членів Ради Федерації, перед якими глава держави виголосить промову.

Фактично, відбудеться виїзна сесія Федеральних Зборів.

Потім пройдуть зустрічі з жителями Криму.

До цих пір Володимир Путін, по-перше, чітко розділяв спілкування з елітою і з народом, по-друге, або розмовляв у вузькому колі з керівництвом думських фракцій, або виступав перед повним складом палат з промовами, що нагадували тронні орації - без подальшого обговорення.

Цього разу передбачено відповіді на запитання парламентаріїв.

Навіщо Путін їде до Криму?

Можна припустити, що президент має намір вбити одним пострілом навіть не одного, а декількох зайців.

По-перше, "помітити територію". Таку ж саму мету переслідували демонстративні відвідини Південних Курил Дмитром Медведєвим у 2010-2012 роках, тільки зараз масштаб заходу став набагато більшим.

По-друге, запевнити мешканців Криму, що про них не забули, і Москву цікавить не тільки геополітика, а й їхній добробут.

Легке і швидке приєднання до Росії більшість кримчан зустріли з ентузіазмом на межі з ейфорією. Потім з'ясувалося, що російська скарбниця не бездонна, з півострова пішли повідомлення про труднощі, викликані підтягуванням цін до рівня нової метрополії і скороченням кількості туристів.

Якщо далі так піде, принаймні, частина населення, особливо не бюджетники, пенсіонери та військові, а ті, хто живе продуктивною працею, можуть замислитися.

Про що Путін говоритиме?

Цікаво, чи обмежиться Путін під час поїздки загальними словами, чи анонсує конкретні проекти, назве час початку будівництва того ж моста через Керченську протоку, назве цифри вкладень, роздасть завдання державним корпораціям і олігархам.

Після візитів Медведєва економічного буму на Південних Курилах не сталося.

Безсумнівно, Володимиру Путіну доведеться шукати баланс між надіями кримчан і настроями решти населення, яке може і не зрадіти додатковим значним витратам на тлі економічної стагнації і непопулярних заходів. Деякі громадяни вже саркастично коментують: "Товаришу, не будь колоною п'ятою! Ділися із Кримом пенсією і зарплатою!".

Цілком можливо, що говоритимуть не тільки про економіку Криму, а й про підтримку аграрного сектора на тлі недавньої відмови від європейських продуктів харчування.

Демократична розмова у формі відповідей на питання покликана продемонструвати готовність лідера радитися із суспільством.

Врешті-решт, Крим - зручний майданчик для заяв з приводу Донбасу і обміну санкціями із Заходом, причому саме в тому форматі, який зручний Путіну.

Це, знову-таки, питання балансу. З одного боку, президент не може зберігати мовчання щодо злободенних тем. З іншого боку, в Кремлі не хочуть створювати у народу враження, ніби відбувається щось надзвичайне. Зрештою, шанувальники Володимира Путіна завжди цінували його правління саме за стабільність.

Прес-секретар президента Дмитро Пєсков заздалегідь наголосив, що обмін думками не зведеться до України і міжнародної ситуації, президент має намір обговорити з депутатами програму законотворчої роботи на майбутній рік.

Як візит може вплинути на кризу в Україні?

Проте уникнути розмов про Донбас і відносини зі світовим співтовариством не вдасться, та таке завдання і не ставлять. Залишається чекати на події у четвер і уважно вслухатися у зміст і тональність заяв.

На думку деяких аналітиків, Володимир Путін опинився перед складною дилемою. До прямої військової інтервенції на територію України він, судячи з усього, все-таки не готовий, а зазнати поразки не хоче. Із ситуації треба якось виходити без втрати обличчя.

Можна припустити, що в Криму Росія вустами свого лідера висуне якусь велику ініціативу з організації переговорів між Києвом і сепаратистами і запропонує своє посередництво. Якщо Україна її відкине, а Захід проігнорує, це дасть додатковий привід для критики на їхню адресу.

Втім, не виключено, що в Кремлі зовсім не вважають, що збройний опір в Донецькій і Луганській областях доживає останні дні.

Інформація із зони боїв надходить суперечлива. Єдине, що ми бачимо наглядно - "останні дні" тягнуться вже два з гаком місяці, українська армія тупцює під Донецьком і Луганськом і зробити нічого не може.

Російські телеканали мусують тему щодо нібито перелому настроїв українського суспільства та армії: мовляв, не в силах перемогти - закінчуйте до біса цю війну!

Якщо Москва вважає доволі реалістичним сценарій перетворення Донбасу в "українське Придністров'я" або "українську Чечню" - затяжний конфлікт, що постійно розхитує державність, економіку і національну згоду - тоді, з її точки зору, все йде, як треба, і ніяких нових кроків і трендів чекати не слід.

Крім того, риторика Володимира Путіна теж багато чого прояснить щодо відносин із Заходом.

Чи має він намір і далі підійматися на принципову висоту, посилюючи ізоляцію, або, по можливості, захоче розрядити напруженість?