Як реагують в Україні на санкції Євросоюзу

Євросоюз <link type="page"><caption> розширив</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/03/140321_eu_sanctions_or.shtml" platform="highweb"/></link> список російських та українських громадян, які підпали під санкції у зв'язку з кримською кризою.

На жорсткі економічні санкції Європа поки не пішла, обмежившись запевненнями, що до них готуються і запровадять, якщо Росія піде на подальше загострення конфлікту.

В Україні на новини з Брюссельського саміту реагують по-різному.

Хтось вважає, що це недостатня реакція, і що нинішні "м'які" санкції не зможуть стримати Володимира Путіна. Хтось наголошує, що жорсткі заходи - це дуже серйозний крок, і що зі зведенням залізної завіси поспішати не слід.

Народне розчарування

"З Януковичем Європа тягнула до 100 жертв. Скільки жертв і української крові Європі треба цього разу, щоб зважитись зупинити нового Гітлера? 1000? 100 000? Третю світову?", - типова реакція соцмереж на новини з Брюсселю.

Президент Європарламенту Мартін Шульц у четвер заявив, що анексія Криму є "доконаним фактом", і що повернутися до попереднього стану навіть за допомогою жорстких санкцій не вдасться. Однак такі санкції, за словами політика, знадобляться, якщо Росія почне повторювати кримський сценарій у інших регіонах України.

Головний редактор "Громадського телебачення" Мустафа Найєм жорстко прокоментував цю позицію.

"Я так розумію, що якби пан Шульц став свідком зґвалтування, то розвів би руками і пообіцяв постраждалій, що готовий втрутитися в ситуацію найсерйознішим чином, але тільки якщо ґвалтівник повернеться і спробує вбити свою жертву", - написав впливовий журналіст у своєму Facebook.

На думку політолога Вадима Карасьова, нинішні санкції не здатні зупинити Володимира Путіна. "Він відчуває кураж від того, що його всі бояться", - вважає він.

Точка неповернення

Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, висловлюється обережніше, ніж користувачі соцмереж.

Він вважає нинішню реакцію ЄС на події в Україні недостатньою, але наголошує: вона ще матиме продовження, а тому оцінювати якість санкцій поки що рано.

"Євросоюзу треба ще трохи прийти до тями (через події в Криму. - Ред.). А до того ж, слід враховувати забюрократизованість прийняття рішень як у ЄС, так і в НАТО", - каже експерт.

Він не погоджується з "народними" уявленнями про те, що Європа нічого не робить для України. За його словами, ЄС уже зробив дуже важливі речі - відкрив кордони для українських товарів і сформував пакет фінансової допомоги. "Це дуже важливі кроки, життєво важливі", - каже пан Пашков.

Експерт підсумовує, що позитивні дії ЄС щодо України зараз навіть більш важливі, ніж санкції щодо Росії, хоча останні теж мають велике значення.

А міністр Кабінету міністрів Остап Семерак наголошує, що запровадження серйозних санкцій - це точка неповернення у конфлікті.

На його думку, після цього сторони перестають спілкуватися, що призводить лише до загострення ситуації. Пан Семерак називає себе прихильником компромісу і сприймає санкції як крайній захід.

"Я дуже сподіваюся, що конфлікт буде вирішуватися шляхом переговорів, а нинішній формат санкцій (адресних. - Ред.) ще дозволяє нам вести діалог. Звісно, можна збудувати залізну завісу, але це крайній випадок. Давайте спробуємо обійтися без інструментів минулого століття", - каже він.