Душанбе розслідує угоду Фірташа в Таджикистані

Таджицьке антикорупційне агентство звернулося до економічних судів Душанбе та Хатлонської області з позовом про визнання недійсним договору про створення СП ЗАТ "Таджик Азот", 75% акцій якого належать українському бізнесмену Дмитру Фірташу.

У середу Фірташа затримали у Відні за запитом ФБР США.

Таджицька влада має сумніви щодо законності угоди про створення спільного таджицько-кіпрського підприємства "Таджик Азот" між компанією Фірташа "Хайрок Холдінгс Лімітед" та державою, частка якої у зазначеному підприємстві складає 20%.

"У разі визнання судовими інстанціями незаконним договору про створення та приватизацію СП "Таджик Азот", підприємство повністю перейде під контроль держави. Поки що ми не висуваємо нікому жодних офіційних звинувачень. Однак, якщо результат нашої перевірки підтвердиться, відповідати за незаконні дії доведеться нинішньому керівництву підприємства, яке є повноважним представником Дмитра Фірташа", - заявив Російській службі Бі-бі-сі Абдукарім Заріпов, начальник управління з контролю держбюджету і фондів антикорупційного агентства Таджикистану.

Антикорупційне агентство Таджикистану закидає власнику контрольного пакета СП "Таджик Азот" Дмитру Фірташу незаконне придбання акцій, нецільове використання коштів, а також участь у незаконній угоді з продажу технічного обладнання для виробництва хімічної продукції.

"За підсумками нашої перевірки з'ясувалося, що збиток державі від діяльності основного співвласника підприємства склав близько двох мільйонів доларів", - підкреслив Абдукарім Заріпов.

Справа Саідова

Провадження щодо українського бізнесмена проходило в рамках іншої гучної кримінальної справи проти відомого таджицького підприємця і екс-міністра промисловості Таджикистану Зайда Саідова, засудженого владою наприкінці минулого року до 26 років ув'язнення.

За версією слідства, всі ці незаконні дії були вчинені в той час, коли Зайд Саідов очолював міністерство промисловості країни.

СП "Таджик Азот", що базується у місті Сарбанде Хатлонської області на півдні Таджикистану, було створено в грудні 2001 року на базі ВАТ "Азот".

Підприємство спеціалізується на випуску азотних добрив для сільського господарства.

Слідство стверджує, що під час створення спільного підприємства Дмитро Фірташ вніс тільки частину коштів від необхідної суми до статутного фонду заводу.

Пізніше ці кошти витратили на купівлю акцій двох інших промислових підприємств країни - ЗАТ "Абрешім" в Худжанді та ЗАТ "Гулістон" в Душанбе, що суперечить законам Таджикистану.

Крім того, влада звинувачує Дмитра Фірташа у тому, що його компанія брала участь у продажу технічного обладнання АМ-600 для виробництва хімічної продукції. При цьому таджицька сторона, що володіє 20% акцій підприємства, не знала про ці дії і не отримала компенсації від угоди.

Однак, за словами директора "Таджик Азот" Тоірхона Гозієва, Фірташ не тільки виконав усі фінансові зобов'язання щодо внесення частки до статутного фонду підприємства, але й інвестував близько чотирьох з половиною мільйонів доларів у його розвиток та модернізацію.

"Політична справа"

З 2008 року, коли Узбекистан призупинив постачання природного газу до Таджикистану, "Таджик Азот" фактично припинив діяльність.

Однак компанія вирішила виплачувати щомісячну грошову допомогу 260 співробітникам, аби зберегти на майбутнє найкваліфікованіші кадри і підтримувати життєдіяльність заводу, що сьогодні розглядається як нецільове використання коштів.

Як пояснюють юристи, Зайд Саідов, який очолював у 2001 році міністерство промисловості Таджикистану, не мав повноважень брати участь в угодах з приватизації державних об'єктів.

Ці питання повністю належать до компетенції діяльності Комітету з управління держмайном, який і оформив рішення про створення спільного таджицько-кіпрського підприємства "Таджик Азот".

"Ця справа має очевидну політичну мотивацію і пов'язана зі справою засудженого екс-міністра Зайда Саідова, якого намагаються звинуватити в тому, чого він не міг вчинити, оскільки не мав можливостей це зробити. Співробітники антикорупційного агентства не мають жодних доказів, ніякої аргументації. Всі їхні позовні вимоги безпідставні", - заявив адвокат Іскох Табарі.

"Сам позов незаконний, оскільки існують терміни позовної давності. Йдеться про угоди і договори 13-річної давнини. Виникає запитання: чому таджицька влада всі ці роки, знаючи про ці нібито порушення, мовчала? Чому увесь цей час ніхто не цікавився подробицями рішення про приватизацію підприємства "Таджик Азот"? Відповідь очевидна - політичне підґрунтя цієї справи", - робить висновок пан Табарі.