Протести у Стокгольмі поширились на інші міста

Стокгольм
Підпис до фото, У ніч проти 25 травня у Стокгольмі відбулось всього 70 підпалів

Попри те, що поліція шведської столиці Стокгольма посилила свої позиції, протести тривали шосту ніч поспіль.

Мітингувальники продовжують підпалювати машини у бідних районах, населених переважно іммігрантами, хоча повідомляється, що заворушення вже не такі масштабні, як у попередні ночі.

Проте цієї ночі протести поширились за межі столиці.

У центральному місті Оребро близько 25 молодих людей у масках підпалили три машини та школу. Поліцію міста закидали камінням, один правоохоронець був поранений битим склом.

У Сьодертельє протестувальники підпалили покинуту будівлю. Поліція у місті Лінкопінг теж повідомила про підпал.

США та Велика Британія застерігають своїх громадян від поїздок у міста, охоплені демонстраціями.

Заворушення почались 19 травня у одному з районів, де мешкають мігранти, - Хасбі.

Вважають, що протести були викликані смертю літнього чоловіка, застреленого поліцією через те, що він погрожував їм мачете.

Протести чи злочинність?

24 травня до Стокгольма направили підкріплення зі спеціально тренованих загонів поліції з Гетеборга та Мальме, щоби дати раду зіткненням.

В обох цих містах в попередні роки виникали схожі сутички.

На вулиці Стогкольма вийшли також батьки та громадські лідери, намагаючись урезонити повстанців. Прем'єр-міністр Фредрік Рейнфельдт скликав екстрену нараду.

Проте, жоден з цих кроків не стримав подальші протести у столиці, хоч вони були й слабші, ніж раніше.

У ніч проти 25 травня у Стокгольмі відбулось всього 70 підпалів, повідомили пожежники. Для порівняння - 23 травня їх було 90.

За словами кореспондента ВВС, протести у країні підняли дебати про імміграцію.

Мешканці міст, у яких відбуваються заворушення, кажуть, що вони є відповіддю на дискримінацію та відносно високий рівень безробіття. За словами оглядачів, розрив між бідними та багатими у Швеції, постійно збільшується.

Дехто, щоправда, наголошує, що протести є всього лише проявом злочинності, і пояснює це неспроможністю батьків достатньо впливати на своїх дітей.