You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Ми готували Херсон до звільнення". Як діяв рух опору на Херсонщині
- Author, Євгенія Ковалевська
- Role, ВВС News Україна
Лілія - одна з головних координаторів "Жовтої стрічки" в Херсоні. Це мирний рух громадянського спротиву, який нагадував містянам у час російської окупації, що Херсон - це Україна.
80% роботи руху опору у Херсоні - це робота Лілії, кажуть в "Жовтій стрічці".
Вона малювала графіті, клеїла листівки, чіпляла жовті стрічки та передавала інформацію для Збройних Сил України. І це все у той час, коли в місті діяла комендантська година і його патрулювали російські військові.
Після звільнення Херсона рух "Жовта стрічка" опублікував фото Лілії та її історію. Адже, на думку активістів, вона заслуговує на державні нагороди і фільми.
Хто ще чинив громадянський мирний спротив у Херсоні?
ВВС News Україна поговорила з одним із засновників руху спротиву "Жовта стрічка".
Як починався мирний опір
Усе починалося з двох людей, які й надалі залишаються кістяком руху опору, поки що анонімним, розповідає ВВС Іван, який і є одним з двох.
Він - розробник програмного забезпечення.
Наприкінці квітня активісти руху змогли організувати виїзд своїх сімей. Потім повернулися в Херсон і створили громадянський рух опору. Зупинилися на назві "Жовта стрічка".
"Ми подумали, що було б добре нагадувати, що тут все ще Україна", - каже координатор руху.
27 квітня рух провів перший мітинг у Херсоні. На площу вийшло 500 людей. Мітинг розігнали, але, на думку активістів, важливим було показати, що Херсон - це Україна і що тут є спротив.
"Кожен може висловити власний протест. Просто пов'язати жовту стрічку. І окупанту не знайти, хто це зробив. І простому українцю ця стрічка нагадуватиме, що це Україна. І він не втрачає надії", - розповідає Іван.
Так жовта стрічка стала символом громадянського протесту.
Що робив рух опору в Херсоні
Рух спротиву "Жовта стрічка" об'єднав навколо себе сотні людей у Херсоні, десяток людей на Луганщині та Донеччині та кілька сотень в Криму.
Іван каже, що рух визначив собі конкретні завдання, над якими працював.
"Ми працювали по бойкоту референдуму і бойкоту паспортизації. Пояснювали, чому не потрібно брати російський паспорт, чому не потрібно брати участі в незаконному референдумі і як цього уникнути", - каже активіст.
Лише у телеграм-боті руху 1900 активістів. Це люди, які вішали стрічки, розклеювали листівки, малювали малюнки чи графіті з написами "ЗСУ близько" чи "ЗСУ йде", зривали російські постери і псували білборди, палили газети та збирали і передавали в ЗСУ інформацію про ворога.
"Так ми готували Херсон до звільнення", - пояснює Іван.
Серед масштабних акцій руху "Жовта стрічка" в Херсоні - флешмоб "Віддери рашизм", у ході якого містян закликали знищувати агітаційну продукцію російської влади.
"Коли ми зрозуміли, що фізично неможливо провести мітинг в Херсоні, ми зібрали онлайн-мітинг в інстаграмі. Намалювали площі і вулиці міст, де люди могли вибирати, де їм стати", - розповідає Іван.
Так провели мітинги на підтримку Херсона та Маріуполя. Загалом залучили до участі у віртуальному заході 65 тисяч людей.
Хто активісти "Жовтої стрічки"
Основним рушієм руху громадянського опору від початку окупації до осені була молодь. Потім багато виїхали, залишилися люди старшого віку і пенсіонери, розповідає Іван.
"Я сидів в одному з парків Херсона і спостерігав за людьми. При мені на сусідню лавку сіла жінка. Зав'язала жовту стрічку, сфотографувала і пішла. Ввечері я вже отримав цю фотографію", - описує активіст роботу руху.
Він визнає, що подекуди ця робота може бути небезпечною і ризикованою.
"Так в однієї з активісток вдома знайшли пакет жовтих стрічок. Хтось здав її. І вона три тижні провела в підвалі", - каже Іван.
Активістів інформували про мінімальні інструкції з безпеки та інформаційної гігієни. Наприклад, виходиш на завдання - почисть телефон, міняй маршрути, одягни інший одяг, можливо, приховай обличчя.
"Хтось в'язав стрічки у себе в селі, хто в комендантську годину в Херсоні йшов малювати жовту стрічку на ворожому білборді. Ми не просили про це. Але у людей було стільки сміливості. Щоразу нас це мотивувало вкладатися в людей і працювати далі", - розповідає Іван.
"На прикладі Херсону та Криму ми хочемо показати, що сміливість - це українці", - кажуть у "Жовтій стрічці" і зазначають, що працюють зараз над активністю людей на Донбасі.
Мирні партизани
Іван наголошує, що "Жовта стрічка" - це мирний рух громадянського спротиву.
"Нам неодноразово приписували замахи на колаборантів. Не усі можуть когось підривати чи вбивати. Але кожен може висловити власний протест", - каже активіст.
Звісно залякують, але набратися сміливості і зав'язати жовту стрічку легко.
Він згадує випадки, коли люди писали, що якби не жовті стрічки, то вони б ніколи не долучилися до воєнізованого спротиву: "Наш мирний рух додавав людям впевненості та сміливості".
"Саме тут, біля Херсонської ОДА, ми організували мітинг — перший мітинг, саме тут починалась "Жовта стрічка", але не тут завершиться! Активісти з інших окупованих темрявою міст, радіють з Херсоном і чекають на ЗСУ", - йдеться у пості руху опору.