"Ми готували Херсон до звільнення". Як діяв рух опору на Херсонщині

Лілія - одна з головних координаторів "Жовтої стрічки" в Херсоні. Це мирний рух громадянського спротиву, який нагадував містянам у час російської окупації, що Херсон - це Україна.

80% роботи руху опору у Херсоні - це робота Лілії, кажуть в "Жовтій стрічці".

Вона малювала графіті, клеїла листівки, чіпляла жовті стрічки та передавала інформацію для Збройних Сил України. І це все у той час, коли в місті діяла комендантська година і його патрулювали російські військові.

Після звільнення Херсона рух "Жовта стрічка" опублікував фото Лілії та її історію. Адже, на думку активістів, вона заслуговує на державні нагороди і фільми.

Хто ще чинив громадянський мирний спротив у Херсоні?

ВВС News Україна поговорила з одним із засновників руху спротиву "Жовта стрічка".

Як починався мирний опір

Усе починалося з двох людей, які й надалі залишаються кістяком руху опору, поки що анонімним, розповідає ВВС Іван, який і є одним з двох.

Він - розробник програмного забезпечення.

Наприкінці квітня активісти руху змогли організувати виїзд своїх сімей. Потім повернулися в Херсон і створили громадянський рух опору. Зупинилися на назві "Жовта стрічка".

"Ми подумали, що було б добре нагадувати, що тут все ще Україна", - каже координатор руху.

27 квітня рух провів перший мітинг у Херсоні. На площу вийшло 500 людей. Мітинг розігнали, але, на думку активістів, важливим було показати, що Херсон - це Україна і що тут є спротив.

"Кожен може висловити власний протест. Просто пов'язати жовту стрічку. І окупанту не знайти, хто це зробив. І простому українцю ця стрічка нагадуватиме, що це Україна. І він не втрачає надії", - розповідає Іван.

Так жовта стрічка стала символом громадянського протесту.

Що робив рух опору в Херсоні

Рух спротиву "Жовта стрічка" об'єднав навколо себе сотні людей у Херсоні, десяток людей на Луганщині та Донеччині та кілька сотень в Криму.

Іван каже, що рух визначив собі конкретні завдання, над якими працював.

"Ми працювали по бойкоту референдуму і бойкоту паспортизації. Пояснювали, чому не потрібно брати російський паспорт, чому не потрібно брати участі в незаконному референдумі і як цього уникнути", - каже активіст.

Лише у телеграм-боті руху 1900 активістів. Це люди, які вішали стрічки, розклеювали листівки, малювали малюнки чи графіті з написами "ЗСУ близько" чи "ЗСУ йде", зривали російські постери і псували білборди, палили газети та збирали і передавали в ЗСУ інформацію про ворога.

"Так ми готували Херсон до звільнення", - пояснює Іван.

Серед масштабних акцій руху "Жовта стрічка" в Херсоні - флешмоб "Віддери рашизм", у ході якого містян закликали знищувати агітаційну продукцію російської влади.

"Коли ми зрозуміли, що фізично неможливо провести мітинг в Херсоні, ми зібрали онлайн-мітинг в інстаграмі. Намалювали площі і вулиці міст, де люди могли вибирати, де їм стати", - розповідає Іван.

Так провели мітинги на підтримку Херсона та Маріуполя. Загалом залучили до участі у віртуальному заході 65 тисяч людей.

Хто активісти "Жовтої стрічки"

Основним рушієм руху громадянського опору від початку окупації до осені була молодь. Потім багато виїхали, залишилися люди старшого віку і пенсіонери, розповідає Іван.

"Я сидів в одному з парків Херсона і спостерігав за людьми. При мені на сусідню лавку сіла жінка. Зав'язала жовту стрічку, сфотографувала і пішла. Ввечері я вже отримав цю фотографію", - описує активіст роботу руху.

Він визнає, що подекуди ця робота може бути небезпечною і ризикованою.

"Так в однієї з активісток вдома знайшли пакет жовтих стрічок. Хтось здав її. І вона три тижні провела в підвалі", - каже Іван.

Активістів інформували про мінімальні інструкції з безпеки та інформаційної гігієни. Наприклад, виходиш на завдання - почисть телефон, міняй маршрути, одягни інший одяг, можливо, приховай обличчя.

"Хтось в'язав стрічки у себе в селі, хто в комендантську годину в Херсоні йшов малювати жовту стрічку на ворожому білборді. Ми не просили про це. Але у людей було стільки сміливості. Щоразу нас це мотивувало вкладатися в людей і працювати далі", - розповідає Іван.

"На прикладі Херсону та Криму ми хочемо показати, що сміливість - це українці", - кажуть у "Жовтій стрічці" і зазначають, що працюють зараз над активністю людей на Донбасі.

Мирні партизани

Іван наголошує, що "Жовта стрічка" - це мирний рух громадянського спротиву.

"Нам неодноразово приписували замахи на колаборантів. Не усі можуть когось підривати чи вбивати. Але кожен може висловити власний протест", - каже активіст.

Звісно залякують, але набратися сміливості і зав'язати жовту стрічку легко.

Він згадує випадки, коли люди писали, що якби не жовті стрічки, то вони б ніколи не долучилися до воєнізованого спротиву: "Наш мирний рух додавав людям впевненості та сміливості".

"Саме тут, біля Херсонської ОДА, ми організували мітинг — перший мітинг, саме тут починалась "Жовта стрічка", але не тут завершиться! Активісти з інших окупованих темрявою міст, радіють з Херсоном і чекають на ЗСУ", - йдеться у пості руху опору.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!