Як не в Київ, то у Мінськ: як Бабич став послом Росії у Білорусі

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про призначення послом РФ в Білорусі Михайла Бабича, спроба призначення якого до Києва два роки тому спричинила дипломатичний скандал.

Пан Бабич раніше був військовим десантником, під час Чеченської війни працював керівником уряду республіки, працював у ФСБ та представником у Приволзькому федеральному окрузі.

У 2016 році за посадою він також був членом Ради безпеки РФ, яка ухвалювала рішення про анексію Криму та введення військ в Україну.

Українська спроба

Влітку 2016 року саме його Росія запропонувала призначити послом у Києві замість звільненого Михайла Зурабова.

Проте форма, у якій це робила Москва, викликала політичний скандал, і Бабич так і не отримав призначення.

Тоді направлення агреману на згоду Києва щодо цієї кандидатури відбулось з порушення прийнятих міжнародних правил - речник президента РФ Дмитро Пєсков одразу ж озвучив його прізвище, що робити у дипломатії не прийнято.

28 липня 2016 року Володимир Путін звільнив посла в Україні Михайла Зурабова, а вже наступного дня у російській пресі назвали ім'я претендента на цю посаду - Михайло Бабич.

А речник президента Росії одразу ж підтвердив це прізвище, додавши, що у Києва вже запросили агреман на нього.

Що викликало хвилю обурення в Україні, адже публічне озвучення імені до отримання агремана йде врозріз з дипломатичними правилами.

"Оголошення імені кандидатури на посла до отримання агреману суперечить традиціям та правилам дипломатичного спілкування", - заявив тоді ВВС News Україна колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Він стверджував, що у "100% випадків запит на агреман надсилається непублічно".

Робиться це для того, щоб у разі відмови не псувати дипломатичну кар'єру чиновника.

Тоді Україна не надала агреман і не ніяк офіційно це не пояснила. З того часу в Києві немає російського посла, як немає і українського посла у Москві.

Місія в Мінську

Посол у Мінську - це скоріше представник з особливих доручень, враховуючи характер відносин між двома країнами, і це фактично підтвердив Путін, підписавши указ про призначення Бабича не тільки послом, але і спецпредставником з розвитку торговельно-економічного співробітництва з Білоруссю.

Пост посла і спецпредставника поєднували Віктор Черномирдін і Михайло Зурабов, коли очолювали російську дипмісію в Україні.

Про те, що Москва вислала до Мінська документи на отримання агремана на призначення Бабича послом, видання РБК повідомляло ще в липні.

Білорусь, за даними "Ведомостей", з проблемами дала агреман, оскільки Бабич на всіх своїх посадах "розвиває занадто активну діяльність", через що у Мінська "могли бути побоювання".

Указ про призначення Бабича Путін підписав всього через два дні після того, як до нього в Сочі приїжджав білоруський президент Олександр Лукашенко. Чи обговорювали вони кандидатуру нового посла, не повідомлялося.

Але коментуючи візит Лукашенка, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков визнав, що відносини між Москвою і Мінськом "не можуть існувати без певного тертя".

Як вказують російські експерти, дозволити собі відмовити призначити Бабича, Білорусь, на відміну від України, не могла.