Клімкін надіслав закон про освіту до Венеціанської комісії

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін надіслав сьому статтю закону про освіту, яка обурила керівництво кількох держав-сусідів України, на розгляд "Венеціанської комісії".

"Сьогодні саме, я ж кажу сьогодні, а не іншу дату. Оскільки сьогодні він набув чинності формально, і плюс там елемент перекладу, але пані Лілія (міністр освіти і науки Лілія Гриневич. - Ред.) передасть цей закон вже офіційно, коли буде наступного тижня вести консультації з Радою Європи", - сказав він напередодні в ефірі "1+1".

6 жовтня Лілія Гриневич має обговорити ухвалений закон із генсекретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом.

Раніше вона заявляла, що висновок "Венеціанської комісії" щодо цього документа можна очікувати до кінця осені, і до його отримання вносити зміни до закону не можна.

Міністр Клімкін також зазначив, що Україна повинна вести конструктивний і жорсткий діалог із європейськими партнерами щодо мовних положень нового закону про освіту.

"Хтось раніше видавав паспорти. Ми це знаємо, маємо про це сказати. Зараз це мовний анклав. На що це перетвориться в перспективі?" - сказав він.

Емоції

Нещодавно підписаний президентом Петром Порошенком жорстко розкритикувала угорська влада, невдоволення також висловлювали у Румунії, Словаччині, Молдові.

"Ми гарантуємо, що це боляче вдарить по Україні в майбутньому", - заяляв керівник МЗС Угорщини Петер Сіятро і пообіцяв блокувати усі кроки в напрямку євроінтеграції України у рамках програми "Східного партнерства".

Влада Угорщини вважає, що закон, згідно з яким 2020 року в Україні перестануть існувати школи, де викладають не державною мовою, це "величезний крок у зворотному напрямку" для України.

"Звичайно, там є бажання використати це у своїй внутрішній політиці перед виборами або в Європейському Союзі", - заявив з цього приводу Павло Клімкін.

Він вважає, що у баченні Угорщиною українського закону "є емоції, які йдуть ще з Першої світової війни".

Міністр також не погодився з тим, що нібито позицію Угорщини в Україні не врахували: "Ми згадували Хартію мов національних меншин і регіональних мов. Там завжди є три опції: або повна освіта, або часткова освіта, або деякі предмети. Тобто, навіть міжнародних документів ми за визначенням аж ніяких не порушуємо".

Петро Порошенко підписав закон "Про освіту" 25 вересня, а після того, як його мовні норми спричинили занепокоєння кількох країн, доручив МЗС та міносвіти провести консультації з європейськими партнерами.

Що передбачає закон:

Окрім Угорщини, закон розкритикували Молдова, Румунія, Польща, Греція, Болгарія і Росія.

У міносвіти запевнили, що мовні положення нового закону не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин.