Що може змінити зайва година сну?

Середньостатистичний британець спить шість з половиною годин на ніч, за даними організації Рада сну. Щоб дізнатися, чи цього достатньо, Майкл Мослі взяв участь у незвичайному експерименті.

Ні для кого вже не секрет, що, в середньому, люди стали менше спати.

Це пояснюється багатьма причинами; не остання з них – те, що в сучасному суспільстві людей закликають сприймати сон як розкіш, у якій можна легко собі відмовити. Врешті-решт, на те й існує кофеїн, щоб повертати нас до життя. Але разом зі зменшенням середньої тривалості сну суттєво зросли показники ожиріння і діабету. Чи ці два факти часом не пов’язані?

Ми вирішили перевірити, що зміниться, якщо додати до звичної кількості сну всього лише одну годину. Для цього ми запросили у Центр дослідження сну Університету Суррею сім волонтерів, що зазвичай сплять від шести до дев’яти годин.

Волонтерів довільно розподілили на дві групи. Одну групу попросили спати шість з половиною годин щоночі, а іншу – сім з половиною. Через тиждень у волонтерів узяли аналізи крові й попросили їх помінятися розкладом. Ті, хто спав шість з половиною годин, отримали додаткову годину, тоді як інша група тепер мала спати на годину менше.

Поки ми чекали результатів експерименту, я відвідав лікарню Джона Редкліффа, що в Оксфорді, щоб дізнатися, що власне відбувається з нами під час сну.

У Центрі сну на мене надягли портативний електроенцефалограф – пристрій, що вимірює мозкову активність. Почуваючись дещо безглуздо з цією штукою, я вирушив додому і проспав свої нормальні сім з половиною годин. Наступного дня я прийшов до доктора Катаріни Вульфф, щоб обговорити з нею події, які сталися у мене в голові.

Перше, що вона зауважила, – що я дуже швидко увійшов до фази глибокого сну. Глибокий сон асоціюється з добрим відпочинком, але насправді в цей час наш мозок напружено працює. Зокрема, він пересуває спогади з короткочасного сховища у довгочасне, звільняючи у пам’яті місце для вражень наступного дня. Якщо не отримувати належного глибокого сну, ці спогади будуть втрачені.

Можливо, ви думаєте: "Я посплю менше протягом робочого тижня, але потім візьму своє на вихідних". На жаль, так не можна, бо спогади мають закріплюватись упродовж 24 годин після їхнього утворення.

Оскільки глибокий сон грає таку важливу роль у закріпленні інформації в пам’яті, то обов’язково треба виспатись, якщо ви щось вчите або готуєтесь до іспиту. В одному дослідженні, студенти, що цього не зробили, отримали на 40% гірші результати, ніж ті, що виспались.

Глибокий сон триває лише кілька годин. Електроди також зафіксували, що за ніч мій мозок неодноразово проходив іншу фазу – швидкого сну.

"У цій фазі вас зазвичай паралізує – ви нездатні поворухнутись, – пояснює Вульфф. – Єдині м’язи, що не втрачають рухомості, – це м’язи очей. Тому цей час ще називають "фазою швидкого руху очей".

Під час швидкого сну відбувається дещо надзвичайне. "Відключається" один з гормонів мозку, що пов'язаний зі стресом, – норадреналін. Це може статися хоч вдень, хоч вночі, але тільки протягом цієї фази. Завдяки цьому ми можемо зберігати спокій, поки наш мозок обробляє події дня, допомагаючи нам змиритися зі складними емоціями.

Основна частина швидкого сну припадає на другу половину ночі. Відповідно, якщо вас несподівано розбудити, то, можливо, мозок ще не встиг навести лад в емоціях – у вас лишиться відчуття стресу й тривоги. Також краще не перебирати алкоголю пізно ввечері: його переробка організмом вкорочує час швидкого сну.

А тим часом в Університеті Суррею завершився другий тиждень експерименту. Нас цікавило, як позначиться на наших волонтерах перехід від шести з половиною годин сну до семи з половиною і навпаки.

Комп’ютерне тестування показало, що при скороченні сну в більшості людей зменшувалась жвавість мислення; але найцікавіші результати були в аналізах крові.

Доктор Саймон Арчер та його асистенти з Університету Суррею найбільше цікавились тим, які гени будуть "вмикатись" чи "вимикатись" у піддослідних залежно від змін у кількості сну.

"Ми виявили, що загалом зміни зачепили приблизно 500 генів, – розповідає він. – Деякі з них активізувались, а інші, навпаки, були пригнічені".

Як виявилось, коли волонтерів позбавили однієї години сну, активізувались гени, пов’язані з такими процесами, як запалення, імунна відповідь і реакція на стрес. Дослідники також побачили підвищену активність генів, пов’язаних з діабетом і ризиком онкозахворювань. Коли ж сон на годину збільшувався, названі гени, навпаки, послаблювали активність.

Отже, з експерименту ясно випливає: якщо ви спите менше семи годин на ніч і можете хоч трохи збільшити цей час, дуже ймовірно, що це позитивно вплине на ваше здоров’я. "Поспіть ще годинку, це піде вам на користь", – таку пораду нечасто почуєш від лікарів!