Проривати лінію Суровікіна. Як українці у Польщі вчаться розміновувати російські міни

Ukrainian solder on the ground during training
Підпис до фото, Українці "дуже швидко" вчаться, кажуть британські інструктори
    • Author, Джонатан Біл
    • Role, Військовий кореспондент ВВС, Польща

Британські військові вчать українських саперів розміновувати поля від російських мін. Зараз Україна - найбільш замінована країна в світі, і це уповільнює український контрнаступ.

BBC відвідала військову базу в Польщі, де сапери британської армії (деякі з них отримали схожий бойовий досвід в Афганістані) тренують українських колег.

Більшість українських інженерів, таких як Денис, - вже досвідчені й загартовані в боях.

Він пішов воювати наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Нинішній короткий візит до Польщі — його перший виїзд за межі України з 2021 року. Тут він вперше за майже два роки побачив, як над головою літають пасажирські літаки.

A mine on a grass field

Денис називає роботу зі знешкодження вибухонебезпечних предметів найнебезпечнішою в світі. "Нам потрібно більше саперів, — пояснює він, — у нас їх не вистачає".

Я запитую, чи не втратив він друзів під час цієї небезпечної роботи. У відповідь він киває, і його очі наповнюються слізьми.

Денис каже, що цінує допомогу британських братів по зброї, але Україні потрібно більше допомоги Заходу й більше обладнання для очищення мінних полів. "Ми не можемо зробити це самі", - зазначає він.

Навіть якби війна закінчилась завтра, на розмінування пішло б сотні років, додає Денис.

Росія виробляє та встановлює міни в промислових масштабах, тепер вони розкидані на півдні й сході України. Глибина мінних полів може сягати 10 кілометрів, а в одному квадратному метрі може міститися до п'яти вибухівок.

The UK is helping to train Ukrainian engineers to clear large cylindrical anti-tank mines, smaller anti-personnel ones, and bounding mines
Підпис до фото, Українським інженерам показують, як безпечно знешкоджувати протитанкові, протипіхотні та інші види мін

Перед завершенням курсу британські військові з 35-го інженерного полку перевіряють навички українців.

Вони закопали й замінували понад 20 фейкових пристроїв. Це, зокрема, великі циліндричні протитанкові міни, дрібніші протипіхотні, прикріплені до розтяжки гранати та міни, які вискакують із-під землі й розкидують уламки по великій площі.

Є ще невеликі міни-метелики, призначені для завдання ушкоджень і каліцтв, пристрої, що спрацьовують через вібрацію, а не прямий контакт, а також міни, які можуть вмикатися й вимикатися, щоб уникнути виявлення.

Росія мала десятиліття, щоб спланувати і підготувати цю зброю, яка зараз є однією з головних причин втрат і поранень серед українців.

Ігор, який чотири роки працює сапером, каже, що втратив понад 10 членів своєї команди.

За його словами, одній групі саперів, можливо, доведеться мати справу з більш як 100 пристроями щодня. Їм також часто доводиться очищати території, які все ще перебувають у зоні досяжності російської артилерії та стрілецької зброї.

Це одна з причин, чому вони здебільшого працюють ночами.

Three men in military uniforms
Підпис до фото, Штаб-сержант Кевін Енгстрем каже, що британці навчають українських військових золотому стандарту розмінування, який передбачає час і терпіння

Українські сапери стають мішенню для російських сил, аби сповільнити просування ЗСУ.

"Доводиться йти на більший ризик. Не завжди є час перевірити, чи замінована територія", — пояснює Ігор.

Штаб-сержант Кевін Енгстрем каже, що британці навчають українських військових золотому стандарту розмінування, який передбачає час і терпіння. Однак додає: при безпосередній вогневій загрозі не завжди виходить діяти повільно й методично.

Денис зазначає, що українські сапери часто знаходять на звільненій території заміновані тіла загиблих російських солдатів.

Щоб посилити вибухи, росіяни кладуть протитанкові міни одна на одну. А менші протипіхотні міни встановлюють поверх автомобільних мін - щоб привести в дію більшу бомбу.

Розтяжки часто ховають в траві або підвішують на деревах, щоб зачепити уніформу і спорядження українських військ.

Розчищення шляху через ці смертоносні пастки може бути повільним й трудомістким. Українські сапери спочатку розчищають шлях за допомогою міношукачів Vallon, які схожі на звичайні металошукачі.

Британія вже надала Україні 1500 таких пристроїв. Коли Vallon пищить, сапери опускаються навколішки і живіт, щоб визначити загрозу. Це кропітка ручна робота.

Перш ніж помітити розтяжку, Денис милується мурашками, які повзають по землі. "Хлопці, ви все ускладнюєте", - сміється він.

A man with a Vallons
Підпис до фото, Велика Британія надала Україні 1500 міношувачів

Британські інструктори також коментують швидкість українських солдатів.

"Вони дуже швидкі. Коли я вперше прибув до Афганістану, то працював повільно. Вони справляються краще", — каже штаб-сержант Енгстром.

"Вражає й те, яким набором інструментів вони цього досягають", - додає він.

Британські інструктори порівнюють розмінування з розгадуванням головоломки чи грою в шахи. Справжнім викликом є спроба з'ясувати, де саме розташовані мінні поля і чому вони там.

Часто міни виявляються мінами-пастками. Капітан Кріс Вілсон, який очолює британську команду інструкторів у Польщі, каже, що для пошуку й знешкодження боєприпасів потрібна "повільна і методична людина, яка може думати і ухвалювати рішення, зберігаючи спокій".

Цей тренінг розпочався ще минулого листопада, кожен курс тривав кілька тижнів. Зазвичай участь беруть лише кілька десятків досвідчених українських саперів. Це свідчить про високий попит на них на передовій.

A man in military uniform during training

Тим часом українські воїни продовжують наступати й заявляють про прорив оборони РФ на Запорізькому напрямку.

Але на їхньому шляху ще будуть російські мінні поля, протитанкові рови та "зуби дракона".

Ігор і його команда саперів розуміють, що попереду багато роботи. Однак вибору, за його словами, в них немає.

"На жаль, ми втратимо ще більше хлопців, але повинні це зробити".

Британські інструктори сподіваються, що це навчання допоможе врятувати життя хоча б деяким українцям.