"Я глянув на ногу і побачив, що пальців немає"

За оцінками, 174 тисячі квадратних кілометрів України забруднені наземними мінами.

Це територія більша за площею ніж Англія, Уельс та Північна Ірландія разом узяті.

У понівеченій війною Харківській області на околицях темних безплідних полів, на яких раніше пролягала лінія фронту, час від часу з'являються попереджувальні знаки.

Тут також можна побачити, як групи розмінувальників прочісують металошукачами невеликі ділянки землі, огороджені стрічкою. Вони обшукають буквально кожний сантиметр.

У Харківській області виявлено більше мін, ніж будь-де в Україні.

Ця частина північно-східної України поблизу російського кордону протягом останнього року спочатку була окупована, а потім звільнена.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення та захопила частину території в Харківській області, а також намагалася захопити саме місто Харків.

До травня вони програли битву за друге за величиною місто України. А у вересні майже всю окуповану ними територію Харківської області звільнив український контрнаступ.

Росіяни заклали міни, щоб захистити свої позиції і уповільнити контрнаступ українців. Після стрімкого відходу вони лишили по собі смертельний слід.

У містечку Балаклія, на ділянці землі біля житлового будинку, команда Олександра Ременця знайшла вже шість протипіхотних мін. Раніше вони виявили близько 200 інших поблизу.

"Мої близькі дзвонять мені зранку, кажуть, щоб був обережним і дивився під ноги, - розповідає він. - Минулого року один з наших саперів підірвався на міні. Йому відірвало стопу. Наступного дня після нашої розмови ще один член його команди отримав поранення від міни.

З вересня лише в Харківській області, за даними чиновників, загинули щонайменше 29 людей і ще 121 отримала поранення.

У цій області виявили і знешкодили понад 55 тисяч вибухонебезпечних предметів.

Місцева влада називає саперів, як Олександр, "героями", але засмучує те, що їхніх зусиль недостатньо порівняно з масштабом проблеми.

Бажаним уловом цих саперів ДСНС є так звані міни "пелюстки", найпоширеніші у цій місцевості. Вони мають лише близько 10 см завширшки, нагадують формою гвинта і розлітаються від вибуху ракети.

Вони заборонені міжнародним правом через те, що здатні невибірково поранити та вбити мирне населення.

Це не завадило використати їх у цій війні.

Коли Сергій допомагав другові завантажувати машину, він не звернув особливої уваги на абрикосове дерево неподалік.

Але ступивши поблизу нього, він відчув, що падає навзнак від вибуху.

"Я подумав спочатку, що, може, у крана колесо зірвалося", - згадує він зі свого лікарняного ліжка у сусідньому місті Ізюм.

"А тоді на ногу глянув - пальців немає, підошва вся розірвана, кров тече".

Сергій розповідає, що його будинок також був зруйнований внаслідок бойових дій.

"Раніше я був здоровий, ходив ногами, все робив, на машині їздив".

"А тоді - раз! - в одну мить - хати немає, господарства немає, і ще ноги немає."

Сергій перебуває під наглядом досвідченого хірурга-травматолога Юрія Кузнєцова. Великий, статечний чоловік із втомленим, але цілеспрямованим виразом обличчя.

Минулого року він продовжував працювати весь час російської окупації, залишившись єдиним лікарем ізюмської лікарні. Він каже, що щотижня до нього поступають пацієнти, які постраждали від наземних мін.

"На жаль, у більшості випадків зіткнення з невідомими вибуховими пристроями закінчується трагічно. Втрата кінцівки або інші поранення - це не найгірший вихід з цієї ситуації", - пояснює він.

"Наприклад, півтора тижні тому до нас потрапив пацієнт після необережного поводження зі знайденим вибуховим пристроєм. А інша людина, яка була з ним, загинула".

Цілі флігелі лікарні, де працює Юрій, зруйновані. У коридорі немає вікон, а навколо корпусів лікарні стоять знаки замінування.

"До початку війни я, як будь-яка звичайна людина, більше замислювався про матеріальні речі в житті", - каже Юрій.

"Зараз ми розумієм, наскільки це все швидкоплинне. Найголовніше, щоб був мир і здоров'я".

Минулого тижня міністерство економіки України повідомило, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому минулого року на російських мінах підірвалися 724 людини, 226 з них загинули.

Ізюм і території навколо нього - одне з найбільш замінованих місць.

Human Rights Watch звинуватили Україну у використанні тут незаконних протипіхотних мін. Київ у відповідь заявив, що, захищаючись, керувався міжнародним правом.

Раніше ця організація звинуватила Росію у використанні схожих вибухових пристроїв в Україні під час повномасштабного вторгнення.

За даними Світового банку, розмінування України коштуватиме 37,4 мільярда доларів.

Київ просить про допомогу якомога більше країн, "щоб процес розмінування не тривав десятиліття".

З огляду на те, що на території України і досі виявляють міни часів Другої світової війни, такий темп може здатися надто оптимістичним.

Репортаж за участі Ганни Чорноус і Шивон Ліхі.