"Росіяни в центрі Бахмута". Головне про події на фронті за тиждень

За минулий тиждень з боку РФ лунали заяви про "юридичне взяття" Бахмуту, а українська влада допустила відступ з міста. Тим часом ЗСУ провели контрудари біля Авдіївки і Мар'їнки, щоб не допустити оточення.

ВВС зібрала головні події на фронті за минулий тиждень.

Головною подією початку квітня, пов'язаною з війною в Україні, стало вбивство 2 квітня в Санкт-Петербурзі ґпропагандиста і колишнього безпосереднього учасника бойових дій з боку "ДНР" Максима Фоміна (відомий як "воєнкор Владлен Татарський").

Хто стоїть за цим вбивством - невідомо. Однак деякі аналітики очікували провокацій і посилення російських атак на фронті як "помсти" за вбитого. На цьому фоні очільник ПВК "Вагнер" Євгеній Пригожин оприлюднив відео зі встановленням російського прапора на зруйнованій будівлі Бахмутської міськради. Це він назвав фактом "юридичного захоплення міста".

Однак через декілька днів керівник ПВК визнав, що українці з Бахмута не йдуть і тримають організовану оборону.

Бахмутський напрямок

Українські та іноземні військові аналітики вказують, що російські сили дещо змінили свою тактику в Бахмуті. Місто залишається в епіцентрі їхніх наступальних потуг, але вони перемкнули увагу з його оточення до боїв в житловій забудові.

Російська армія і бійці "Вагнера" дещо послабили свої атаки на півдні і південному заході Бахмутського напрямку, але зосередили свої зусилля на прориві в центрі міста та на північно-західному напрямку. Тут вони намагаються досягнути ключового логістичного центру ЗСУ в цьому районі – містечка Часів Яр.

Бої йдуть за сусіднє з ним село Богданівка, яке стоїть біля дороги 0506. Російські воєнкори заявляють, що вдалі дії тут "обвалять весь фланг, який прикриває українські комунікації".

В останніх звітах генштабу ЗСУ вказується, що українська армія поки що відбиває усі атаки біля Богданівки.

З іншого – південного – боку бахмутської траси Т0504 росіяни намагаються пробитись до села Біла Гора і Іванівське.

За даними ВВС, обидва поки що залишаються під контролем українців. Таким чином РФ не вдалось перерізати коридор до напівоточеного Бахмута, а саме трасу на Костянтинівку, а також дорогу О506 до Часового Яру.

Однак російським силам вдалось просунутись в центр міста. "Вагнерівські" телеграм-канали вже викладають численні фото з центральної частини Бахмута.

Цей факт визнається і в звіті британської розвідки за 7 квітня.

"Росія здобула подальші успіхи і тепер, швидше за все, просунулася до центру міста та захопила західний берег річки Бахмутка. Ключовий шлях постачання України 0506 на захід від міста, ймовірно, під серйозною загрозою", – повідомляє розвідка.

Британська спецслужба вказує, що РФ посилила використання артилерії в цьому районі, а регулярна армія покращила взаємодію із загонами ПВК "Вагнер".

Українське командування визнає складність ситуації в районі Бахмута. Але водночас командувач угруповання ЗСУ на цьому напрямку, генерал Олександр Сирський заявляє, що "ворог слабшає".

"Ворог слабшає і намагається прикрити свої провали новими й новими фейками про взяття Бахмута", – йдеться в його заяві від 3 квітня.

На пресконференції в Польщі 5 квітня ситуацію в Бахмуті прокоментував президент України Володимир Зеленський. Він назвав її "дуже дуже складною".

"Але ми у Бахмуті і ворог не контролює Бахмут, це ситуація на сьогодні. – наголосив президент. - Оперативною ситуацією займається генерал Сирський. Безумовно і для нього, і для мене головне – не втратити особовий склад. Безумовно, якщо буде момент ще гарячіших подій і небезпека, що ми можемо втратити особовий склад через оточення, будуть відповідні правильні рішення генерала на місці".

"Сіверський виступ" і Лиманський напрямок

Інший небезпечний момент – зміна тактики РФ біля Бахмута може бути насправді направлена на посилення атак в зовсім іншому районі. Мова йде про так званий "Сіверський виступ".

Сіверськ і сусіднє з ним село Білогорівка лежать на березі річки Сіверський Донець за 25-30 км на північний схід від Бахмута. Після початку вторгнення росіяни неодноразово намагалися їх захопити, але всі спроби форсувати річку завершились для них невдачею.

Тепер цей "виступ" як кістка в горлі для РФ. Річ у тому, що, наприклад, від Білогорівки лише приблизно 10 км до окупованих РФ луганських міст Лисичанськ і Кремінна.

Саме цей район може стати плацдармом ЗСУ для відвоювання Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації чи перерізання траси Кремінна-Сватове.

Тож не дивно, що зрізання цього "виступу" може розглядатися російським командуванням як одне з першочергових завдань.

Для його реалізації РФ майже щоденно атакує село Спірне на південь від Сіверська та Білогорівку на північному сході.

На думку військового оглядача групи "Інформаційний спротив" Костянтина Машовця, росіяни зараз намагаються вирішити питання Сіверська ще до завершення взяття Бахмута.

На це вказує приховане перегрупування військ РФ північно-східніше Бахмута, сенс якого зводиться до зосередження додаткових сил й засобів на цьому напрямку.

При цьому, вказує аналітик, Росія не залучає оперативні резерви в цьому районі для прискорення операції зі взяття Бахмута.

Паралельно з цим РФ активізувала підготовку до наступу на Лиманському напрямку, що на північ від "Сіверського виступу".

Машовець вказує, що саме в цьому районі зосередились "найбільш боєздатні частини та підрозділи" російського угруповання, та значна кількість бронетехніки.

"Найбільш вірогідними найближчими цілями його є таки вихід до рубежа р. Чорний Жеребець та Лиману... й у подальшому форсування з півночі р. Сіверський Донець, власне, на Сіверському напрямку".

Одночасно посилився тиск на села на південь від Сіверська: Роздолівку, Веселе, Виїмка, Спірне.

Зведення генштабу ЗСУ підтверджують активізацію боїв на цьому напрямку на поточному тижні.

Контрудари ЗСУ біля Авдіївки і Мар'їнки

Ще два міста на Донеччині, що опинилися в епіцентрі бойових дій на початку квітня, це Авдіївка і Мар'їнка. Обидва можна вважати передмістями обласного центра – Донецька – і обидва майже вщент зруйновані потужними ударами російської авіації і артилерії.

Також обидва населені пункти мають стратегічне значення для сторін. Для України це можливість тримати плацдарм для майбутнього звільнення обласного центру і можливість завдавати ударів по базах і складах РФ в Донецьку.

Для росіян важливо відтіснити противника на безпечну відстань від Донецька і відкрити собі шлях до логістичних центрів ЗСУ. Це в першу чергу Курахове, Селидове і Покровськ.

Атаки РФ на Авдіївському напрямку суттєво посилились наприкінці березня. Спроби взяти місто в лоб були марними, але росіяни вирішили оточити населений пункт і перерізати шляхи постачання українського гарнізону.

Найбільших успіхів на цьому шляху вони досягли з північного флангу Авдіївки. Тут війська Росії дісталися села Красногорівка, що фактично за 4-5 км на північ від міста.

Подальший рух на захід призвів би до перерізання єдиної дороги, що веде до Авдіївки.

Але за даними американського аналітичного центру Інститут вивчення війни (ISW), українцям на поточному тижні вдалось завдати контрудару і відбити в росіян деякі позиції на північ від міста.

Експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк зазначає, що ЗСУ провели не один, а відразу декілька успішних контрударів навколо Авдіївки. За його даними, ці дії відкинули росіян і змусили їх перейти до оборони.

"Авдіївка – легесенька така розминочка перед дуже великим наступом", - зауважує експерт.

Очільник адміністрації міста Віталій Барабаш підтвердив "покращення позицій" ЗСУ, але зазначив, що це не можна називати контрнаступом.

"На жаль, та інформація, яку оприлюднив Інститут вивчення війни про контрнаступ ЗСУ під Авдіївкою, не підтвердилася. Може, це трохи пізніше станеться. Були певні дії, направлені на покращення позицій, і нашим військам це вдалося, але це далеко до контрнаступу", – сказав він в інтерв'ю "Громадському радіо".

Основна рушійна сила російського просування на цьому напрямку – не лише піхота, але й авіація. РФ завдає щоденних ударів з повітря авіаційними керованими бомбами великої потужності. Це призводить до руйнування будівель, які українські сили можуть використовувати як укриття.

Барабаш вказує, що за добу максимум фіксувалось близько 20 російських авіанальотів на Авдіївку.

Станом на 7 квітня, за даними українського генштабу, російські сили намагаються наступати на селище Сєверне ( 5 км на південний захід від Авдіївки) та Новокалинове (8 км на північ від міста).

"Критичного нічого немає. Так, гаряче, так, б’ють постійно, дорога єдина — під обстрілами, але ніякого оточення немає, про яке вони (росіяни, – Ред.) мріють", – заявляє голова Авдіївської адміністрації

Схожі дії намагається проводити Кремль і в Мар'їнці. Це селище було вщент знищене за рік війни і частково захоплене російськими військами. Однак ЗСУ досі тримають його західну частину і побудували потужну систему укріплень та окопів.

Тут росіяни намагаються обійти укріплення з півдня через село Побєда (3 км від Мар'їнки) і дістатися траси на Курахове. Цей населений пункт має важливе значення, оскільки є фактично логістичним центром українського угруповання на Мар'їнському і Вугледарському напрямках.

В цьому районі РФ також почала активно застосовувати авіацію в прифронтовій зоні. Зокрема, 7 квітня тут був збитий російський Су-25, повідомили в ЗСУ.

"Російські наступальні операції вздовж цієї лінії фронту (біля Мар'їнки) залишаються здебільшого невдалими та не забезпечують більш ніж тактичного просування в цьому районі", – зазначає Інститут вивчення війни у своєму звіті за 6 квітня.

Російське міністерство оборони заявляло, що протягом тижня його війська запобігли декільком українським контратакам біля Мар'їнки. Але воєнні телеграм-канали РФ, навпаки, повідомляли про успішний контрудар ЗСУ біля селища Побєда 4 квітня.

На інших напрямках – Запорізькому і Херсонському – ситуація не зазначала великих змін. Сторони продовжують обмінюватися артилерійськими і ракетними ударами, руйнуючи склади боєприпасів і комунікації противника.

Найбільш потужних російських ударів зазнали підконтрольні Україні Оріхів, Гуляйполе (Запорізька область) і Берислав (Херсонщина). Українськими ракетними ударами були уражені позиції росіян в Токмаці і Мелітополі в Запорізькій області. Саме цей напрямок називають одним з найбільш ймовірних напрямків українського контрнаступу.

До цієї найбільш очікуваної події на фронті керівництво ЗСУ ще продовжує готуватись. Воно не розкриває ані ймовірних дат, ані напрямків удару.