"Вихід дракона". Як Брюс Лі назавжди змінив кіно

Пів століття минуло відтоді, як Брюс Лі здобув міжнародну славу завдяки епічній стрічці "Вихід дракона". Як випливає з назви фільму, він мав стати лише початком голлівудського шляху для зірки бойових мистецтв, який поєднував у собі швидкість, силу, грацію та харизму.

А потім його не стало.

Лі не дожив до світового успіху, заради якого він так багато працював, і помер у Гонконзі у віці лише 32 років 20 липня 1973 року. "Вихід дракона", який став його головним фільмом, вийшов у прокат у США менше ніж за місяць, 19 серпня 1973 року.

Сюжет стрічки розгортається навколо того, як Лі проникає на смертоносний турнір із бойових мистецтв, який використовують як прикриття для торгівлі наркотиками та секс-бізнесу.

Це дозволяє герою продемонструвати свої навички на кількох поганих хлопцях - й одразу стає зрозуміло, що Лі перебуває у своїй стихії. Разом із ним у фільмі знявся відомий американський актор Джон Саксон у ролі Ропера, а також американський майстер бойових мистецтв Джим Келлі у ролі Вільямса. Головного лиходія Хана зіграв китайський актор Ши К'єн.

Фільм на відмінно витримав випробування часом - у 2004 році його включили до переліку "культурно значущих" фільмів Національної бібліотеки фільмів Конгресу США.

Водночас його зйомки зовсім не були простими. Перше в історії спільне виробництво китайської кінокомпанії (Golden Harvest/Concord) і голлівудської студії (Warner Brothers) потерпало від мовних бар'єрів, проблем зі сценарієм і принаймні однієї фізичної конфронтації за участю головної зірки.

Як стверджує продюсер стрічки Андре Морган, її бюджет був значно меншим за 850 тисяч доларів США, про які зазвичай кажуть.

"Увесь бюджет склав 450 тисяч доларів, - розповів він BBC Culture. - Вам це говорить людина, яка там була. Я підготував бюджет; я підписав бюджет".

Попри це прибуток був астрономічним: "Вихід дракона" зібрав 100 мільйонів доларів у всьому світі після свого першого виходу в прокат.

Непересічна зірка

Морган працював з китайського боку. Йому було лише 20 років, коли розпочалися основні зйомки, і він відсвяткував свій 21-й день народження в культовій дзеркальній залі, яку створили спеціально для кульмінаційної дуелі між персонажем Лі та лиходієм Ханом.

Він розповів BBC Culture, що Лі виглядав як справжня зірка та вирізнявся поміж інших.

"Коли Брюс перебував у кімнаті, ніхто інший не мав значення. Таким був і Стів Макквін", - каже він.

Макквін був близьким другом і учнем Лі, який, перш ніж досягти успіху, викладав бойові мистецтва безлічі знаменитостей.

На початку 70-х Макквін, відомий як "Король крутості", підкорив Голлівуд культовими появами в "Чудовій сімці", "Великій втечі", "Булліті" та "Афері Томаса Крауна".

Лі, який народився в Сан-Франциско в 1940 році, але роки свого становлення провів у Гонконзі, також підкорить Голлівуд. Після повернення до США в 1959 році він повернувся додому в Сіетл і вступив до Вашингтонського університету, щоб вивчати філософію. Невдовзі після цього Лі створив сім'ю і зрештою переїхав до Каліфорнії, щоб серйозно продовжити кар'єру в кіно.

Але він мав одну серйозну перешкоду: він був китайцем. Попри його приголомшливі навички бойових мистецтв і досвід акторської гри в дитинстві у гонконзькій кіноіндустрії, найбільші можновладці Голлівуду воліли не ризикувати значними інвестиціями в китайця зростом 170 см і вагою 60 кг, із сильним кантонським акцентом.

Вони припускалися великої помилки.

Розчарований відсутністю прогресу після десяти років у США, Лі повернувся до Гонконгу в 1971 році та став надзвичайно успішним завдяки головним ролям у тріо бойовиків: "Великий бос", "Кулак люті" та "Шлях дракона" (в останній стрічці він також був сценаристом та режисером).

Усі вони були дешевими за американськими стандартами, але мали рекордні касові збори в Азії. Ця новина дійшла до Голлівуду - і так народився "Вихід дракона".

Як Брюс Лі змінив бої на екрані

Зрештою, цей фільм - про бойові мистецтва, тож головне, заради чого його дивляться, - сцени бійки. "Вихід дракона" не дивляться заради акторської гри, операторської роботи чи сюжетної лінії. Насправді сценарій Майкла Алліна був невибагливою копією фільму про Джеймса Бонда "Доктор Ноу" з героєм, завербованим британською розвідкою, таємничим островом і лиходієм зі смертоносною металевою рукою.

Але, попри будь-які недоліки, "Вихід дракона" залишається найвпливовішим фільмом про бойові мистецтва усіх часів.

Як майстер бойових мистецтв Лі випередив свій час на роки. Він поважав традиційні стилі бою, такі як кунг-фу, карате та дзюдо, але водночас виходив за їхні межі.

Система, яку заснував Лі - Джит Кун-До, - це набір принципів, розроблених спеціально для конкретної людини. Берете корисне - і робите це своїм. Це були "змішані бойові мистецтва" задовго до того, як цей термін почали активно використовувати.

Відомий інструктор із Джит Кун-До Томмі Каррузерс вивчає бойові мистецтва майже 50 років. Шотландець за походженням, він викладає в усьому світі і близько 30 разів був у Китаї. Зараз йому за 60, але він виглядає набагато молодшим. І досі занурений у вчення Брюса Лі.

У сцені на початку фільму "Вихід дракона", який Каррузерс вперше подивився у середині 1970-х років, коли був підлітком, Лі б'ється із майбутньою легендою гонконзького кіно Саммо Хуном. Обидва чоловіки носять рукавички без пальців і дуже вузькі шорти - аксесуари, які через кілька десятиліть стануть уособленням бійців Ultimate Fighting Championship, чемпіонату змішаних бойових мистецтв.

"Він хотів бути більш різноманітним у своєму підході [до боїв] і навчати аудиторію", - каже Каррузерс.

Водночас існували кричущі відмінності між потужними ударами, які Лі показував на екрані, та його підходом до реального бою, втіленим у його методі Джит Кун-До.

"Принципи Джит Кун-До - це ощадливий рух, простота та максимальна ефективність", - пояснює Каррузерс. У вуличній ситуації немає часу на політ у повітрі чи сальто назад: принцип Лі полягав у тому, щоб перехопити атаку з максимальною руйнівною та прямою відповіддю, використовуючи ноги чи кулаки.

На знімальному майданчику "Виходу дракона" життя наслідувало мистецтво. Завдяки десяткам статистів у фільмі - багато з яких були членами гонконзьких банд та мали досвід бойових мистецтв і вуличних боїв - Лі став спокусливою мішенню для зіткнень у реальному житті.

Якби хтось зміг перемогти зірку бойовиків номер один у Гонконзі, то отримав би славу та багатство. Одного дня, пригадує Морган, Лі втомився від того, що з нього кепкували статисти, які наполегливо називали майстра бойових мистецтв шахраєм. Питання вирішив бій - і Лі не гаяв часу.

"Він міг убити цього хлопця - але він цього не зробив. Він просто принизив його, - каже Морган, який був свідком інциденту. - Все закінчилося швидше, ніж триває моя розповідь про це".

Для "Виходу дракона" Лі створив один з найскладніших і фізично важких бойових різновидів хореографії, які коли-небудь знімали на плівку. На додаток до рукопашного бою, про який згадував Каррузерс, він також віртуозно використовував традиційну зброю.

"Брюс доводив себе до межі - до виснаження, до зневоднення, розумового виснаження, фізичного виснаження, - але він міг усе це витримати. Він точно знав, що робив", - каже Морган.

"І тоді ви бачите, як відбувається магія", - додає він.

Як сталася трагедія

Зйомки фільму завершили в квітні 1973 року, і після того, як Лі переглянув чорнову версію в Лос-Анджелесі, очікування були великими. Він летів у США для лікування після того, як тяжко захворів у студії дубляжу в Гонконгу. Набряк мозку ледь не вбив його, але ніхто не міг визначити його причину. Лікарі сказали Лі, що він має тіло 18-річного хлопця, і він повернувся до Гонконгу заспокоєним.

Однак через два місяці зірка бойових мистецтв втратив свідомість у квартирі тайванської зірки Бетті Тін Пей. Цього разу набряк мозку виявився смертельним. Це була одна з найзагадковіших смертей знаменитостей усіх часів. Коронер встановив "смерть через нещасний випадок", мотивуючи це тим, що набряк спричинило рецептурне знеболювальне, сліди якого знайшли під час розтину.

Гонконзька преса поставила під сумнів офіційну причину смерті, зважаючи на те, що Лі та Тін Пей нібито мали роман. Відтоді навколо смерті Лі точаться суперечки, і навіть через пів століття цю тему активно обговорюють.

Імовірні причини його загибелі варіюються від смішних - як-от сімейне прокляття - до більш раціональних пояснень, таких як вживання наркотиків, тепловий удар, епілепсія та надниркова недостатність. Ніхто ніколи не дізнається напевно.

Тіло Лі доправили до Сіетла для поховання всього за кілька днів до презентації "Виходу дракона" у Лос-Анджелесі. Прем'єра мала бути чудовою подією, але її затьмарив сум.

"Тріумфу не було - ми його вже поховали, - каже Морган і робить паузу. - Вони просто продали квитки і пустили всіх".

У Лі залишилися дружина і двоє маленьких дітей. Його незакінчений фільм "Гра смерті" випустили посмертно у 1978 році, але він переважно складався з нових кадрів із акторами, які заміняли Лі, і показав лише невелику частину справжнього генія покійного майстра.

В одній зі сцен героя Лі важко поранили на знімальному майданчику, після чого він вирішує помститися. За жорстоким і дивним збігом обставин сина Лі, Брендона, випадково застрелили на зйомках фільму "Ворон" в 1993 році. Ця трагічна подія породила розмови у ЗМІ про сімейне прокляття - гіпотезу, яку справедливо розкритикували.

З огляду на те, чого Лі досяг всього за 32 роки, можна тільки уявити, що могло б на нього чекати, якби не втрутилася доля. Британський кіногуру бойових мистецтв Рікі Бейкер, який є визнаним авторитетом у творчості Брюса Лі, вважає, що його зірка засяяла б іще яскравіше.

"Брюс Лі розширив би свої горизонти. Він любив грати, але він би міг розкритися як режисер і сценарист. І він брав би участь у проєктах, які були б більш сюжетними. Він би цілився вище і прагнув бути кращим у різних сферах", - каже він і додає, що Лі також би прискорив світове визнання азійських акторів і режисерів.

Лі став піонером цілого кіножанру, і його широко визнали як найбільшого майстра бойових мистецтв ХХ століття, зірку найулюбленіших фільмів про бойові мистецтва всіх часів. І хоча смерть Брюса Лі була, безсумнівно, трагічною, його шанувальники можуть знайти розраду у тому неймовірному успіху, якого він досяг за своє коротке життя.