Супертелескоп "Джеймс Вебб" розгадав загадку запорошеної зірки

Це одне з найдивовижніших зображень, отриманих за допомогою нового космічного телескопа "Джеймс Вебб".

Коли знімок вперше з'явився у соціальних мережах наприкінці серпня, астрономи були в захваті.

На ньому зображена WR140 - подвійна зіркова система, розташована на відстані близько 5 тисяч світлових років від Землі.

Кільця на фото - це пилові оболонки, що простягаються на 10 трильйонів кілометрів, тобто у 70 тисяч разів більше за відстань між Землею та Сонцем.

"Попередні спостереження WR140 виявили близько трьох пилових оболонок. Побачити 17 таких оболонок - це дивовижно, це демонструє всю міць "Джеймса Вебба", - сказала Олівія Джонс з британського Астрономічного технологічного центру (UK ATC) в Единбурзі, яка брала участь у створенні телескопа.

WR у назві системи означає "Wolf-Rayet". Зорі Вольфа-Райє - це великі й масивні світила, що зазвичай перебувають на пізніх стадіях своєї еволюції. Вони містять мало водню, але багаті на гелій та випромінюють сильний зірковий вітер.

Ця зірка, ймовірно, починала своє життя такою ж великою, як і її компаньйон, зірка О-типу, маса якої в 30 разів перевищує масу Сонця. Однак зараз її маса, ймовірно, становить лише 10 сонячних.

Але саме властивості та поведінка подвійної зірки пояснюють утворення пилових оболонок. Вони викидаються, коли два об'єкти зближуються на орбіті.

Зіркові вітри, що надходять від них, ущільнюються, створюючи пилові частинки. Цікаво, що "виробництво" пилу досягає максимуму, коли дві зірки рухаються назустріч одна одній і віддаляються одна від одної, а не в перигелії орбіти, що настає раз на вісім років.

Це пояснює невелику нерівномірність розподілу пилових хмар, але свою роль відіграє кут, під яким телескоп зробив знімки.

Стабільність пилових хмар здивувала астрономів.

"Ми спостерігаємо понад сто років виробництва пилу в цій системі", - каже Раян Лау з лабораторії NOIRLab Національного наукового фонду США та провідний автор нового дослідження WR140, опублікованого в журналі Nature Astronomy.

Саме британський АТС очолив розробку й будівництво - спільно з американським космічним агентством - приладу телескопа "Джеймса Вебба", що реєструє й аналізує інфрачервоне випромінювання середньої довжини, - Miri.

Miri не лише зробив знімок, але й провів аналіз світла, що надходить від пилових оболонок. Це дозволило вченим визначити їхній склад.

У складі оболонок переважають поліциклічні ароматичні вуглеводні, ПАВ. Це дуже багаті на вуглець сполуки. На Землі їх можна виявити на підгорілих тостах і вихлопних газах автівок. Вважається, що ПАУ, які утворюються в зірках, збагачують вуглецем весь Всесвіт.

На перших знімках WR140, зроблених телескопом, що з'явилися в соціальних мережах, від центральних зірок надходили вісім дуже помітних піків світла.

Однак це виявилися просто артефакти, спричинені сегментованою системою дзеркал телескопа. Дуже яскраві об'єкти на знімках телескопа можуть мати ефект "сніжинки".

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.