"Вийшли на гору, почули сирену". Як переживає війну туристична галузь

Автор фото, Getty Images
- Author, Вікторія Приседська
- Role, BBC News Україна
Туристичні компанії в Україні майже повністю зупинили бізнес 24 лютого. Авіаперельоти припинились, готелі приймали переселенців, а багатьом людям було геть не до відпочинку. З початком літа деякі турфірми відновили свою роботу. Як туристична галузь намагається протриматися в умовах війни і чому поїхати у відпустку може бути правильним рішенням?
"Ми піднялися на вершину Велика Сивуля в Горганах, у когось запрацював 4G, і почалась повітряна тривога. Було досить незвично почути цей звук на висоті 1800 м. Про всяк випадок дивилися по сторонах, чи не летить ракета".
Так розповідає про свій перший похід у гори після чотиримісячної перерви засновник компанії "Вище неба" Андрій Дец.
Серед 15 учасників походу був хлопець, який повернувся з передової з контузією, три переселенці з Енергодара, волонтери.
"Ми чотири дні були без звʼязку, домовились, таким чином перезавантажитись", - розповідає Андрій Дец.

Автор фото, Вище неба
До війни його компанія організовувала авторські тури у 20 країн світу, від Ісландії та Непалу - до Шпіцбергену та Канарських островів. Це були походи з наметами у гори, автомобільні мандрівки, подорожі до узбережжя океану.
Тури зазвичай бронювали за пів року або навіть рік, але з початку війни усі плани довелось скасувати. Кошти від заброньованих авіаквитків й готелів повернули не всі.
Компанія обіцяє зробити своїм клієнтам знижку на перельоти після перемоги, "навіть якщо доведеться працювати "у мінус".
Сезон втрат лише розпочався
Туристична галузь, яка за підрахунками Держстату приносила у бюджет України 3% ВВП, а за експертними оцінками, до 7%, зазнала чи не найбільших втрат від початку війни.
Небо над Україною закрили, туроператори припинили свою роботу, а мільйони людей, які з валізами опинилися на кордоні, шукали порятунку, а не перезавантаження.
"Хоча податки зі сфери туризму до держави за чотири місяці війни знизилися лише на 18%, ця цифра - оманлива", - пояснює голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар'яна Олеськів.

Автор фото, Мар'яна Олеськів
Пік туристичного сезону в Україні припадає на липень і серпень, вересень і жовтень - час ділового туризму, таким чином "сезон втрат" по суті лише розпочинається.
Водночас туристичний збір - податок, який турист сплачує при поселенні у готель, - у перші місяці війни зріс на 65% у порівнянні з минулим роком.
Але підскочив він за рахунок великого потоку переселенців у західні області України, тоді як березень і квітень - це зазвичай низький сезон у готелях, пояснює очільниця ДАРТ.
Зараз готелі знову напівпорожні. Хоча у західних регіонах ситуація дещо краща, порівняти її з прибутками минулого року неможливо.
"Тоді один турист із Саудівської Аравії витрачав у середньому 1,5-2 тисячі доларів", - каже Марʼяна Олеськів. Вона додає, що туристи з арабських країн суттєво покращили стан галузі після пандемії - вони принесли близько 100 млн дол. в економіку країни.
Тепер Україна фактично втратила один зі своїх двох основних напрямків літнього туризму - морський відпочинок. Дуже постраждав перспективний в Україні медичний туризм - стоматологія, репродуктивна медицина, оздоровлення.
Щоби не втратити цінних фахівців, санаторії зараз перепрофілюють на реабілітаційні центри для постраждалих від війни, каже Олеськів.

Автор фото, Getty Images
Шкоди туристичній галузі завдають і російські удари по інфраструктурі. За попередніми оцінками профільного міністерства, на сьогодні в Україні пошкоджено 24 тис. км доріг, 306 мостів, понад 6 тис. км залізничних колій та 11 аеропортів.
Асканія Нова, Олешківські піски, Джарилгач, Рожеві озера, Станіславські гори - це лише маленька частина улюблених туристичних місць, які українцям недоступні через окупацію Росією.
"Хочемо допомагати"
У перші місяці війни багато туристичних компаній переформатували свою діяльність, почавши волонтерити та допомагати військовим.
Наприклад, готелі на заході України допомагали переселенцям, розміщуючи їх у конференцзалах та інших приміщеннях, а деякі приватні садиби у карпатському регіоні знижували ціни вдвічі, каже Марʼяна Олеськів.
Київський офіс компанії "Феєрія мандрів" перетворився на штаб волонтерів, багато співробітників фірми пішли добровольцями на фронт, один з них навіть повернувся для цього з-за кордону у перші дні війни.
Засновник "Феєрії мандрів" Ігор Захаренко взяв у руки камеру, щоби документувати воєнні злочини Росії.

Автор фото, Ігор Захаренко
Фото- і відеорепортажі Захаренка з лінії фронту на Київщині, а потім із Сєвєродонецька, Лисичанська і Бахмута оприлюднили чимало іноземних ЗМІ.
Збирала кошти для ЗСУ і компанія "Вище неба" Андрія Деца. Фірма зібрала на підзарядну станцію, квадрокоптер і перераховує військовим усі доходи від продажу своєї брендованої продукції.
Частину прибутку з першого походу у Карпати вони також перерахували на фронт.
"Це одна з причин, чому ми вирішили відновити тури, - пояснює керівник компанії. - Ми хочемо й далі допомагати, а для цього нам потрібні кошти".
"Вище неба" планують відновити поки три зі своїх 20 закордонних напрямків - у Чорногорію, польські Татри й Грузію.
Сам Андрій і ще один гід з його компанії мають на руках повістки, але поки їх не призвали, продовжуватимуть ходити у Карпати.
Відпочинок під час війни?
У травні й червні туристичні компанії почали поступово відновлювати свою діяльність.
Чи етично взагалі думати про відпочинок, коли в країні точиться кривава війна? На думку, керівниці ДАРТ, повернення туристичної галузі до роботи є вкрай важливим.
"Кожне робоче місце в туризмі створює близько 10 робочих місць у суміжних галузях (харчовій, розважальній та інших). Компанії сплачують податки, донатять на фронт", - пояснює Олеськів.
Оскільки Україна фактично повністю втратила в'їзний туризм, там, де це безпечно, потрібно відновлювати внутрішній туризм, вважає очільниця ДАРТ.
Про важливість мандрівок Україною, навіть під час війни, каже й менеджер туристичної компанії "ЕтноСвіт", яка спеціалізується на внутрішньому туризмі.

Автор фото, ЕтноСвіт
"Чим більше пізнаєш Україну, її історію й традиції, тим більше її любиш і хочеш розвивати", - каже Денис Ленченко з "ЕтноСвіту".
Він розповідає, що зараз зʼявляється інтерес до екскурсій Київщиною - Добропарк, каньйон у Буках, "Олександрія" у Білій Церкві, Ржищів. Але попит не відновився навіть на 10% у порівнянні з минулим роком. З турами зі Львова ситуація дещо краща.
Засновник "Феєрії мандрів" Ігор Захаренко вирішив відновити туристичні подорожі після розмови з військовими в окопі. Вони спитали, куди можна відправити на відпочинок дружин із дітьми, адже їм потрібно відволіктися.
"Море без московитів"
Попри те, що час було втрачено, а поєднувати туристичний бізнес з допомогою фронту складно, "Феєрія мандрів" організувала 10 турів на море. Головною умовою цих подорожей є відсутність у готелях, куди відправляли українців, туристів із Російської Федерації.
Захаренко розповідає, що такі тури почав робити ще з 2013-14 років, і якщо раніше ця політика могла викликати критику, тепер з такою вимогою звертаються до туроператорів чи не кожний український та багато європейських туристів.
Деякі партнери Join UP! вже втілили у себе програму European friendly, розповідає керівниця відділу розвитку напрямків Join UP! Катерина Артюх.
Турагенти бачать у системі примітку European friendly, яка означає, що політика власників спрямована на європейських туристів і ризик зіштовхнутися з росіянами мінімальний.

Автор фото, Getty Images
Напад Росії на Україну змусив відреагувати всю туристичну спільноту.
Росію виключили зі Всесвітньої туристичної організації ООН. А це означає втрати не лише репутаційні, але й економічні, адже країну-агресора більше не розглядають як партнера.
Куди безпечно?
Туристична сфера надзвичайно чутливо реагує на ситуацію з безпекою. Керівник "Феєрії мандрів" розповідає, що після масових ракетних обстрілів цього тижня й загострення навколо Білорусі, запити від клієнтів одразу припинилися.
Клієнти нерідко скасовують попередньо заброньовані тури.
Попри це, компанія пропонує подорожі Україною у ті регіони, де ситуація більш-менш безпечна.
Крім Карпат, Закарпаття й Волині, "Феєрія мандрів" влаштовує екскурсії у Камʼяне село на Житомирщині, у Батурин на Чернігівщині, планує відновити тури на Полтавщину.

Автор фото, Феєрія мандрів
"Неможливо весь час жити у стресі. Людям потрібно переключитися, зарядитися енергією, щоби з новими силами працювати", - каже Захаренко.
Щодо заходів безпеки, то туристи тепер добре знають, що під час повітряної тривоги треба йти в укриття.
Компанії, з якими поспілкувалася ВВС News Україна, не возять туристів до Одеської області через регулярну загрозу ракетних обстрілів. Там заборонено відвідувати пляжі, оскільки узбережжя заміноване на випадок, якщо Росія захоче висадити десант.
Але, як свідчать фотографії з регіону, люди нехтують заборонами та засмагають просто поряд з табличками "Міни".
1 липня оперативне командування "Південь" ще раз закликало українців не їздити відпочивати на чорноморське узбережжя. Заклик пролунав після нічного ракетного удару по курортній Сергіївці на Одещині.
Памʼять про війну
Великий інтерес до України, який спостерігається у світі, потрібно вже зараз конвертувати у майбутні туристичні проєкти, вважає керівниця державного агентства розвитку туризму.
"Ми готуємося після перемоги швидко розповісти світу, хто ми й чому до нас варто їхати", - каже Марʼяна Олеськів.
На думку фахівців галузі, новим напрямком туризму стане памʼять про війну.
"Тут важливо не лише показати зруйновані будинки та ворожу військову техніку, а донести світу, що ця війна значить для України, провести паралелі з історією й розповісти, як не допустити такої війни в інших країнах", - наголошує Олеськів.

Автор фото, Getty Images
За словами Дениса Ленченка з "ЕтноСвіту", вже є люди, які возять туристів місцями нещодавніх трагедій - у Бучу, Ірпінь, Гостомель. Але ці тури не є офіційними.
"Що розповідають такі гіди, чи не спотворюють вони інформацію?" - запитує фахівець. На його думку, має бути ретельно розроблена програма, як і що показувати людям. На державному рівні поки що не робиться достатньо, вважає Ленченко.
На питання, куди мріє поїхати після перемоги, Ігор Захаренко каже, що насамперед проїде усіма місцями, де був під час війни.
Він додає, що всі українські тури "Феєрії мандрів" змінять з урахуванням цієї "великої визвольної війни": "Ми будемо розповідати про події цієї війни, як власне, і завжди всюди розповідали про історію України".
Він мріє зробити тури селами Харківщини та звільненої Донеччини, повезти туристів у Бахмут і Соледар.
А також - у Херсон, Чорнобаївку та на острів Зміїний.











