Війна і школа. Як завершать рік і вступатимуть у виші школярі

Сотні зруйнованих шкіл, мільйони дітей-переселенців і скасоване ЗНО. Яких втрат зазнала освіта за місяць війни?

"Коли я побачила у віконцях зуму усміхнені обличчя дітей, розчулилася", - розповідає вчителька молодших класів однієї з київських шкіл Наталя Дорошенко.

У понеділок, вперше з початку війни, вона провела два уроки по відеозв'язку - математику й українську мову. Хоча майже всі її учні виїхали з Києва, до навчання онлайн приєдналася понад половина класу, розповідає педагог.

Під час уроку математики за вікном "бахкало", були перебої з інтернетом, але "ми багато пропустили, треба надолужувати", каже Дорошенко.

28 березня, за рішенням КМДА, київські школи почали заняття у дистанційному форматі, деякі заклади проводять уроки вже кілька тижнів.

Загалом в Україні в умовах воєнного стану школи працюють дистанційно третій тиждень.

Однак, нормально відновити навчання вдалося лише у 13 областях. Понад 700 шкіл постраждали від бомбардувань або зруйновані повністю.

Державну атестацію й ЗНО скасували, а вступну кампанію цього року планують проводити за спрощеною процедурою.

Зруйновані школи

Війна завдала серйозного удару по всіх галузях, і освіта не стала винятком. Зруйновані школи, цілі регіони не мають змоги відновити навчання навіть у дистанційному режимі. Мільйони людей, серед них діти й вчителі, змушені залишити свої домівки.

Нещодавно на сайті МОН з'явилася інтерактивна мапа закладів освіти, які постраждали від війни. На сьогодні в Україні внаслідок обстрілів пошкоджено 773 школи і дитсадки, 75 із них знищено повністю.

У Маріуполі частково або повністю зруйновано 90% навчальних закладів, розповів мер міста Вадим Бойченко.

За даними UNICEF, за місяць війни в Україні 4,3 млн дітей, понад половина від загальної кількості, виїхали зі своїх домівок в інші регіони України або за кордон.

Як повідомляє міністр освіти Сергій Шкарлет, наразі дистанційне навчання цілком відновлене лише у 13 областях. Це - західні й частина центральних регіонів.

У дев'яти областях дистанційне навчання розпочалося частково, частина шкіл залишається на канікулах або навчання в них призупинене.

У Запорізькій та Луганській областях освітній процес наразі не відбувається через активні бойові дії. Інформація по Чернігівській області уточнюється, пояснили в МОН.

За даними міністерства освіти, навчання призупинено у понад 3 тисячах шкіл. Близько 1 млн учнів наразі не мають повноцінного доступу до освіти.

Але в це число входять і діти, які були змушені евакуюватися. Частина з них поступово долучаються до освітнього процесу.

Міністерство освіти також дозволило дітям, які переїхали в інші регіони, продовжити навчання на новому місці у будь-якому форматі. Наразі це - лише дистанційні уроки.

Як діти, які наразі не мають можливості вчитися, зможуть надолужити навчання. У МОН пояснюють, що заклади освіти розроблять індивідуальні навчальні плани та проведуть додаткові заняття.

Навчання відновлено?

З 14 березня у регіонах, де дозволяє безпекова ситуація, розпочалося навчання у дистанційному форматі.

На сайті міністерства з'явився всеукраїнський онлайн розклад, який містить посилання на щоденні уроки для 1-11 класів. Кожен день починається з хвилини мовчання у пам'ять про загиблих українців та психологічної хвилинки.

Як пояснюють у МОН, мета розкладу - спростити організацію навчання великої кількості дітей, зокрема евакуйованих з інших областей.

Діти, які мають проблеми із доступом до інтернету, можуть дивитися відеоуроки на українських телеканалах ПЛЮСПЛЮС, "Піксель" та регіональних каналах Суспільного мовника.

Інтерактивний розклад містить посилання на матеріали з різних ресурсів, але переважно на Всеукраїнську школу онлайн, створену на початку пандемії.

Утім, на сайті немає дієвої інструкції, як користуватися цими матеріалами, відсутні посилання на тематично-календарні плани.

Тому спланувати навчання самостійно досить складно.

На думку співзасновниці ГО "Смарт освіта" та радниці міністра освіти Іванни Коберник, міністерство освіти не розробило рекомендацій, як проводити дистанційну освіту в умовах війни.

"Ви не знайдете порад про дистанційну освіту - хіба передруки новин з окремих сайтів проактивних обласних департаментів освіти", - написала Коберник на своїй сторінці у фейсбуку.

Вона розкритикувала міністерство освіти за брак інформації про інші освітні платформи, які відкрили свої ресурси, та за відсутність координації з ними.

На сайті МОН згодом з'явився перелік приватних шкіл, які безкоштовно відкрили доступ до своїх навчальних матеріалів.

Це, зокрема, дистанційні школи "Оптіма" та "Джерело", платформа ThinkGlobal Online, вайбер-спільнота "Школа_інфо" та інші.

Однак, як зауважує Іванна Коберник, список цих приватних шкіл не оновлюється, рекомендацій, як ними користуватися, немає.

Багато дистанційних шкіл відкрили лише опцію "екстернат". Тобто вони дали доступ до своїх матеріалів, але можливості відвідувати уроки онлайн із вчителем або отримати зв'язок із перевіркою завдань немає.

МОН не пояснює, як батькам у таких умовах влаштувати освітній процес, вважає Коберник.

Уроки воєнного часу

На питання, чи варто було взагалі відновлювати навчання у школах під час війни, більшість освітян відповідають ствердно. Утім, на думку багатьох, про повноцінне навчання в умовах фізичної небезпеки не йдеться.

Як вважає викладачка інформатики київського Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" Людмила Булигіна, "мета проведення занять у воєнний час інша, ніж у мирний".

"Дітям насамперед потрібна підтримка дорослого, який може стати додатковою опорою", - каже педагог. Однак для цього з початку "варто було б перевірити, чи готовий вчитель психологічно виходити на контакт з дітьми", додає Булигіна.

Вона зазначає, що вкрай необхідно було провести швидкий тренінг для вчителів і пояснити їм, як працювати з дітьми зараз.

"Але міністерство освіти не дало адекватних порад і рекомендацій, як починати дистанційне навчання, - каже вчителька. - Про те, що треба змінити формат, теми й методику проведення уроків, навіть мова не йде".

На думку Людмили Булигіної, навчання під час війни має бути "орієнтованим на суспільно корисні дії й на перемогу".

Булигіна розповідає, що об'єднала своїх учнів з 7 по 11 класи в одну групу і замість шкільної програми присвятила заняття "кіберінформатиці". На уроках вони з учнями вчаться боротися з фейками та маніпуляціями у ЗМІ.

Інші вчителі, з якими поговорила BBC News Україна, розповідають, що діти перебувають у досить різному психологічному стані.

Багато хто опинився у не дуже комфортних житлових умовах, у багатьох переселенців не має підручників, є проблеми з інтернет-зв'язком, уроки можуть перериватися через повітряну тривогу.

Продовжувати навчання у таких умовах вимагає неабиякої мужності як від дітей, так і вчителів, зазначають педагоги.

На запит BBC News Україна в міністерстві освіти розповіли, що для вчителів були організовані два психологічних тренінги, проведені кризовими психологами з Ізраїлю.

"Наші освітяни гідно тримають освітній фронт. Я схиляю голову перед кожним вихователем, вчителем, викладачем", - зазначив міністр освіти Сергій Шкарлет.

Як вступатимуть у виші?

Утім, у найбільш складній ситуації цього року опинилися випускники, насамперед ті, хто готувався до зовнішнього незалежного тестування й вступу до українських вишів.

Попри заклики освітян і громадськості не скасовувати ЗНО, 24 березня Верховна Рада разом з міністерством освіти ухвалила це рішення.

Через бойові дії випускників шкіл у 2022 році звільнили від державної підсумкової атестації (ДПА). А вступна кампанія проходитиме за спеціальною процедурою без використання результатів ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування.

Депутати наголосили, що ці зміни є вимушеними й застосовуються лише на один рік.

"Тож не йдеться про усунення запобіжників для непрозорого й нечесного вступу до закладів вищої освіти. Це вимушений виняток, а не правило", - написано у повідомленні в офіційному телеграм-каналі Верховної Ради.

Замість зовнішнього незалежного тестування абітурієнтам можуть запропонувати мультипредментний онлайн-тест з трьох предметів: української мови, історії України та математики.

Тестування має пройти у липні 2022 року, розглядається можливість організувати його також у посольствах і консульствах.

Утім, як зазначила депутатка Наталія Піпа, рішення не є остаточним, і МОН наразі розробляє процедуру в деталях.

Рішення скасувати ЗНО розкритикували освітній омбудсмен Сергій Горбачов, ексзаступник міністра освіти Єгор Стадник та низка громадських діячів.

За словами Горбачова, скасування незалежного оцінювання повертає корупцію під час вступних іспитів та "знецінює працю відповідальних випускників".

На думку колишнього заступника міністра освіти Єгора Стадника, фактор небезпеки не є достатньою причиною для скасування ЗНО.

"Так само небезпечно проводити вступні іспити та будь-які очні екзамени… Чому це стало причиною, щоб скасувати ЗНО? Це лише причина, щоб відтермінувати вступну… і провести її не в липні, а пізніше в підготовлених безпечних умовах із використанням ЗНО для усіх вступників", - зазначив Стадник.

Утім, на його думку, саме цього й побоюється МОН. Якщо вступну кампанію перенесуть, вступники можуть обрати закордонні виші й "українські університети отримають значно менше абітурієнтів. А значить, буде скорочення фінансування з усіма подальшими ефектами", припускає освітянин.

Він пояснює, що скасування ЗНО або перенесення вступної кампанії ніяк не зупинить виїзд за кордон, а спроби спростити умови вступу та зарахувати всіх, хто не готовий до навчання, це помилка, яка дорого обійдеться українським вишам.

"Студенти, яких врешті випустять без знань... І ось такі випускники будуть відбудовувати Україну", - зазначив він.

Радниця міноствіти Іванна Коберник погоджується з рішенням скасувати ДПА і видати всім випускникам документи про освіту. Однак вона категорично заперечує необхідність відмовлятися від незалежного тестування.

"Поки немає рішення, чим замінити, не руйнуйте те, за що в тому числі воює наша армія - механізм прозорого і справедливого вступу до університетів для всіх", - зазначила Коберник.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!