Сергій Стерненко. Що відомо про його справи

Одеський апеляційний суд переглянув вирок Сергію Стерненку у справі щодо викрадення депутата Сергія Щербича у 2015 році. Йому присудили умовний термін - один рік.

Суд попередньої інстанції засудив раніше Стерненка до понад 7 років позбавлення волі.

Апеляційний суд скасував доведеність провини Стерненка за ст. 187 Кримінального кодексу (про розбій). Саме за цією статтею йому присудили тюремний термін.

При цьому суд підтвердив провину Стерненка у викраденні людини за ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини з корисливих мотивів). Але звільнив його від відповідальності через те, що термін давності за цим злочином сплинув.

За статтею 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) суд так само визнав провину Стерненка, але водночас судді не визнали вогнепальною зброєю стартовий пістолет та шумові патрони до нього.

На думку суду, єдиним боєприпасом, який вилучили у Стерненка під час обшуку, був один бойовий патрон калібру 5.45 мм.

Апеляційний суд врешті вирішив присудити Стерненку умовний термін на один рік.

Сергій Стерненко потрапив в одеську активістську тусовку наприкінці 2013 року, в розпал Євромайдану. На той момент йому було 18 років. Виступав на одеських мітингах противників Віктора Януковича, їздив на Майдан у Київ.

У лютому 2014 року був одним з організаторів одеського осередку "Правого сектору", а приблизно через півтора місяця очолив його.

У розмові з "Українською правдою" Стерненко описував свою діяльність після перемоги Євромайдану як "боротьбу з проросійськими рухами".

Він брав участь в одеських сутичках 2 травня 2014 року, в результаті яких загинули понад 40 людей, переважно активістів Антимайдану.

Місцевий "Правий сектор", лідером якого тоді був Стерненко, був однією зі сторін протистояння.

Проте вже у 2020 році в розмові з виданням "Ліга" Стерненко запевняв, що того дня витягав людей з Будинку профспілок і особисто врятував двох.

Після Майдану одеський "Правий сектор" проводив "народні люстрації" (часто це полягало в тому, що недостатньо патріотичних, на думку активістів, чиновників кидали до сміттєвих баків), зривав концерти зірок української та російської естради, які, за словами Стерненка, "підтримували окупацію Криму, виступали там або в окупованому Донбасі".

В результаті в Одесі не відбулися концерти, зокрема, Ані Лорак, Костянтина Райкіна, Світлани Лободи.

"Українській правді" Стерненко розповідав, що його організація також проводила акції проти незаконних будівництв і на підтримку виділення земельних ділянок церкві Київського патріархату, а також боролася з наркоточками.

Стерненко і його товариші "затримували" людей, яких називали торговцями наркотиками, і викладали звіти про це у соцмережах.

Тривалий час Стерненка можна було часто побачити в одязі бренду Sva Stone, популярного серед активістів ультраправих організацій України та Росії.

На початку 2017 року Стерненко пішов з "Правого сектора": ВВС він говорив, що ця організація перестала розвиватися.

В інтерв'ю виданню "Ліга" у відповідь на питання про свою ідеологічну самоідентифікацію Сергій Стерненко відповів: "Я - правий з ліберальними поглядами на економіку".

Наразі Стерненку 26 років, він має юридичну освіту.

Справи проти Стерненка

Стерненко - фігурант кількох гучних справ. Окрім справи про викрадення, апеляція в якій у понеділок розглядалася в суді, його також звинувачують в умисному вбивстві людини. Сам він усі звинувачення відкидає.

Справа, за якою суд першої інстанції у лютому 2021 року засудив Стерненка до 7 років позбавлення волі, стосується викрадення й катування керівника одеського відділення проросійської партії "Родіна" Сергія Щербича у квітні 2015 року.

За кілька днів до того, як Щербич мав отримати мандат депутата однієї з райрад Одеської області, його викликали на зустріч, а звідти відвезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били і вимагали відмовитися від депутатства.

Слідство твердило, що одним з чоловіків, які напали на Щербича, нібито був саме Сергій Стерненко.

Його звинуватили у розбійному нападі, незаконному зберіганні вогнепальної зброї та викраденні людини. А також заволодінні 300 гривнями.

Після оголошення вироку суду 23 лютого 2021 року Стерненка відправили до СІЗО, але на початку квітня перевели на цілодобовий домашній арешт. Розгляд апеляції тривав кілька місяців.

У Києві та інших українських містах проходили акції протесту з вимогами звільнити Стерненка.

Нещодавно в апеляційному суді виступив потерпілий у цій справі - Сергій Щербич. Рішення засудити Стерненка до 7 років він називав "цілком законним та справедливим".

Він підтвердив версію обвинувачення, згідно з якою 25 квітня 2015 року Стерненко, який тоді був одним з лідерів одеського "Правого сектора", разом зі своїм товаришем Русланом Демчуком телефоном домовилися зустрітися з Щербичем.

Щербич нібито сів до них у машину, де його почали переконувати відмовитися від депутатського мандата. За свідченнями Щербича, в салоні автомобіля його били люди в масках, а особисто Стерненко стріляв у нього з травматичного пістолета.

Далі його привезли в невідоме йому місце, продовжили бити, затискали палець плоскогубцями і відібрали 300 гривень.

Переміщення слідство підтверджувало трафіком телефонних дзвінків Стерненка, Демчука і Щербича.

Зрештою, за матеріалами слідства, нападники відпустили Щербича, пригрозивши, що якщо він все ж стане депутатом, "до нього і членів його сім'ї будуть застосовані більш жорстокі дії, спрямовані на заподіяння фізичних страждань і позбавлення життя".

Натомість сам Стерненко усі ці звинувачення неодноразово заперечував і називав справу сфабрикованою.

"До Щербича у мене руки так і не дійшли", - заявив він влітку минулого року в інтерв'ю виданню "Ліга".

Захист Стерненка наполягав на тому, що при розгляді справи проти активіста була низка порушень, зокрема враховували докази, які закон забороняє брати до уваги.

Адвокати також заявляли, що справу розглядали у неналежному суді, в ньому є формальні "ляпи" на кшталт того, що потерпілий в один і той же час перебував на лікуванні та на слідчій дії. Або ж, що обшук у квартирі Стерненка відбувався без адвоката.

Після нещодавніх свідчень Сергія Щербаня в суді Стерненко також вказав на розбіжності в першочергових та свіжих заявах потерпілого.

"Раніше він казав, що йому на голову надягали поліетиленовий мішок, а тепер заявив, що тканинний. У суді першої інстанції він казав, що сам подзвонив знайомому з міліції та повідомив про напад на нього, натомість тепер він заявив, що міліція приїхала до нього сама і він нікому не телефонував", - наголосив Стерненко.

"Пістолет, з якого нібито я стріляв у нього, він впізнав через вісім місяців, бо запам'ятав його за спалахами. Щербич повідомив, що він впізнавав пістолет за фото. Але у протоколі впізнання пістолета, де стоїть його ж підпис, вказано, що він впізнав його наживо, і на впізнання надавалися саме пістолети, а не фото".

Апеляційний суд, який переглянув вирок суду попередньої інстанції, так само дійшов висновку, що потерпілий Щербич змінював свої свідчення щодо місця, часу та обставин злочину.

Інша гучна справа щодо Стерненка, розгляд якої досі триває в суді, стосується звинувачення в умисному вбивстві у 2018 році.

Того року на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них, 28 травня, він смертельно поранив одного з нападників - Івана Кузнецова.

Як розповідав сам Стерненко, на нього та його дівчину того дня напали двоє чоловіків, і під час сутички він змушений був оборонятися.

Зрештою один з нападників, Іван Кузнецов, помер від ножових поранень. Другий, Олександр Ісайкул, також отримав ножове поранення, але зміг втекти.

Прокуратура висунула активісту обвинувачення у навмисному вбивстві - за даними слідства, Стерненко побіг за пораненим Кузнецовим і завдав ще кілька додаткових поранень, від одного з яких той і помер.

Сам активіст стверджує, що рани завдавав тільки на місті нападу, а побігши за пораненим, намагався зупинити його криками "Стій!"

Усі свої дії він називає необхідною самообороною.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!