Загадкова фотоплівка, яка чекала на проявлення 70 років
Сьогодні нам дуже важко збагнути, як можна щось сфотографувати і ніколи не побачити результату - адже ми знімаємо на цифрові камери або смартфони, і одразу ж обмінюємось зробленими фотографіями.
Але повернімося у той час, коли фотографія була аналоговим процесом, і затримка між фотозйомкою та переглядом відбитків могла тривати багато місяців, а то й років - досить довго, щоб забути.
А одній котушці плівки довелось чекати аж 70 років.
Колекціонер фотоапаратів Вільям Фаган кілька років тому придбав камеру Leica IIIa, а разом із нею отримав кілька касет для плівки.
І хоча він знав, що у одній касеті була відзнята плівка, він лише нещодавно вирішив її проявити.
Касети виготовила компанія Leica Camera у той час, коли плівку продавали великими рулонами, а фотографи самі поміщали її у 35-мм касети багаторазового використання.
Оскільки це була плівка з рулону, пан Фаган не міг визначити її світлочутливість.
Тож йому довелося розраховувати час проявлення майже навмання.
Але, після консультацій з експертами, йому це вдалося - і він отримав 20 негативів.
Старі машини
"Як правило, коли я проявляю касету плівки, я маю уявлення про те, що вона містить", - говорить він.
"У темній кімнаті під час проявлення я бачив старі машини. Я не був впевнений, з яким саме зі старих фотоапаратів Leica я отримав цю касету, але думаю, що це була камера середини 1930-х", - розповідає фотограф.
"На першому негативі я побачив кабріолет BMW середини 1930-х років із, як видається, баварськими номерами (AB 52 3287), на засніженій гірській дорозі", - згадує він.
На іншому кадрі був готель La Veduta, на перевалі Джульєр у Швейцарії.
Вдалося з'ясувати, що автомобіль - це BMW 315.
Автор фото, Google
Також на знімках була вулиця у муніципалітеті Белладжо на березі озера Комо на півночі Італії та Банхофштрассе у Цюриху. Ці фото змусили пана Фагана переглянути свою здогадку щодо датування знімків - тепер він вважав, що це був початок 1950-х років.
Але насправді його цікавили люди.
"Справжній шок був, коли я побачив фотографії людей, жінки та чоловіка з домашнім улюбленцем, зроблені у подорожі Швейцарією та північною Італією", - каже він.
Тепер він хоче ідентифікувати цих людей, щоб передати їм фотографії.
"Такі фотографії зазвичай є дуже особистими спогадами про щасливі часи, - говорить він. - І я відчував, що я, як чужинець, не маю на них дивитись".
"Потім я подумав про те, що ніхто б ніколи не побачив цих фотографій, якби я просто викинув плівку і не проявив її", - каже фотограф.
Враховуючи вік людей на фото, їх може вже не бути в живих. Але, за словами пана Фагана, він усе одно хотів би передати фотографії їхнім родичам.
"Потім я подумав про те, чому касету з плівкою, який містила декілька чудових кадрів, так ніколи і не проявили", - продовжує фотограф.
"Як фотограф-ентузіаст, я завжди вважав, що люди фотографують не просто так, і фотографії фіксують моменти в часі, які ніколи більше не вдасться зафільмувати, оскільки такі моменти не повторюються", - каже він.
Якщо раптом ви упізнали людей на фото, зв'яжіться зі паном Фаганом за допомогою електронної пошти - [email protected].
