Четвертий сезон "Корони": десятиліття Діани

Кінець 1970-х. Королева (Олівія Колман) хоче, щоб Чарльз (Джош О'Коннор) знайшов собі дружину, а не продовжував стосунки із чужою, ІРА (Ірландська республіканська армія) хоче активізувати свою кампанію, а нова резидентка Даунінг-стріт, 10 із пишною зачіскою хоче зробити Британію знову великою.

Так починається останній сезон "Корони" Пітера Моргана - драматичного серіалу про життя та кохання династії Віндзорів протягом ХХ століття.

Історичним акцентом четвертого сезону стали 1980-ті роки - виграшна комбінація соковитих сюжетних ліній, проблемних персонажів і об'ємних наплічників.

Як і у попередніх сезонах "Корони", потрібно дати їй трохи часу, перш ніж вона почне заворожувати своїм стриманим шармом, як придворний, який приносить чай і торт.

Під час перегляду першої серії мені здавалося, що я дивлюсь дуже поганий римейк "Точної копії", в якому маріонеток замінили акторами, які жахливо вживалися у ролі.

Ерін Доерті грає принцесу Анну, ніби розбещена шестирічна дівчинка, яка постійно стискає зуби, стримуючи лють.

Олівія Колман чудова - поки не подарує нам одну зі своїх фірмових "зубастих усмішок", після чого її монархічний авторитет випаровується, як мартіні, перед принцесою Маргарет.

Щодо Маргарет Тетчер у виконанні Джилліан Андерсон...

Вона була приголомшливою у серіалі "Статеве виховання" і чудово зіграла у "Секретних матеріалах".

Але вона погано впоралась із роллю Залізної леді - наче їй наказали імітувати рухи голови черепахи. Вона постійно крутить шиєю з боку в бік, ніби шукає смачний листок салату, настільки переграючи в образі Тетчер, що часом на це майже неможливо дивитися.

Але ж є Діана.

Леді Діана Спенсер осяяла собою королівську родину, коли вийшла на сцену в 1980 році, і так само осяяла цей 10-серійний сезон, який, якби це був окремий фільм, мав би називатися "Корона: десятиліття Діани".

Емма Коррін чудова у ролі, яку набагато легше занапастити, ніж зіграти добре. Але їй вдалося все, починаючи від першої зустрічі ще школяркою із принцом Чарльзом - до вичавленої, змученої, булімічної дружини, яка застрягла у шлюбі без кохання десять років потому.

І справа не лише в тому, щоб відтворити на екрані манери та голос Діани, що добре вдається Коррін. Вона створює тривимірну героїню, навколо якої обертається весь серіал.

Коррін вдається переконливо зобразити трансформацію Діани із сором'язливої, але кокетливої дівчинки-підлітка, до вразливої суперзірки світового масштабу, якій вистачає внутрішньої сили протистояти завуальованим погрозам герцога Единбурзького (Тобаяс Мензіс).

Їй варто звільнити місце на своїх поличках до початку сезону роздачі телевізійних нагород.

Гелена Бонем-Картер повертається у ролі принцеси Маргарет, домінуючи над оточенням із нещадною дотепністю, міцно стискаючи в руці мундштук із недопалком.

Разом із Олівією Колман вони складають чудовий тандем, хоча іноді й трохи нагадують серіал "Френч і Сондерс". В одному епізоді згадують 1947 рік, коли 21-річна принцеса Єлизавета перебувала у Південній Африці, де записала звернення до Співдружності.

Це дає нам ще одну можливість поглянути, як головну роль зіграла Клер Фой, яка надала образу Єлизавети непохитності, з якою не може зрівнятися Олівія Колман.

Королева гарна у виконанні Колман, коли займається щоденними справами на кшталт обідів з матір'ю та сестрою або ж віддає накази своєму приватному секретарю. Але у сценах, де їй потрібно бути крижаною королевою - як-от аудієнція з Маргарет Тетчер щодо ставлення Британії до апартеїду в Південній Африці або зіткнення з Майклом Фаганом, який прорвався до Букінгемського палацу, - вона занадто поступлива і драматичне напруження спадає.

Найкраще їй вдається давати раду своїм проблемним дітям. Вона справедливо вичитує принца Чарльза за плаксивість та розбещеність та демонструє належну відразу принцу Ендрю, коли він хвалиться за обідом порнофільмом, головну роль у якому зіграла його подружка Ку - роль дівчинки-підлітка, яка зазнає сексуальних знущань з боку літніх чоловіків.

Це нагадування про те, що хоча дія серіалу відбувається у 1980-х, він все ж має сучасну перспективу.

Це відчуття історичної ревізії проходить крізь увесь сезон, у якому згадують про Фолклендську війну, республіканські амбіції Боба Гоука щодо Австралії, зачарування принца Чарльза Каміллою Паркер-Боулз (Емералд Феннелл), проблеми у шлюбі принцеси Анни, підйом і падіння Маргарет Тетчер, вбивство лорда Маунтбаттена тощо.

Усе це створює яскравий фон для подій, що відбулися не так давно, на тлі яких розігруються уявні стосунки, що роблять це шоу таким переконливим.

Є дуже хороший епізод, зосереджений навколо "зміїного кубла", тобто королівської родини в Балморалі, до якого потрапляють і Тетчер, і Діана - проте з дуже різними результатами. Його мешканці випробовують та дражнять своїх гостей, водночас атакуючи один одного, намагаючись отримати схвалення від Її Величності.

Діана любить Чарльза, Чарльз любить Каміллу, Камілла любить говорити телефоном і палити, а королева віддана своїй роботі. Як і Маргарет Тетчер.

І ось, протягом приблизно дев'яти годин перед екранами, ми спостерігаємо, як ці пристрасті створюють і ледь не ламають наших героїв, коли вони день за днем проживають своє серіальне життя.

Адже це саме те, що потрібно глядачу, - добре зроблений, добре написаний, неквапливий якісний серіал.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!