Референдум від Зеленського: чи стане він загрозою територіальній цілісності

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт "про народовладдя через всеукраїнський референдум".

Пристрасті навколо цих пропозицій не вщухають вже кілька днів поспіль. Чи загрожує він територіальній цілісності? Чи зможуть його використати в своїх цілях влада, популісти чи антиукраїнські сили? Своїми аргументами з BBC News Україна поділилися прихильники та противники документу.

Цей проєкт має закрити прогалину в законодавстві, яка виникла після того, як попередній закон про референдум у 2018 році визнали неконституційним.

Він дозволить українцям підтримувати зміни до Конституції, зміни території України та навіть скасовувати закони.

Опозиція вже розкритикувала законопроєкт, побачивши в ньому серйозні ризики для країни, яка воює і потерпає від сепаратистських настроїв.

Влада та експерти, які брали участь в розробці документу, називають ці страхи "маніпуляціями".

Обіцянка президента

Забезпечити народу право на референдум президент Зеленський обіцяв від самого свого обрання.

Щоб підготувати 160-сторінковий проєкт, владі знадобилося більше року.

До його розробки залучили не лише Офіс президента та депутатів, але також експертів з провідних профільних громадських організацій.

Тож документ - плід роботи всієї робочої групи, пояснює директор Центру демократії та верховенства права (CEDEM) Тарас Шевченко.

"У нас була можливість доносити свої позиції під час розробки законопроєкту, — пояснює він. - Законопроєкт варто ухвалювати в першому читанні і доопрацьовувати далі до другого".

Що передбачає законопроєкт

Всеукраїнські референдуми у Зеленського пропонують проводити з чотирьох причин:

Предметом референдуму не можуть бути питання, які підривають принципи захисту прав людини, незалежність, суверенітет чи територіальну цілісність України.

Також на референдум не можна виносити питання щодо податків, бюджету та амністії.

Можна буде виносити одне питання, яке передбачає чітку відповідь: "так" чи "ні".

Референдум щодо змін до Конституції, відповідно до законопроєкту, призначає президент, а щодо зміни території — Верховна Рада.

Щоб провести його за народною ініціативою, потрібно зібрати три мільйони підписів громадян з двох третин територіальних одиниць України. Щонайменше по 100 тис. підписів у кожній.

Якщо ці вимоги виконані, референдум за народною ініціативою проголосить президент.

Містить законопроєкт також революційну норму про можливість електронного голосування.

Автори визнають, що реалізувати таке голосування буде непросто.

Щоб захистити персональні дані виборців та вберегти систему від атак, планують окремий закон. Також хочуть створити спеціальну "автоматизовану інформаційно-аналітичну систему".

"Загроза для української держави"

В Офісі президента запевняють, що законопроєкт високо оцінили українські на міжнародні експерти.

Референдуми стануть "однією з ключових форм прямої демократії" та способом "здійснення влади безпосередньо народом".

Опозиція зазначає, що в законопроєкті є чимало ризиків. У фракції Європейська солідарність документ вже назвали "загрозою для української держави" та її територіальної цілісності.

"Якщо на референдумі планується визначати питання територіального устрою, даруйте, але ми вже мали події в Криму, коли під дулами автоматів провели фейковий референдум", - переконаний депутат від ЄС Олег Синютка.

"І ми сьогодні маємо працювати над тим, щоб повернути частину території, а російський агресор демонструє, що нібито все це відбувалося в межах закону", - додає він.

Ризики пов'язані не тільки з Донбасом, Кримом чи війною з Росією, каже BBC News Україна голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.

"Законопроєкт фактично усуває від належного виконання своїх конституційних обов'язків Раду", - вважає він.

Якщо загалом право на референдум та право на зміну територій через референдум і без того передбачене Конституцією, то право скасовувати закони, які вже ухвалив парламент, викликає багато сумнівів, зазначає політик.

Тому в разі ухвалення, цей закон може стати інструментом легалізації дражливих політичних рішень або скасування важливих, але непопулярних законів.

"Спроби зробити з народу законодавця вже були, — додає Рахманін. - Завжди ця ідея виникає у чинної влади, коли в неї немає сподівань на підтримку парламенту. Це спроба протягнути рішення, вигідні владі, прикриваючись народом".

Викликає питання також процедура електронного голосування, яке взагалі не передбачене в Конституції та створює ризики атак ззовні.

Крім того, вважають у "Голосі", законодавцям варто було б встановити обов'язковий мінімум громадян, які мають взяти участь в референдумі, щоб його результати можна було визнати.

"Неясно, що автори розуміють під поняттям народ - це двоє, десять чи мільйон, — пояснює Рахманін. - Має бути чітке визначення, що розуміється під народом. Щоб не було жодних спроб експлуатувати якусь частину населення, щоб запровадити певні новації, які можуть бути небезпечні для країни".

Загалом в західноєвропейських країнах більш розповсюджені не загальнонаціональні референдуми, а місцеві. У Німеччині від загальнонаціональних відмовилися взагалі.

"Загальновідомо, що Гітлер величезну кількість своїх злочинних кроків проводив через загальнонаціональний референдум, де отримував величезну підтримку", - пояснює Рахманін.

"Не ставлю під сумнів мудрість нашого народу, але мені важко визначити, наскільки буде обізнаний народ в питаннях національної безпеки чи банківської діяльності. І тоді все буде залежати від того, як сформульоване питання", - резюмує він.

"Потужний захист"

Експерти, які брали участь в розробці проєкту, звинувачення відкидають.

"Йде надмірно політизована дискусія, дуже багато фейків навколо цього законопроєкту, а питання щодо зміни територій - взагалі відверта маніпуляція", - обурюється Тарас Шевченко з CEDEM.

Єдине положення, яке, на його думку, справді варто виключити з законопроєкту або відкласти - це частину про електронне голосування.

Щодо решти претензій, законопроєкт має всі необхідні запобіжники, щоб не дозволити владі чи іншим силам використовувати референдум на шкоду країні, запевняє Юлія Кириченко, експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ.

За її словами, референдум щодо зміни територій не може відбутися за народною ініціативою.

Спершу має бути підписана відповідна угода на найвищому рівні. Цю угоду має ратифікувати парламент. Лише тоді народ на референдумі має остаточно схвалити або не схвалити це рішення.

"Це дуже серйозний механізм, дуже потужний захист, — переконаний Шевченко. - Невже краще, щоб питання щодо зміни територій ухвалювали лише народні депутати? Оце справді було б ризиковано і маніпульовано".

Є запобіжники також у випадку призначення референдуму за народною ініціативою.

За словами Кириченко, законопроєкт передбачає можливість перевірити питання, яке збираються виносити на голосування, на конституційність.

Якщо Конституційний суд вирішить, що питання не відповідає Основному закону, референдуму не буде.

"Я багато чую запитань щодо ризиків через Донецьк, Луганськ чи анексований Крим, але цей закон встановлює чіткі запобіжники, тож антидержавницькі сили цим інструментом скористатись не зможуть", - пояснює Кириченко.

На початку деякі розробники проєкту пропонували включити не лише право народу скасовувати закони на референдумі, але також право ухвалювати закони. Але в результаті від цієї норми відмовилися, розповідає Шевченко.

"Але якщо ухвалений закон обурює все суспільство, його можуть скасувати,- каже він. - Зробити це через референдум зовсім непросто - потрібно дуже багато підписів. Але так і має бути".

Зрештою, додає експерт, попереду ще друге читання. А перед цим законопроєкт має пройти обов'язкову експертизу Венеційської комісії.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!