Закон проти "ворів у законі". Як це спрацювало в Грузії
Автор фото, UNIAN
Український парламент ухвалив закон про відповідальність для "ворів у законі". Відтепер тим, хто чинить "злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших", загрожує від 12 до 15 років в'язниці з конфіскацією майна.
Грузія розпочала боротьбу з "ворами в законі" після 2003 року. Як вдалося Грузії, яка була відома своїми кримінальними авторитетами, оголосити їм війну і перемогти?
Ніна Ахметеллі, кореспондент ВВС, Грузія
У Грузії, яка загрузла в корупції й криміналі, радикальні зміни настали після Революції троянд 2003 року. Тоді постреволюційний уряд рішуче оголосив війну "ворам у законі" і криміналу. В успіх цієї боротьби в Грузії, яка була відома кримінальними авторитетами, спочатку багатьом вірилося насилу, але результати не змусили себе чекати.
"Ворів у законі" затримували або вони виїжджали з країни, побоюючись ув'язнення. У розкішних особняках і дачах кримінальних авторитетів відкривалися державні установи або поліцейські відділки.
Злочинність різко скоротилася з 2006 по 2010 рік, за Хроніками реформ у Грузії від Світового банку. 180 членів злочинного світу затримали й засудили, кількість зареєстрованих злочинів скоротилася більше ніж удвічі.
Довіра до правоохоронних органів, де влада провела "чистку" і реформи, зросла.
Ухвалили закон про організовану злочинність і рекет. Майно, здобуте рекетом, передавали законному власнику, а, якщо встановити його не вдавалося, — державі.
У Кримінальному кодексі з'явилося доповнення. За членство в злочинному угрупованні передбачався тюремний термін. Самих "ворів у законі" - такий термін у законодавстві Грузії з'явився вперше - ув'язнювали на термін від п'яти до десяти років.
За словами учасників постреволюційних грузинських реформ, закони багато в чому були запозичені з італійського антимафіозного закону, а також з американського закону RICO (Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act), який звільняє від відповідальності у разі свідчень проти вищої за злочинною ієрархією особи.
Боротьба з "ворами в законі" дісталася і до в'язниць, які вони ж контролювали і де комфортно почувалися. Їх відокремили від інших ув'язнених.
На цьому тлі кримінальні авторитети стали втрачати не тільки свій вплив, але і авторитет серед молодого покоління. Все менше молодих людей бачили в них приклад для наслідування, а своє майбутнє - в кримінальному світі. Деякі навіть говорили про "ментальну революцію", яка нарешті сталася в Грузії.
А що за лаштунками?
Але у боротьбі з криміналом і оголошеною владою "нульовою толерантністю" до криміналу був і інший, темніший бік. Правозахисники говорили про системні порушення прав людини, тортури ув'язнених, занадто суворі покарання за порівняно дрібні злочини й переповненість грузинських в'язниць.
Після зміни влади у 2012 році нова влада провела масштабну амністію. Тоді на свободу вийшли близько половини ув'язнених. Серед них були і кримінальні авторитети, які відбували покарання не тільки за свій статус, але і за наркозлочини. Їм дали добу на те, щоби покинути Грузію.
Тепер опоненти нерідко звинувачують владу у співпраці з кримінальним світом і у поверненні Грузії у лихі 1990-ті. В експертних колах попереджають, що в частині суспільства, як і раніше позитивно ставляться до "ворів у законі", і, попри зразкові перемоги Грузії у боротьбі з кримінальним світом, загроза того, що вони повернуть свій вплив, залишається.
Автор фото, Getty Images
Правозахисники своєю чергою б'ють на сполох через ситуацію в місцях позбавлення волі — там існують "привілейовані в'язні", з'являються неформальні ватажки, росте вплив кримінальної субкультури.
Влада це заперечує і каже, що боротьба з організованою злочинністю не тільки триває, але стає ефективнішою. Наприклад, два роки тому внесли зміни до Кримінального кодексу Грузії, які передбачають позбавлення волі від семи до десяти років за участь у злодійських зібраннях. Кримінальне покарання загрожує тим, хто звернеться до члена злодійської спільноти або "вора в законі".
Щодо самих "ворів у законі", то в Грузії за чинним законодавством їм загрожує від дев'яти до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
