Коли тривожність стає діагнозом

Якось, коли моя донька була ще зовсім маленькою, ми вирушили з нею у жіночих справах. Багато планів: магазин, танці, басейн. Того дня все пішло не так.

Ліфт застряг і не прийшов, машина не завелася, ми забули гаманець і переплутали час.

На моє риторичне запитання: "Ну, що нам робити?"

"Будемо панікувати!" - відверто сказала донька.

Cтрах - дуже корисна річ для виживання, але не завжди корисна для сучасної людині. На відміну від тварин, ми маємо уяву. Багато хто вважає цю здатність головною причиною розвитку цивілізації й домінування людини на планеті.

Ми здатні уявити в деталях не лише страшні події, які можуть відбутися, але й наші почуття при цьому. Однак ця ж уява може перетворювати наші страхи на переживання і бути причиною тривожних розладів.

Хвилюватись - цілком нормально. Тривога - це сильна емоція, що виникає в момент сприйняття людиною небезпеки. На відміну від інших сильних переживань, тривога завжди пов'язана зі страхом, свідомим або несвідомим. Реальна загроза чи уявна - нашому мозку також байдуже.

Сигнальний механізм тривоги, що підживлюється страхом, є основою інстинкту самозбереження і відповідає за нашу безпеку. Тривога мобілізує організм: вкидає адреналін і норадреналін у кров, накачує кров'ю м'язи, заповнює легені повітрям, збільшує артеріальний тиск. Змушує спочатку бігти, а потім думати, при цьому вимикає все непотрібне, зокрема деякі ділянки мозку людини.

Щоб відрізнити звичайну тривогу від розладу, необхідно розрізняти наші переживання.

Корисні переживання

Шкідливі переживання

Шкідливі переживання виникають, коли наш мозок не встигає опрацювати зовнішні імпульси, і тоді на тваринному рівні він неадекватно реагує на уявну загрозу. Такі хвилювання формують загальний тривожний стан.

Як же відрізнити прийнятні хвилювання від тривожних розладів?

Необхідно оцінити, наскільки тривога обґрунтована, як довго вона триває, її інтенсивність і як сильно вона впливає на якість життя.

Емоційні симптоми тривожного розладу

Поведінкові симптоми тривожного розладу

Фізіологічні симптоми тривожного розладу

Якщо пропустити або ігнорувати ці симптоми, можна отримати низку тривожних розладів: від "кумедних" фобій до порушень психіки, що призводять до недієздатності.

Фобії проявляються як нераціональний острах конкретних предметів або ситуацій: від страху висоти або публічних виступів до страху, що за вами постійно стежить качка (анатідаефобія).

Соціальна фобія вже стала актуальною проблемою сьогодення.

Люди з соціальною фобією уникають скупчень людей, публічних ситуацій і заходів. Людина не може побудувати стосунки з навколишнім світом і замикається в собі. Їй простіше жити в інтернеті або в соціальних мережах. У соціальному середовищі така людина відчуває гострі емоційні і фізіологічні симптоми тривожного розладу.

Під час панічного розладу постійної тривоги немає, однак несподівано виникають напади неконтрольованого страху у вигляді панічних атак. Симптоми у цьому випадку загалом фізіологічні та їх часто плутають з серцевими нападами.

При обсесивно-компульсивному розладі (ОКР) тривога так паралізує розумовий процес, що людина створює ритуали які нібито відвертають щось жахливе.

Якщо довго ігнорувати симптоми, тривожний розлад може перейти у загальний психічний стан, коли тривога присутня майже завжди. Вона - хвилеподібна: то зростає, то спадає, але ніколи не зникає повністю.

Генералізований тривожний розлад (ГТР) є психічним порушенням, яке пов'язане з хронічною тривогою, занепокоєнням і напругою.

На відміну від фобій, під час яких страх пов'язаний з конкретним об'єктом або ситуацією, тривога під час ГТР - розмита, не має певного тригера. Це загальне відчуття тривоги, яке не проходить і робить життя нестерпним. Тривога відчувається менш гостро, ніж під час панічної атаки, але триває довше, не дає розслабитися.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є крайнім ступенем тривожного розладу, який виникає після травматичної події.

ПТСР за симптомами нагадує панічну атаку, яка триває безперервно і довго. Людина відчуває нездоланний страх, страждає від кошмарів і думок про травматичні події.

Наша психіка - суб'єктивна за визначенням. Ми не можемо самостійно оцінити обґрунтованість наших страхів. Для нас це жахливі страхи. Обґрунтованість тривог та їхню шкоду може оцінити лише фахівець.

Легкі форми тривожних розладів лікує медитація, йога і секс. Зміна стилю життя (спорт) або дієти (відмова від кофеїну) і позитивні соціальні зв'язки (родина, друзі) значно покращують стан. Психотерапія також полегшує переживання.

На більш пізній стадії методи словесної терапії працюють дедалі гірше.

Повірте, більшість людей розуміють, що боятися нападу бегемотів і тривожитися про втрату ще незароблених грошей - нерозумно, але вони не можуть контролювати своє почуття тривоги, скільки б їх не переконували. В цьому і полягає хвороба.

Фрази на зразок "візьми себе в руки", "не хвилюйтесь через дрібниці", "все буде добре", "на все воля Божа" чи "сто грамів для хоробрості" тут не врятують. Доведеться вдаватися до медикаментозного лікування, яке дозволить знизити гостроту переживань і застосовувати цільові методи психотерапії.

Тривожні розлади - одні з найбільш "заразних" психічних захворювань. У людей зберігся стадний інстинкт. Тривожність передається від однієї людини до іншої і проявляється по-різному.

В умовах сучасного світу дуже легко "підчепити" її в інтернеті або у телевізорі. Страх - настільки природне відчуття, що ми створили цілу індустрію фільмів жахів, щоб полякати самих себе і пограти гормонами.

Варто зазначити, що повна відсутність тривоги - також захворювання, але з іншої категорії.

Підґрунтям страхів і тривог є невідомість. Але найбільше ми боїмося за майбутнє, воно завжди невідоме. Для цього люди створили надію.

Тому спробуйте не боятися жити зараз і з надією на майбутнє.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!