"Щодня син біжить до дверей і чекає на тата": сім'я захопленого біля Керчі працівника СБУ

Василь Сорока - один з 24-х українських моряків, яких російські силовики захопили біля Керчі 25 листопада, коли ті на двох катерах та буксирі намагалися потрапити до Азовського моря.

Про нього також відомо, що він співробітник СБУ та був поранений під час зіткнення у морі.

Рідні Василя Сороки лише нещодавно з'ясували, які саме ушкодження він отримав, але до цього часу не знають всіх деталей про стан його здоров'я та не бачили жодного його фото після захоплення.

У Росії його, як і інших затриманих моряків, арештували на два місяці та інкримінують незаконний перетин кордону. Україна ж наполягає, що всі захоплені є військовополоненими й нічого не порушували.

Дружина та матір Василя Сороки розповіли ВВС News про свої відчуття від перегляду відео з тараном українського корабля, про те, коли востаннє спілкувалися з ним та допомогу з боку держави.

Як дізналися про затримання

BBC News: Перед походом українських кораблів до Азовського моря чи ви здогадувалися, що Василь братиме участь у якійсь масштабній місії?

Ірина Сорока (дружина): У п'ятницю (23 листопада, коли українська корабельна група вирушила з Одеси. - Ред.) зранку він вийшов на роботу.

Потім я отримала у Вайбері повідомлення: "Їду у відрядження, буду на тижні".

Я не знала і не здогадувалася... І його, мабуть, теж поставили перед фактом, що у цей день потрібно їхати у відрядження.

Нічого не знали, тому що ми планували святкувати дні народження - і Марка (сина. - Ред.), і мій.

Мабуть, він мене б попередив, що його не буде...

У неділю (25 листопада, коли росіяни захопили українські кораблі. - Ред.) вже пізно ввечері був випуск ТСН, екстрені новини.

Я побачила, що сталося. Але до останнього сподівалася, що мого чоловіка там немає.

Думала: нехай на кораблі, але на іншому боці (Чорного моря. - Ред.), нехай десь під Туреччиною. Неважливо де, але не там.

А у понеділок зранку мені зателефонувала мама, і сказала, що Вася все ж був на одному з кораблів. І він серед поранених - його прізвище назвали.

Так я і дізналася.

Іванна Сорока (мати): Ніхто навіть і не думав, що таке може статися.

Вийшов зранку на роботу - і немає до цієї хвилини...

Він давав присягу і просто виконував свою роботу. І все. (У СБУ повідомляли, що їхні працівники на військових кораблях відповідали за "контррозвідувальне забезпечення". - Ред.)

BBC News: Які емоції були під час перегляду відео, де російський корабель таранить український буксир?

Ірина Сорока (дружина): Як я можу передати словами ті емоції, коли мій чоловік перебуває там, і я не знаю, як він поранений, наскільки тяжко.

За один раз не могла його подивитися, дуже важко мені давалося це відео… Слава Богу, що залишився живий.

Поранення

BBC News: Чи бачили ви чоловіка на відео чи фото?

Ірина Сорока (дружина): Я досі не бачила ні його зображення, ні того, як його перевозили. Нічого.

До кінця минулого тижня я навіть не знала, куди він поранений: чи то нога, чи передпліччя, чи рука.

BBC News:А що ви тепер знаєте про його поранення?

Ірина Сорока (дружина): ЗМІ пишуть, що поранений він у передпліччя. Що в нього осколкові рани. Пишуть, що вони йдуть на поправку.

Але насправді я не можу сказати, писати можна багато. А як воно є - знає тільки Бог і сам Вася.

Молю Бога тільки, щоб він і справді йшов на поправку й рани не настільки були складними.

Іванна Сорока (мати): Знаємо, що поранення верхніх кінцівок, плече.

І омбудсмен нам повідомила, що ампутації немає. А чи діють пальці, чи зачепило сухожилля - нічого не знаємо.

Вже хоч би адвокатів пустили, щоб ми що-небудь дізналися. Це ж елементарно по-людськи: дати дізнатися про здоров'я.

BBC News: Звідки отримуєте інформацію про його стан?

Ірина Сорока (дружина): Якихось спеціальних зв'язків, щоб ми щось дізнавалася, у нас немає.

Іванна Сорока (мати): Буквально недавно ми дізналися, що їх відвідали консули.

Це перші новини за великий проміжок часу, коли ми взагалі нічого не знали - як дитина поранена.

BBC News: СБУ спілкувалися з вами, давали поради як себе поводити?

Ірина Сорока (дружина): Не давали аж таких порад, просто сказали - якщо нам буде потрібна якась їхня допомога, щоб ми зверталися, вони нас підтримають.

"Не могла прочитати листа"

BBC News: Чи вдалося поспілкуватися з Василем після захоплення?

Ірина (дружина): У понеділок, 26 листопада, у мене був день народження. Звичайно, весь день мені було не до цього.

Ввечері, вже десь після сьомої години, у Вайбері мені зателефонував невідомий номер. Я відповіла і почула голос чоловіка.

Він сказав: "Живий-здоровий, руки-ноги цілі, скоро буду вдома".

На цьому наша розмова закінчилася.

Сьогодні (інтерв'ю відбулося 10 грудня. - Ред.) отримала листа від нього.

Читати я його не можу, перечитувати його тут я теж не можу (майже плаче. - Ред.).

Моє життя просто перевернулося на 180 градусів. Я зрозуміла, скільки помилок було зроблено. Що ми не цінували той час, який проводили разом.

Після його повернення ми обов'зково це надолужимо.

BBC News:Як вам вдалося отримати лист від чоловіка?

Ірина Сорока (дружина): У Вайбері мені прислали фотографію - лист написаний від руки. Не знаю, як його переправляли, але почерк не мого чоловіка…

Листи пишуться російською мовою, адже цензура українську мову не допускає, а чоловік спілкується українською - тож думаю, йому просто допомогли написати лист.

Але я ж не знаю, яке передпліччя в нього поранене. Якщо праве, то як же ж він буде писати своєю рукою?

Скоріше за все, він просто попросив, щоб за нього написали.

Але я знаю точно, що це лист від мого чоловіка.

BBC News: Чи можете коротко розповісти, що написав Василь?

Іванна Сорока (мати): Що в нього все добре. Скучає за нами. Щодня надіється зустрітися з рідними.

Скучив за сином, за жінкою і батьками - ось, що він нам повідомив.

Адвокатів не пускають

BBC News: Чи допомагає вам українська влада з адвокатами, адже були заяви, що послуги адвокатів для всіх 24 затриманих українців оплатить держава?

Ірина Сорока (дружина): Так, одразу надали. З ними і спілкуємося...

Іванна Сорока (мати): Адвокати до нього не допущені.

Спілкуємося з ними, що стосується правових кроків - все роблять.

Але ще у лікувальний центр, де вони були в Керчі, - взагалі нікого не пускали до поранених.

Навіть суд у них був у лікарні, все бігом-бігом.

Згодом першими їх відвідали консули.

BBC News: Як російська сторона пояснює, чому не допускають адвокатів?

Іванна Сорока (мати): Кажуть: "Слідчий, який веде справу, відсутній".

Ірина Сорока (дружина): Коли адвокат до нього потрапить, невідомо.

BBC News: А з адвокатом Миколою Полозовим, який координує захист українських моряків, спілкувалися?

Ірина Сорока (дружина): Ні.

BBC News: Чи спілкуєтеся з кимось у Росії? Чи були якісь підозрілі дзвінки?

Ірина Сорока (дружина): Ні, ніяких контактів не було.

BBC News: А з російськими правозахисниками?

Ірина Сорока (дружина): Ні. Але спілкуюся з одеськими волонтерами - от мені волонтер прислала листа від чоловіка.

Чому перевезли до Москви

BBC News: Як вважаєте, чому Василя перевезли з Криму до Москви?

Ірина Сорока (дружина): Підозрюю, щоб рідним було важче потрапити до них.

Туди поїхати - все ж складніша процедура. Але це лише моя думка.

BBC News: Чи достатньо Україна робить для їхнього повернення, як ви вважаєте?

Іванна Сорока (мати): Особисто я вважаю, що недостатньо.

Ірина Сорока: Як людина має викластись наповну, так і держава зараз має зробити максимально все для того, щоб хлопців звідти витягнути.

Тому що дану ситуацію я вважаю абсурдною.

Так, держава старається. Україна стукає у всі двері, і вона повинна так робити, стукатися до людей, які б могли нам допомогти.

Якщо ми будемо сидіти склавши руки, то це питання не вирішиться.

BBC News: Що потрібно, на вашу думку, зробити всім, щоб повернути всіх додому?

Ірина Сорока (дружина): Довести те, що наші хлопці нічого не порушували, ніякого кордону (Україна та міжнародна спільнота не визнають анексію Криму Росією, а відповідно - й порушення українськими кораблями "російських кордонів" біля півострова. - Ред.). Якщо всі зберуться і доведуть - адже це так, - тоді наші хлопці повернуться.

Я не лізу в політику, але просто вважаю, що політики повинні це довести якнайближчим часом. Не затягуючи надовго.

Іванна Сорока (мати): Я молюся Всевишньому, щоб він дав здравої думки всім політикам.

Дорогі політики, життя - така коротка річ. Ми лише гості на цьому світі, й кожен має бути щасливим. За що бідні діти…

"Не можу пояснити сину відсутність тата"

BBC News: Як син Василя сприймає його відсутність?

Ірина Сорока: Як може сприймати дворічна дитина відсутнісь батька?

Якщо це чотиримісячна дитина, то вона ще нічого не розуміє. А коли це хлопчик, якому вже два роки, йому це важко.

Якщо є люди, які можуть у такій ситуації піти на роботу і хоч трохи відволіктися, то я перебуваю у дуже складних умовах - у мене дитина звикла, що вона кожен вечір зустрічає тата біля дверей.

Можете собі уявити, наскільки мені важко, коли кожен вечір він біжить до дверей і чекає на тата.

Він бере свій телефон, і коли я запитую: "З ким ти говориш?" - він каже: "З татом".

Коли телефонує мені мій батько, Марк постійно кричить: "Тато!"

Йому в цій ситуації важко, мабуть, найважче з усіх нас. Тому що я не можу пояснити відсутність його тата.

Послання Василю

BBC News: Що б ви передали Василю, якщо він побачить цей матеріал?

Ірина Сорока (дружина): Вася, ми тебе всі дуже любимо. Ми тебе чекаємо додому.

Марк тебе дуже любить. І він дуже потребує тебе - ти йому зараз дуже необхідний. Як і мені, і всім нам.

Ти сильний і мужній. Ми повинні триматися. Знай, що ми тебе повернемо скільки б не було потрібно на це часу. Але будемо намагатися якнайшивдше.

Іванна Сорока (мати): Дякувати богу, що син живий. Я знаю, вірю, що він сильний, він витримає.

Наша вся родина молиться за нього і за всіх моряків.

Він повинен повернутися живий і здоровий.

Бог дає випробування тим, хто їх може пройти. Пройде і повернеться. Обов'язково.

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!