Угода Мей по "брекзиту" не подобається майже нікому з політиків Британії. Що буде, якщо вона не втримається при владі?

Події навколо "брекзиту" поставили Британію на межу, можливо, найбільш серйозної за післявоєнну історію політичної кризи. Найближчим часом країну може спіткати падіння уряду Терези Мей і позачергові вибори або новий референдум про членство в ЄС, - а можливо, і те й інше.

У нову фазу політичної кризи Британія вкотилася після того, як уряд Терези Мей погодив з Брюсселем проект договору про умови виходу Британії з ЄС.

Тереза ​​Мей каже, що викладені в проекті умови - це найкращий з можливих варіантів для Британії. Але вони обурили опонентів прем'єра і в її власній Консервативній партії, і всі інші представлені в парламенті партії, причому атакують її опоненти з обох флангів: і євроскептики, і єврооптимісти.

У результаті прем'єрство Мей опинилося під серйозною загрозою.

Сама по собі зміна прем'єр-міністра й уряду нічого особливого з себе не представляє, але унікальність і серйозність ситуації полягає в умовах, в яких країна рухається до цього політичного землетрусу: по-перше, залишилося чотири з половиною місяці до 29 березня 2019 року - дня передбачуваного виходу з ЄС, по-друге, опозиційну лейбористську партію очолює Джеремі Корбін, який на тлі британського мейнстріму вважається ультралівим.

Що стосується членства в ЄС, то частина британських політиків і преси вважає вже цілком імовірним проведення ще до кінця березня другого референдуму, на якому британці можуть і "передумати" йти з ЄС. Втім, Тереза Мей і багато інших політиків ідею другого референдуму рішуче відкидають.

Точні прогнози наразі неможливі, оскільки розвиток подій залежить від індивідуальних рішень багатьох політиків. Етапи та сценарії політичної кризи такі:

Вотум недовіри

14 листопада уряд Мей після п'яти годин суперечок затвердив проект угоди з ЄС, а вже вранці 15 листопада у відставку на знак незгоди з цим рішенням пішли міністр по "брекзиту" Домінік Рааб, міністр праці і пенсій Естер Макві та ще шість членів уряду нижчих рангів.

Очікуються і нові відставки, і, відповідно, зростання числа опонентів Мей у верхівці Консервативної партії.

Члени Палати громад від Консервативної партії можуть ініціювати вотум недовіри Терезі Мей як лідеру партії. Для цього потрібні письмові заяви 15% депутатів-торі, тобто 48 з нинішніх 315.

За повідомленнями з парламенту, число цих заяв зростає. Скільки їх уже набралося, знає тільки голова "Комітету 1922" Грем Брейді, який за посадою приймає подібні заяви, іноді конфіденційно, але політичні коментатори вважають цілком імовірним, що найближчим часом рубіж у 48 голосів буде подолано.

Далі піде голосування всіх членів консервативної фракції в Палаті громад, і якщо Мей не набере просту більшість (мінімум 158 голосів), то повинна буде піти й з посади голови партії (без права балотуватися знову), і з поста прем'єра.

І навіть якщо Мей виграє, рахунок по голосах може виявитися таким, що вона вважатиме неможливим залишатися лідером партії й уряду.

Далі консерватори можуть обрати собі нового лідера, який і стане прем'єром, а можуть оголосити позачергові вибори - жорстких правил тут немає.

Голосування по угоді з ЄС

Наступна пастка для Мей - голосування в Палаті громад за проект угоди з ЄС.

25 листопада проект планується схвалити на надзвичайному саміті ЄС, а голосування у Вестмінстері передбачається провести десь на початку грудня.

Імовірність того, що парламент не підтримає уряд Мей, дуже велика. У торі після торішніх виборів більше немає абсолютної більшості (315 з 650 мандатів), до того ж кілька десятків консерваторів голосуватимуть проти.

Євроскептики незадоволені проектом угоди, тому що за ним Британія мінімум до кінця 2020 року, а можливо, що і довше, буде фактично повністю підкорятися правилам ЄС, втративши при цьому право голосу. Єврооптимісти - в принципі проти й хотіли б довести справу до нового референдуму.

Союзники ж консерваторів, які забезпечують їм мінімальну робочу більшість, - 10 депутатів від північноірландської Демократичної партії юніоністів - незадоволені угодою, тому що в ній передбачена можливість митного кордону між Північною Ірландією та іншими складовими частинами королівства. Заступник голови партії та депутат Найджел Доддс вже заявив, що парламент повинен відхилити угоду, оскільки вона "розвалює Сполучене Королівство і ставить Британію в положення васала Євросоюзу".

Формально провал в парламенті буде означати, що уряд Мей матиме протягом трьох тижнів підготувати новий проект угоди (що неможливо), фактично ж він буде дорівнювати вотуму недовіри Терезі Мей і її кабінету.

Якщо не Мей, то хто?

Серед можливих кандидатів на посаду голови Консервативної партії називають жорстких прихильників "брекзиту", які пішли в червні з уряду - колишнього міністра закордонних справ Бориса Джонсона і міністра з брекзиту Девіда Девіса, - нинішніх міністра внутрішніх справ Саджіда Джавіда і міністра закордонних справ Джеремі Ханта і ще кількох політиків.

Фаворитом букмекери вважають Бориса Джонсона.

Але то - букмекери, а обирати будуть (якщо будуть) члени Консервативної партії, і на партійних виборах можливі всілякі сюрпризи, що показали й вибори самої Терези Мей два роки тому.

Позачергові вибори

Згідно із законом уряд Мей може не оголошувати вибори парламенту до літа 2022 року, але політична ситуація може підштовхнути до позачергових виборів.

За останніми опитуваннями, консерватори все ще випереджають лейбористів, але різниця становить всього кілька відсотків.

Тому підсумки позачергових виборів будуть непередбачуваними, особливо якщо врахувати, що сам факт їх проведення буде означати, що консерватори провалили найважливіше і фактично єдине їхнє завдання: домовитися з ЄС про умови виходу.

Новий референдум

Позачергові вибори самі по собі можуть стати фактично референдумом про відносини з ЄС, але не виключений і просто другий референдум.

Останні опитування показують, що на такому референдумі більшість британців тепер висловилася б за те, аби залишитися в Євросоюзі.

Наприклад, в ході опитування, проведеного на цьому тижні компанією YouGov, 54% респондентів висловилися за Євросоюз, 46% - за вихід з нього.

Втім, перед референдумом 23 червня 2016 року опитування теж показували перевагу прихильників Євросоюзу.

Крім того, міркування про можливість другого референдуму поки слід вважати теоретичними: уряд рішуче відкидає цю ідею.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!