Європарламент визнав "фактичну блокаду" Росією Азова: що далі?

Європарламент схвалив резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. Затримки Росією суден, які прямують через Керченську протоку до українських портів, там назвали "фактичною блокадою".

Схвалена у четвер Європарламентом резолюція має назву "щодо ситуації в Азовському морі".

Депутати засудили дії РФ на Азові та закликали органи ЄС вимагати від Росії зупинити затримки, а також призначити спецпредставника Євросоюзу щодо Криму і Донбасу, що займатиметься і Азовським морем. Повноваження місії ОБСЄ в Україні там закликали поширити і на контроль ситуації в Азовському морі.

У резолюції вказали про можливе посилення санкцій щодо Росії у разі ескалації протистояння в Азовському морі.

З весни 2018 році російські силовики почали затримувати та перевіряти судна, які прямують в порти Маріуполя та Бердянська, що суттєво зашкодило економіці регіону.

У відповідь Україна заявила про намір створити військово-морську базу на Азовському морі та почала перекидати туди частину військової техніки.

Резолюція Європарламенту

На початку резолюції парламентарі засудили будівництво Керченського мосту, який частково відкрили у травні 2018 року. Там назвали такі дії незаконними та нагадали, що ЄС наклав санкції на компанії, які були причетні до цього.

У документі вказали, що Керченський міст обмежує розмір кораблів, які можуть дійти до портів України на Азовському морі - висота не більше 33 метрів та довжина до 160 метрів.

"Що унеможливило захід суден класу "Панама", що складало близько 20% вантажного обігу українських портів", - уточнили євродепутати.

ЄС визнає, що ситуацію на Азові регулює двостороння угода від 2003 року між Росією та Україною, яка визначає море внутрішніми водами й надає обом сторонам право інспектувати підозрілі судна.

Там нагадали, що угода передбачає свободу навігації.

Натомість Росія, як вказали у резолюції, часто та у грубій формі блокує та інспектує кораблі, які йдуть через Керченську протоку до чи з українських портів.

"Це призводить до зменшення потоку кораблів та значних фінансових втрат економіки України та компаній, чиї кораблі блокуються", - йдеться у документі.

Європейці нагадали, що, за українськими даними, понад 200 суден пройшли через ці затримки станом на кінець вересня. 120 з них були зареєстровані у ЄС. Натомість російські судна так не перевіряли.

У резолюції окремо наголосили, що міста регіону зазнали значних економічних втрат через анексію Криму та конфлікт на Донбасі, а ситуація на Азові ще більше погіршує ситуацію.

Засудження Росії

"Засуджуємо надмірні дії РФ у Азовському морі, адже вони порушують міжнародне морське право та російські міжнародні зобов'язання. Засуджує надмірну зупинку та перевірки комерційних суден, як українських, так і третіх країн, включно з країн ЄС", - вказали євродепутати.

Там назвали перевірки політично мотивованими та нагадали про право України на повний доступ до моря.

Європарламент попросив керівників ЄС вимагати від Росії припинити дискримінаційні перевірки та у разі необхідності вжити контрзаходів.

Там окремо нагадали, що такі інструменти блокування Росія вже використовувала у Балтійському морі проти країн Балтії та Польщі.

Новий уповноважений

Європарламент закликав керівників ЄС стежити за розвитком ситуації, адже це може стати новим конфліктом на порозі Європи.

Одна з небагатьох конкретних пропозицій щодо вирішення ситуації - заклик призначити спеціального представника ЄС з питань Криму та Донбасу, чия відповідальність також поширюватиметься на Азовське море.

Окрім того, Європарламент доручив владі ЄС запропонувати ОБСЄ розширити повноваження своєї місії в Україні, щоб покривати ситуацію на Азові.

Якщо такої можливості не буде, то запровадити нову міжнародну моніторингову місію.

Євродепутати закликали владу країн-членів з'ясувати причетність європейських компаній до будівництва Керченського мосту, а насамкінець визнали ситуацію в Азовському морі "фактичною блокадою".

"Закликали комісію надати повну оцінку економічної шкоди, спричиненої фактичною блокадою та розглянути шляхи підтримки перевізників та портів, які постраждали", - резюмували депутати.

Вони закликали владу ЄС знайти спосіб, як допомогти постраждалим від блокади містам - Маріуполю та Бердянську.

У резолюції також висловили співчуття родинам постраждалим від розстрілу дітей 17 жовтня у Керчі.

Азовська напруга

Від квітня 2017 російські прикордонники почали посилено перевіряти судна, які йдуть до або з українських портів. Деякі з них затримували від кількох годин до кількох днів.

Судна тримають на якірних стоянках перед тим, як пустити в Керченську протоку.

При цьому російські силовики діють законно, адже після конфлікту на Тузлі у 2003 році президенти Леонід Кучма і Володимир Путін підписали угоду, відповідно до якої Азов став внутрішнім морем двох країн без розмежування кордонів.

Що довше кораблі стоять на рейді, очікуючи на дозвіл пройти через Керченську протоку, або ж під час затримки для перевірки російськими військовими, то більшими стають втрати судновласників і меншим - їхні бажання мати справу з українськими портами.

На узбережжі Азовського моря, у Бердянську і Маріуполі, розташовані великі порти, через які на продаж іде велика частка металургії - однієї з головних статей українського експорту.

За даними української влади, доходи обох портів скоротилися. Якщо за січень-липень 2017 року Маріупольський порт отримав майже 783 млн грн доходів, то за той самий час у поточному році ці доходи становили менше ніж 637 млн грн.

Така сама ситуація і з портом у Бердянську - 105,6 млн грн доходів за сім місяців цього року проти 185,5 млн грн - минулого. Тобто доходи впали на понад третину.

У відповідь на такі дії Україна заявила про намір створити військово-морську базу на Азовському морі.

В Азовське море вже зайшли два українські військові кораблі, а сушею доправили два малі катери Військово-морських сил України.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.