Не чекаючи на ЖЕК: як зробити своє місто чистішим

Один з них прибирає за своїм собакою на вулиці, інший найняв клінінгову компанію, яка відчистила його брудний під’їзд у багатоповерхівці, а ще інша створила організацію, яка допомагає сусідам об’єднуватися і тримати в чистоті свої подвір'я й під'їзди.

Це історії трьох киян, кожен з яких по-своєму змінює громадський простір довкола себе, щоб почуватися на вулиці як удома.

Марія Насєдкіна, заснувала громадську організацію "Дивовижні"

Іноді натхнення може прийти у найнесподіваніших місцях.

Марія Насєдкіна, яка раніше довго жила на Заході, згадує одну сцену, що її вона спостерігала в швейцарській громадській вбиральні біля умивальника. Жінка, яка мила руки перед нею, серветкою витерла після себе краплі води довкола раковини.

"Вона була як у себе вдома. Для мене це було дивно, я такого ніколи не бачила. Людина поставилася до публічного простору, як до свого власного", - каже Марія. Задумавшись над цим, вона дійшла висновку, що в такій поведінці громадян криється шлях до того, аби жити в доглянутій країні.

Повернувшись в Україну, дівчина вирішила взятися з друзями за різні хороші справи, які можна зробити гуртом: прибрати парк, полагодити ліфт чи пофарбувати лавочки. Так виникли <link type="page"><caption> "Дивовижні"</caption><url href="http://dyvovyzhni.strikingly.com/" platform="highweb"/></link>. Але виявилося, що добрі вчинки мають і зворотний бік.

"Ми зрозуміли, що люди почали сприймати нас як такі собі батальйони добра, піонерів. Мовляв, дякуємо вам, а ми пішли собі далі жити так, як жили раніше, - згадує Марія. - Активісти не можуть нести на своїх плечах зміни всього суспільства. У суспільстві має бути запит на порядок і красу".

Деякі кияни не лише ігнорували, а й відверто вороже ставилися до подібних ініціатив. Одного разу, згадує Марія, пенсіонер, побачивши, як невідомі люди миють ліфт у його під'їзді, викликав міліцію.

Згодом команда вирішила змінити стратегію "Дивовижних".

Сьогодні сайт організації попереджає: "Не чекайте, поки "Дивовижні" прийдуть у ваш двір - дійте самостійно! Наша мета – не відремонтувати усі ліфти чи двори в Україні. Наша мета – дати людям інструмент, як вони можуть зробити це самостійно".

Нині активісти діють у двох напрямках.

Вони організовують "дивовижні тусовки" – акції, на які запрошують активних людей, що вже робили щось самостійно і прагнуть перезнайомитися між собою та обмінятися досвідом.

А ще вони працюють з мешканцями занедбаних подвір'їв, навчаючи їх самостійно збиратися, наглядати за спільним простором, вирішувати проблеми двору чи під'їзду, робити ремонт і знаходити компроміси з ЖЕКами і місцевою владою. Для допомоги організованим мешканцям багатоповерхівок "Дивовижні" залучають своїх юристів.

Марія зізнається, що на такі зустрічі приходить "катастрофічно малий відсоток" мешканців: у найкращому випадку одна людина з сотні. Однак активістка вважає це нормальним і каже, що це "процес становлення".

Олексій Просєкін, найняв клінінгову компанію, щоб помити свій під’їзд

Киянин Олексій Просєкін став зіркою соцмереж після того, як своєрідно відзначив річницю Майдану. Чоловік за 1200 грн найняв клінінгову компанію, яка відмила перший поверх і ліфт у його під'їзді.

"Бо бруд і сморід тут такий, що, здається, його ніхто від часу будівництва не мив, - написав він у своєму Facebook. – Звісно, можна було балаклаву на чайник – і на мітинг, бо це ж "вони" нам винні. Але точно знаю, що це нічого не дасть. У мене тут запитували – а який вихід? Впевнений, це він і є. Наступний крок – фарбування".

Вчинок киянина виявився таким нетиповим для громадськості, що до нього навіть приїжджало телебачення.

"Я знав, що відгук буде, але не думав, що такий активний", - написав потім у Facebook пан Просєкін, закликавши людей об’єднуватися через інтернет, щоб наводити лад у своїх помешканнях і довкола них.

На своїй сторінці у Facebook чоловік просить не "нагинати" ЖЕКи і пояснює: "Мабуть, вимагати свого – правильно, але не в цьому контексті. Багато народу готові щось зробити, але не роблять, тому що згадують, що є жеки, які… і понеслось".

Як і Марія Насєдкіна, Олексій Просєкін застерігає: "Я це роблю передусім для себе. Я помив під'їзд, потім його пофарбую. Але я не робитиму цього у вашому під'їзді – там є ви".

І попереджає ентузіастів: "Добре, якщо вас підтримало оточення. Але треба бути готовим, що воно може поставитися до вашої ініціативи байдуже або навіть вороже. Важливо це знати і сприйняти це спокійно".

Дружина пана Просєкіна розповідає, що коли прибиральники прийшли відмивати перший поверх, деякі його мешканці не дозволили їм ввімкнути очисну техніку в розетки у своїх квартирах.

Андрій Титаренко, прибирає за своїм собакою на вулиці

"Собака залишає за собою лайно, і його треба прибирати. Це дуже проста думка", - Андрій Титаренко, житель Подолу, пояснює, чому він три роки тому вирішив знищувати природні сліди своєї такси.

"Справді незручно почуваєшся, коли твій пес тільки що наклав на тротуарі, де ходять люди. То чому б це не прибирати?" – каже киянин, який часто буває у Європі і бачить, як поводяться тамтешні власники собак. У багатьох країнах місцева влада встановлює на вулицях скриньки з паперовими пакетами, на яких намальовані смішні собачі морди, що закликають господарів прибрати за ними.

"У нас такого немає, але це не заважає прибирати за своїм собакою. Нічого страшного в цьому немає", - каже Андрій.

Для прибирання він використовує звичайні поліетиленові пакети, хоча й цікавився в інтернеті екологічними торбинками для таких випадків.

Розповідає, що за три роки не може пригадати випадку, коли бачив би в Києві ще когось, хто прибирав за своїм собакою. Однак упевнений, що такі люди є.

Реакції перехожих на його дії бувають протилежними.

Іноді двірники чи пенсіонери, побачивши собаку, яка мітить свою територію в межах їхньої, починають скандалити, і готовність господаря прибрати за своїм псом для них не аргумент.

Але буває й по-іншому. Якось Андрія за його звичайним заняттям побачив поважний чоловік у костюмі, який вийшов з сусіднього офісу.

Власник собаки згадує: "Він почав мені тремтячим голосом розказувати: "Юначе, завдяки таким людям як ви, ми піднімемо Україну". Мені аж незручно стало".