П’ять пам’ятників Леніну у несподіваних місцях

Повалення пам’ятника Леніну у Києві протестувальниками залишає місто без монумента лідера революції 1917 року.

Однак багато таких пам’ятників залишилося деінде.

Ось п’ять з них, які розташовані у таких місцях, у яких ви напевно ніколи б не очікували їх побачити.

1. Сіетл, США

Статуя Леніна з’явилася у богемному передмісті Сіетла Фрімонті на початку 90-х, за допомогою вчителя англійської мови Льюіса Карпентера.

Він заставив свій будинок, аби врятувати пам’ятник зі словацького Попрада.

Він стоїть неподалік низки фаст-фудів, і на свята його прикрашають святковими вогнями, гірляндами або навіть одягають у маскарадний костюм.

2. Антарктида

У грудні 1958 року радянські науковці у відповідь на спорудження американцями станції "Амундсен-Скотт" на Південному полюсі побудували дослідницьку станцію на Полюсі Недосяжності – у найвіддаленішій точці Антарктики.

Вони встановили пластиковий бюст Леніна на даху будівлі за два тижні до того, як залишити її.

Сьогодні саме це погруддя є єдиною видимою частиною будівлі.

3. Іслінґтон, Лондон, Велика Британія

Одна з місцевих рад британської столиці замовила бюст Леніна, аби таким чином відзначити створення альянсу з Радянським Союзом у боротьбі проти нацистської Німеччини.

Спроектований російським емігрантом Бертольдом Лубеткіним, який раніше уже співпрацював з радою у питаннях житлового будівництва до і після війни, монумент розмістили на площі Холфорд-сквер, неподалік від одного з будинків, де свого часу проживав Ленін.

Пам’ятник неодноразово нищили і, зрештою, перенесли до музею Іслінґтону.

4. Тарханкут, Україна

Монумент, до якого українським протестувальникам було б дістатися важче, ніж до київського, розміщений в "підводному музеї", що біля кримського мису Тарханкут.

Тут є ціла Алея лідерів – статуї колишніх радянських правителів, які стоять або лежать на підводних скелях.

5. Кавріаго, Італія

Кавріаго, що біля Болоньї, – це одне з небагатьох західноєвропейських міст, у яких є пам’ятники Леніну.

З сайту тутешньої міської ради можна довідатись, що у 1918 році між поміркованою та "максималістською" фракціями місцевого осередку Соціалістичної партії вирували бурхливі пристрасті.

Перемогу, зрештою, здобули "максималісти" - вони й назвали Леніна "почесним першим громадянином" міста у 1920 році.

Вже невдовзі, після нападу фашистів, адміністрація міста змінилася. Сьогодні його бюст покликаний неупереджено свідчити про те, наскільки сильними були "громадянські та політичні пристрасті у ті роки".