Рік без позик МВФ: некомфортно, але не критично

4 серпня виповнюється рівно рік відтоді, як Київ отримав останню порцію кредиту від МВФ. Впродовж цього року українська влада і представники МВФ неодноразово заявляли, що виділення наступного траншу майже узгоджено і відбудеться "найближчим часом", а також що сторонам залишилося вирішити лише "технічні питання".

Термін, який обговорювався останнім часом, - кінець липня. Приблизно той само час, що й рік тому. Проте директори МВФ пішли у відпустку, так і не розглянувши українське питання.

При цьому ані Київ, а ні МВФ не називають вичерпний перелік "технічних питань", невирішеність яких затримує кредитування.

"Ми очікуємо, що питання щодо України буде розглянуто Радою директорів через деякий час, після того, як Верховна Рада відновить свою роботу. Але у нас немає точної дати, коли Рада директорів проведе засідання по завершенню перегляду програми EFF", - заявив заступник речника МВФ Вільям Мюррей.

Про те, що затримка у відновленні кредитування певним чином пов'язана із українським парламентом у середині липня говорила і голова МВФ Крістін Лагард.

"Я віддаю належне українській владі у тому, що було зроблено за останні два роки - в економіці, у соціальній сфері. Разом із тим, ми не можемо не розуміти, що багато рішень ще потрібно ухвалити, і ухвалити їх повинен парламент - Верховна Рада", - заявила голова МВФ. І додала, що хоча це "технічні питання", роботу має бути зроблено.

Міністр фінансів Олександр Данилюк, який до того часу наполягав, що рішення МВФ про відновлення фінансування має бути ухвалено у липні, наприкінці місяця визнав, що затримка із рішенням таки відбудеться:

"Є кілька технічних моментів...Ми та МВФ не коментуємо технічні питання, поки не завершимо переговори", - заявив міністр фінансів. Пан Данилюк також додав, що "технічні питання" не є значними, і що з ними "проблем не буде".

Голова Національного банку Валерія Гонтарева під час останньої прес-конференції також пояснила чергове відтермінування траншу МВФ "технічними питаннями". Однак, не стала уточнювати, в чому конкретно вони полягають. Проте пані Гонтарева заявила, що в НБУ вже не очікують на три транші від МВФ до кінця цього року, як розраховували раніше. Натомість, розраховують лише на два - на загальну суму у 2,7 млрд дол. Водночас пані Гонтарева підкреслила, що повної відсутності співпраці з МВФ - у базовому сценарії прогнозів НБУ не передбачає.

"Нам вкрай потрібно співпрацювати з МВФ", - заявила пані Гонтарева.

Загадкові "технічні причини"

Упродовж року без позик МВФ багато чого сталося. Щоразу озвучувалися якісь нові можливі причини того, чому виділення нового траншу затримується, - каже старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський.

"Були проблеми, пов'язані з податковою реформою. МВФ мав сумніви, що зміни, зокрема, щодо ЄСВ (єдиного соціального внеску - ред.), дозволять дотримуватися макроекономічних параметрів. Далі сталася історія із відставкою (міністра економіки - ред.) Абромавичуса. Потім урядова криза, коли невідомо, хто буде виконувати зобов'язання, які взяв на себе попередній кабінет. Зараз, наче, політична криза завершилася, але виникають якісь незрозумілі мені причини", - каже пан Дубровський.

Пан Дубровський також вважає, що допоки ті, хто достеменно знає, у чому полягають "технічні перешкоди", мовчатимуть, інші можуть лише висловлювати припущення щодо їхнього змісту. Наприклад, каже пан Дубровський, якщо говорити про законодавчу програму, то її майже виконано. Але зволікання з "ухваленням закону про реформу в регуляторі великих монополій (НКРЕКП.- Ред.), є дійсно дуже важливим параметром", особливо з огляду на останню хвилю підвищення тарифів.

Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь також вважає, що спекуляції довкола таємничих "технічних причин" дійсно виглядають вже досить дивно. Разом із тим, каже експерт, не можна не визнавати, що українська сторона "дещо розслабилася" і "довгий час не ухвалюються закони та інші акти, прописані як так звані "маячки" у програмі співпраці з МВФ". При цьому, додає він, йдеться не лише про економічні, але й про антикорупційні закони. Зокрема, пов'язані з безвізовим режимом. Наприклад, каже Олександр Жолудь, закон про електронне декларування, ухвалення і запровадження якого весь час наражається на якісь перешкоди.

Бажано, але не нагально

Фінансове оздоровлення, яке відбулося за цей час, а також реструктуризація більшої частини зовнішніх боргів дозволяє Україні в принципі обходитися без позик, - каже Володимир Дубровський:

"На щастя, покращилася загальна економічна ситуація. І, крім оздоровлення державних фінансів, ми ще маємо підвищення цін на традиційні продукти українського експорту. Це дозволило зібрати більше валютних надходжень. Відтак, Національний банк навіть майже на мільярд доларів викупив на ринку суму, приблизно співставну з тією, яку Україна могла б отримати від МВФ".

Отже, на даний момент нагальної потреби у коштах МВФ немає, вважає Володимир Дубровський. Але вона може з'явитися восени - тоді ці кошти будуть зовсім не зайвими. Але загалом, каже експерт, "пік кризи, коли неможливо було обійтися без позик МВФ, будемо, сподіватися, позаду".

Олександр Жолудь також вважає, що "нагальної потреби" у отриманні коштів МВФ наразі немає. Проте, каже він, "якби ми їх отримали, то це було б не лише пряме полегшення у вигляді наявних коштів, але й позитивним сигналом іншим кредиторам та інвесторам".

"Те, що ми не отримуємо гроші МВФ, не є катастрофою. Це зовсім не та ситуація, яку ми мали навесні 2014 року, чи навесні 2015 року після різкого ослаблення гривні. Але, безумовно, якби ми їх отримали, ситуація була б кращою".

Перший транш за програмою розширеного фінансування (EFF) Україна отримала у березні 2015 року. Це 5 млрд доларів із загальної суми у понад 17 млрд доларів, які Україна може отримати за програмою EFF впродовж чотирьох років від початку програми. Другий транш - 1,7 млрд доларів - надійшов у серпні 2015.