Електронне декларування: а як же родичі?

Верховна Рада України ухвалила зміни до закону "Про запобігання корупції", яким запроваджується електронне декларування доходів чиновників.

Попередню редакцію закону гостро критикували у Євросоюзі. В ЄС вважали, що він не відповідав антикорупційним зобов'язанням, які взяла на себе Україна задля отримання безвізового режиму із країнами Євросоюзу.

парламентом закон президент Петро Порошенко ветував після критики єврочиновників.

Заступник голови АП Олександр Данилюк, представляючи пропозиції президента у парламенті, сказав, що єврокомісари навіть зверталися до Петра Порошенка із відповідним листом. Напередодні розгляду закону президент зустрічався із лідерами громадських організацій, що займаються антикорупційною діяльністю і євроінтеграцією.

Але хоча парламент і підтримав закон 278-ма голосами, самі ж депутати наголошували, що він недосконалий і потребуватиме нових змін.

Прозорість і покарання

Парламент встановив, що відповідальність за неправдиву інформацію буде запроваджена одразу ж із набуттям чинності закону, а не з 2017 року, як було передбачено у законі раніше.

Посадовим особам надається 60 днів після початку роботи системи електронного декларування для того, аби надати відомості про майно і активи для загального ознайомлення.

Водночас, на пропозицію президента, у законі розширені види покарання за недостовірні відомості: тепер чиновник може не лише одержати два роки ув'язнення, але й заплатити штраф. Цю норму критикували деякі депутати, наголошуючи, що 40 тисяч гривень - це розмір штрафу, який навряд чи буде відчутним для високопосадової особи, яка декларуватиме мільйони.

Голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв назвав "кроком назад" зміни, які дозволяють не вказувати у деклараціях вартість цінних речей, зокрема, предметів мистецтва. Він твердить, що інвестування коштів у шедеври живопису - дуже популярний спосіб приховування доходів в Україні.

Після ухвалення закону 16 лютого критика на адресу парламенту лунала і стосовно підняття із 26 тисяч гривень до 200 тисяч суми коштів, яка не підлягатиме декларуванню. На вимогу президента парламент змінив цю цифру, але не на 26 тисяч, а на близько 70 тисяч гривень (50 мінімальних зарплат).

Голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв визнав, що хоча закон і недосконалий, він зробить діяльність чиновників, чиї посади пов'язані із корупційними ризиками, більш прозорою.

"У даному випадку можемо говорити про те, що прозорість без покарання - це краще, ніж покарання без прозорості", - заявив він.

Про родичів не згадали

Експерти з євроінтеграції після ухвалення закону 16 лютого звинувачували депутатів у корупційній змові, оскільки поправки до закону "Про запобігання корупції", які встановлюють обов'язковість електронного декларування доходів, стосувалися і їх самих.

Тоді парламент обмежив коло родичів, чиї активи мають враховуватися в декларації посадовців. Депутати вирішили, що декларувати доходи мають лише ті члени сім'ї, котрі зареєстровані за однією адресою із посадовою особою.

У законі, ухваленому 15 березня, ця норма не зазнала змін: публічно декларувати доходи будуть зобов'язані лише ті члени сім'ї, які "спільно проживають і пов'язані спільним побутом" із посадовою особою.

Про цю норму закону під час обговорення у Верховній Раді ніхто навіть не згадав.

У той же час голова парламенту Володимир Гройсман заявив: "Тепер абсолютно точно ми ухвалили усі закони, необхідні для набуття безвізового режиму із ЄС".