Україна, Росія та ЄС: чи домовляться у "газовому трикутнику"?

Газові перемовини на рівні міністрів енергетики України та Росії за посередництва Єврокомісії повинні пройти після 20 червня, але точної дати досі немає (Україна заявляла про період між 26 і 29 червня). У Брюсселі сподіваються провести їх до кінця місяця - саме тоді закінчується дія домовленостей, досягнутих навесні.

Якщо сторони не встигнуть домовитися, діятиме контракт від 2009 року, умови якого не раз ставали причиною конфліктів.

"Ми докладаємо дуже великі зусилля, щоб досягти угоди якнайшвидше", - каже речник Єврокомісії з питань енергетики Анна-Кайса Ітконен.

Джерела в Єврокомісії розповідають, що Україна проявляє дещо більше завзяття у підготовці угоди, ніж Росія.

Не полегшує переговори і те, що вже наступного тижня в Брюсселі відбудеться саміт Європейського Союзу, де точно говоритимуть про санкції, введені проти Росії у зв'язку з конфліктом на сході України.

За словами пані Ітконен, зараз сторони обговорюють проект угоди, розрахованої на період до кінця майбутньої зими. І ЄС, і Україна сподіваються на те, що вдасться підписати документ, дія якого триватиме до рішення Стокгольмського арбітражу за взаємними позовами Росії та України, поява якого очікується наступного року.

Брюссельські експерти прогнозують складні переговори і закликають розраховувати тільки на короткострокову домовленість. В кращому випадку.

Фінансове питання

Зараз Україна купує російський газ зі знижкою в 100 доларів (у другому кварталі ціна становила 247,18 долара за тисячу кубометрів), а принцип "бери або плати" не застосовується. Про це домовилися минулої осені, а навесні вдалося продовжити ці умови до кінця червня. Щоразу переговори проходили за посередництва Єврокомісії. За словами Києва, успішність тристороннього формату визнають усі.

Узгоджений зимовий пакет означатиме не лише постачання газу до України, а й спокійну зиму для європейських споживачів, газ для яких потрапляє в ЄС через українську територію.

Росія вже висловлювала свої побоювання з приводу неплатоспроможності України. Впевненості не додають і поки що безуспішні переговори про реструктуризацію українських боргів. За словами міністра енергетики Росії, гарантом оплати міг би виступити Євросоюз.

"Ми хотіли б, щоб у цьому документі були зобов'язання і України щодо закупівлі газу і закачування до ПСГ (підземних сховищ газу), обсяги, і зобов'язання європейської сторони, які взяли б на себе питання надання фінансової допомоги, тому що, ви розумієте, там (в Україні) зараз є проблеми з наявністю грошей для оплати газу для закачування до ПСГ", - заявив Олександр Новак на початку червня.

"Ми це питання вирішимо і передбачимо у відповідній тристоронній домовленості, яку ми зараз готуємо. У нас є запевнення наших європейських партнерів, що з цим проблем не повинно виникати", - говорить ВВС посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв, коментуючи питання про такі гарантії.

Про те, що Євросоюз, як і раніше, готовий надати Україні всіляку підтримку, каже і глава комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики Європарламенту Єжи Бузек: "Очевидна готовність ЄС підтримати Україну в складній ситуації, не тільки в газових переговорах, але і в наданні макрофінансової допомоги бізнесу або в будь-який іншій сфері".

Втім, Анна-Кайса Ітконен нагадує позицію Єврокомісії, висловлену під час попередніх переговорів: Брюссель не може гарантувати фінансування, але докладатиме зусиль, щоб допомогти Україні знайти гроші за допомогою міжнародних фінансових інститутів, таких як ЄБРР та МВФ.

Фредрік Еріксон, один із засновників Європейського центру міжнародної політичної економіки в Брюсселі (ЄЦМПЕ), вважає, що участь ЄС в угоді обмежиться роллю посередника "на переговорах двох компаній".

Експерт Центру Європейської політики Марко Джулі вважає, що підтримка Євросоюзом Україна в основному стосуватиметься допомоги з реверсними газовими потоками. Так, за словами президента України Петра Порошенка, в першому кварталі 2015 року Україна купила у "Газпрому" 37% необхідного їй газу, налагодивши реверс з європейських країн. До російської анексії Криму і початку конфлікту на сході України вона купувала у Росії майже весь свій газ.

Політика чи економіка?

Ще один проблемний пункт - політизація комерційної угоди, в якій сторони звинувачують одна одну.

"Першою його (газове питання) політизувала російська сторона, коли почала використовувати газ як політичну зброю для досягнення своїх зовнішньополітичних агресивних інтересів. Ми завжди виходили з того, що газ і газові домовленості - це має бути суто комерційна складова без будь-якого політичного забарвлення" , - заявив ВВС посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв.

У той же час, підкреслює Крістіан Егенхофер, глава програми досліджень у сферах енергетики та клімату Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі, Україна також намагається політизувати газові переговори з Росією.

"Наскільки я розумію, Україна зацікавлена в тому, щоб ці переговори проходили в політичній площині, оскільки є відчуття, що Європейський союз підтримує Україну. Тоді як ЄС прагне залишитися посередником у комерційній угоді, про яку домовляються в складних політичних умовах", - говорить експерт.

Терміни контракту

Експерти стримано оцінюють шанси на довгостроковий контракт між Україною та Росією. Занадто великі економічні ризики для такої домовленості, вважає Крістіан Егенхофер і ставить риторичне запитання: "Навіщо брати на себе зобов'язання перед країною, що знаходиться на порозі банкрутства?"

"Півроку - це, мабуть, найтриваліший можливий контракт з точки зору ризиків", - говорить експерт.

Короткостроковий контракт прогнозує і Марко Джулі з Центру європейської політики в Брюсселі. Він також пов'язує успішність газових переговорів з загальною політичною ситуацією - зокрема, з реалізацією мінських угод.

"Політичний клімат зараз не найкращий, всупереч зусиллям по реалізації мінських угод... Риторика США та Росії одне відносно одного погіршується, і це теж може вплинути на політичний клімат в ЄС", - вважає Джулі.

За його словами, відносини між Росією і Україною настільки непередбачувані, що не можна виключати і того, що газової угоди не буде взагалі.

Фредрік Еріксон з ЄЦМПЕ ще категоричніший у своїх оцінках: "Я не бачу жодних ознак того, що Росія прагне нормалізувати газову торгівлю".

На його думку, нинішня енергетична політика Москви відповідає загальній політиці Росії щодо України: Кремль прагне дестабілізувати ситуацію на Україні.

Ще одне питання, яке незмінно виникає в контексті України, - це реформи, зокрема, у газовій сфері.

Реформи: так, але ні

"Підтримка ЄС в середньо- і довгостроковій перспективі залежить від реформ в Україні, а їх, наскільки я можу судити, поки немає", - вважає експерт Центру європейських політичних досліджень Крістіан Егенхофер.

В Європарламенті та в Єврокомісії стримано, але все ж відзначають певний прогрес Києва.

Колишній глава Європарламенту, а нині голова його комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики Єжи Бузек говорить про те, що реформи, які проводить Україна, недостатньо динамічні, глибокі і результативні, але додає: "Проводити реформи в такій політичній ситуації, звичайно, непросто. І не тільки в політичній ситуації, але і, в першу чергу, економічній. І держави ЄС беруть це до уваги".

"Є певний рух, і Єврокомісія вітає це", - кажуть в Єврокомісії, відзначаючи законодавчі зусилля України щодо лібералізації енергетичного ринку.

"У сфері законодавства є суттєві досягнення. Україна фактично інкорпорувала головний принцип європейського законодавства - третій енергопакет, але, звичайно, те, що було реально зроблено, - це вже інше питання", - підкреслює експерт Марко Джулі.

"Всі визнають ті битви, які український уряд вже виграв у боротьбі за просування реформ, але факт залишається фактом: реформи не призвели до того, щоб ціни на енергоресурси на Україні стали збалансованими", - говорить Фредрік Еріксон.

Крім того, у Брюсселі від України очікують більшої енергоефективності, а не "підігріву повітря", говорить Єжи Бузек, натякаючи на те, як неефективно на Україні витрачають енергоресурси.

Така ситуація "робить українську економіку вразливою, і це триває вже кілька десятків років", пояснює Крістіан Егенхофер.

В реформи впираються і всі розмови про більшу залученість української газотранспортної системи до системи Євросоюзу, і про те, що ЄС міг би купувати російський газ на східному кордоні, а не на західному, як зараз.

"Є дуже великий потенціал інтеграції України до європейської газової системи в перспективі 5-10 років, але це вимагатиме від України прозорості та справжніх реформ газового сектору", - вважає Крістіан Егенхофер.