Саміт G7 та Україна: змішані відчуття

Заяви першого дня зустрічі лідерів країн "Великої сімки", а також підсумкова декларація її учасників значною мірою були присвячені Україні. Але, кажуть оглядачі, заяви, які пролунали від світових лідерів на тій зустрічі, залишають подвійне враження.

Перший розділ міжнародної частини підсумкової декларації присвячено тому, як "вирішити конфлікт в Україні".

У ньому лідери країн G7 "підтверджують засудження незаконної анексії Кримського півострову Російською Федерацією і політику невизнання цієї анексії". Також підтверджується підтримка дипломатичного вирішення конфлікту на Сході.

Світові лідери передбачають можливість скасування санкцій, якщо Росія повністю виконає Мінські угоди. Але також наголошують, що "готові вдатися до додаткових обмежувальних заходів з метою підвищення ціни, яку може заплатити Росія, якщо цього вимагатимуть її дії".

"Ми очікуємо, що Росія зупинить транскордонну підтримку сепаратистських сил і використає свій значний вплив на сепаратистів для виконання мінських зобов'язань у повному обсязі", - йдеться у підсумковій декларації.

Як заявив речник російського президента Дмитро Пєсков, у Кремлі "звернули увагу на останні декларації щодо санкцій", які, за його словами "не стали чимось новим".

Але, як твердить пан Пєсков, у Кремлі також звернули увагу і на те, що учасники зустрічі продемонстрували "нюанси підходів", коли деякі учасники наголошували на неповноцінності діалогу без участі Росії.

У Москві заперечують участь у конфлікті на Сході України.

Заяви лідерів

Перед початком саміту президент США Барак Обама зустрівся з британським прем'єром Девідом Кемероном.

Під час цієї зустрічі він заявив, що на саміті G7 йтиметься про "важливість підтримання режиму санкцій для подальшого тиску на Росію та сепаратистів для повноцінної реалізації ними мінських угод".

З іншого боку, він вкотре підтвердив свою позицію про дипломатичний шлях вирішення конфлікту.

Пан Кемерон, своєю чергою, наголосив на важливості того, щоб Європа зберігала єдність у питанні застосування санкцій проти Росії, попри ті збитки, що їх зазнають окремі країни Євросоюзу.

Наприкінці саміту G7 президент США вже говорив про те, що президенту Росії "доведеться зробити вибір: або ж він і надалі руйнує економіку країни і продовжує курс на ізоляцію Росії через хибне бажання відтворити славу Радянського Союзу, або ж визнає, що велич Росії не залежить від порушення територіальної цілісності інших країн".

Ангела Меркель, лідер країни-"локомотиву" ЄС, у перший день саміту заявила, що у відносинах між Заходом і Росією "є бар'єр", який буде нелегко здолати.

"Зараз є бар'єр, і я не бачу, що він може бути подоланий", - заявила канцлер Німеччини в інтерв'ю телеканалу ARD.

Пані Меркель також сказала, що зараз у "сімці" вважають повернення Росії до цього клубу неможливим.

Водночас канцлер додала, що західні країни будуть і надалі "вважати Росію партнером у різних питаннях", наприклад, коли мова про ядерну програму Ірану чи війну в Сирії.

На прес-конференції за підсумками саміту пані Меркель заявила, що в разі необхідності санкції проти Росії можуть посилити. Проте, за словами канцлера Німеччини, "ми хочемо зробити все можливе для того, щоб просувати політичне вирішення конфлікту, яке було погоджено в Мінську".

Голова Європейської Ради Дональд Туск напередодні саміту G7 заявив, що "всі (присутні на саміті. - Ред.) хотіли би бачити поруч Росію".

Водночас він наголосив, що нинішня російська політика не відповідає цінностям об'єднання найпотужніших країн світу: "G7 - це спільнота цінностей, ось чому Росія сьогодні не тут. І її не будуть запрошувати доти, доки триватиме агресія проти України та інших країн".

Неоднозначні сигнали

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко каже, що з Баварії, де відбувався саміт G7, надійшли неоднозначні сигнали.

З одного боку, каже пан Огризко, йдеться про те, що Росія з її нинішньої політикою не може бути членом клубу цивілізованих країн, що про зняття санкцій проти Росії наразі не йдеться, що Захід має зберігати єдність у ставленні до Росії.

З іншого боку, і надалі йдеться про те, що Захід не допоможе Україні зброєю, що Росію треба залучати до вирішення проблем поза межами України, і що всі можуть повернутися до формату G8, якщо Росія змінить свою поведінку.

"Лідери країн Великої сімки досі перебувають у процесі переосмислення ролі Російської Федерації у світі. І цей процес іде доволі довго і суперечливо", - каже Володимир Огризко.

Водночас заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий вважає, що за підсумками саміту G7 найважливішими для України є сигнали "присутності-відсутності".

Він твердить, що те, що Україна перебувала на чільному місці в порядку денному зустрічі лідерів провідних країн світу, а Росія - була відсутня на цій зустрічі, говорить саме за себе.

Іншим потужним сигналом, за словами пана Солодкого, є чітке розуміння того, що санкції проти Росії не скасують, а можливо, навіть і посилять.

Але і він погоджується, що реакція Заходу є неоднозначною.

"Захід продовжує сидіти на двох стільцях. Заходу не вистачає сил до кінця зрозуміти, що Росія є не ключем для вирішення глобальних проблем, а є частиною глобальних проблем. Наразі Захід реагує однозначно: ніщо, крім дипломатії. Яка не працює", - вважає експерт.

Що робити Україні?

Сигнали, що пролунали із саміту G7 у Баварії, на думку Володимира Огризка, для Києва означають, що Україна має і надалі зміцнювати свою армію, докладати більше зусиль для створення "антипутінської" коаліції на Заході, а також "припинити розмови про теоретичне НАТО", а поставити перед західними партнерами питання руба - якомога швидше отримати План дій членства у НАТО і почати реальну підготовку до вступу в альянс.

"Порятунок потопаючих - справа самих потопаючих", - вважає український дипломат.

Водночас Сергій Солодкий радить Києву реалістично оцінювати свої можливості, не забуваючи про стратегічні цілі - стати частиною євроатлантичного простору.

Експерт також вважає, що навіть відсутність чіткої перспективи членства у ЄС та НАТО "не повинно зупиняти Україну від вирішення нагальних проблем", і ефективного використання вже наявних механізмів, таких як Угода про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС.