Від України вимагають реформ, Україна просить інвестицій

Одразу ж після саміту Україна-ЄС у Києві відбулася довгоочікувана конференція, присвячена міжнародній фінансовій допомозі Україні.

Конференцію планували провести ще минулого року, і подавали її як своєрідний "план Маршалла" для України.

Спочатку очікувалося, що конференція дасть змогу зібрати потужну підтримку кредиторів та інвесторів, що хотіли б підтримати нову проєвропейську реформаторську владу в Україні.

Згодом, із розгортанням конфлікту на Донбасі, почали говорити про потребу у тому, аби знайти донорів для відбудови цього регіону.

Проте де-факто, на конференції традиційно йшлося про потребу подальших реформ в Україні, а також про можливість отримання нових позик та перспективи інвестицій в Україну.

Фронти, угоди і кредити

Петро Порошенко, який відкрив конференцію, заявив, що нинішня ситуація докорінно відрізняється тим, що нині Україна воює на два фронти:

"Перший фронт - це боротьба за збереження свободи і територіальної цілісності. Другий фронт - це боротьба за те, щоб вижити економічно, викорінити корупцію і провести комплексні, і навіть дуже болючі реформи, щоб зробити нову, відновлену, далекоглядну Україну реальністю".

Він також закликав західних інвесторів не перебільшувати ризики, пов'язані із безпекою, а натомість подивитися на Україну з точки зору потенціалу.

"Можна стверджувати, що сьогодні є більш безпечні гавані для інвестицій, ніж Україна. Тим не менш, я абсолютно впевнений, що немає жодного місця в світі з потенціалом України, який досі залишається незатребуваним, невивченим і не використовується."

Український президент також заявив, що іноземні інвестори мають розуміти, що "інвестуючи в Україну, вони інвестують в європейську безпеку".

Водночас голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, визнаючи певний прогрес у реформах в Україні, наголосив, що "реформи мають продовжуватися", їм мають довіряти, вони мають бути швидкими та незворотніми.

Лише за таких умов ЄС підтримуватиме Україну.

"Ви продовжуєте реформи - ми продовжуємо підтримку. Такою є угода. Але це є не лише угода між Європейським Союзом та Україною. Це договір між Україною та її громадянами", - заявив голова Єврокомісії, додавши, що український народ "надто довго жив у перехідному періоді" і був змушений пережити "десятиліття згаяних можливостей", - сказав пан Юнкер.

Український прем'єр Арсеній Яценюк погодився із таким трактуванням відносин Україна-ЄС:

"Голова Єврокомісії заявив, що ми маємо угоду. Поділяю цей підхід, - що більше ми робимо, то більше підтримки маємо".

Прем'єр також визнав, що наразі міжнародна фінансова допомога Україні надходить переважно від кредиторів, а не від інвесторів.

"Фінансова допомога - це не гранти, це кредити. Нехай під менший відсоток та з довгим терміном обслуговування. Але це кредити".

Водночас пан Яценюк наголосив, що "ми не просимо просто грошей - інших позик, щоб виплатити попередні", наголосивши, що "найкращий "план Маршалла" – інвестиції в Україну".

З іншого боку, український прем'єр визнав, що "важко залучати інвесторів в країну, що воює із ядерною державою", і водночас, навів таку статистику:

"Не хочу нікого ні з ким порівнювати, але Греція отримала вже 300 млрд дол, і в них немає війни, немає російських танків, і вони не борються із ядерною державою. Ми отримали приблизно 30 млрд євро в рамках загальної підтримки з боку МВФ та країн G7, маючи населення у 4 рази більше, ніж у Греції".

Новий бізнес-клімат і податки?

Водночас прем'єр висловив сподівання, що із ухваленням законів, спрямованих на покращення бізнес-клімату, інвестори таки зацікавляться Україною.

"Ми врегулювали багато речей, і до кінця червня ми очікуємо, що місце України у рейтингу Doing business буде покращено. Ми робимо усе можливе, незважаючи на те, що Україна потерпає від російської агресії", - сказав пан Яценюк.

Міністр економіки Айварас Абромавичус також заявив про можливість того, що українське податкове законодавство ще раз зміниться, і у 2016 рік Україна увійде із новими податками.

За його словами, до жовтня цього року уряд має намір подати на розгляд парламенту проект податкової реформи, яку нині розробляє міністерство фінансів, і запровадити її з 2016 року.

"За моїми даними, до кінця літа розроблятиметься нова податкова система країни, пропозицію буде винесено на розгляд парламенту, в жовтні очікується голосування і вже нове податкове середовище буде ефективним з січня наступного року", - сказав він.

Приватизація по-новому?

Зацікавити інвесторів має і нова хвиля приватизації в Україні, передувати якій мають призначення нових керівників Фонду державного Майна та Антимонопольного комітету.

Першим про нову приватизацію у своєму виступі на конференції згадав президент Порошенко. Він твердить, що результати попередньої приватизації не піддаватимуть ревізії, але водночас нова українська влада хоче запровадити нові правила гри для інвесторів.

"Ми зараз переглядаємо список державних підприємств, що мають піти на масштабну програму приватизації. Суть цього процесу дуже проста. Ми не готуємося до перегляду попередніх приватизацій, незважаючи на вимоги суспільства. Ми руйнуємо монополію невеликої групи кланового бізнесу і відводимо їх від звичної практики економічної діяльності, не пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей. Ми прагнемо запровадити нові правила гри. Вони все ще будуть допускати зростання великих підприємств, але вимусять їх підвищувати ефективність, створювати робочі місця і підвищувати конкурентоспроможність", - заявив Петро Порошенко.

Прикметно, що у відеозверненні до учасників конференції про приборкання монополістів заявив і віце-президент США Джо Байден, який закликав український уряд "ухвалити антимонопольне законодавство", а також не дозволити, аби "ані Кремль, ані олігархи" не могли визначати майбутнє України замість самих українців.

Згодом український прем'єр додав, що приватизація відбуватиметься після ухвалення нового закону, у якому, за словами Арсенія Яценюка, буде передбачено прозорий продаж державних підприємств "без жодних фіктивних обмежень, які були завжди, тому що об'єкт готували під конкретного покупця".

Водночас, як заявив український прем'єр, уряд "запропонував заборонити Російській Федерації та будь-яким особам, пов'язаним із Російською Федерацією, брати участь у приватизації об'єктів державної власності" в Україні.

"Коли буде ухвалено закон про приватизацію об'єктів державної власності, прийде найбільший обсяг інвестицій", - заявив Арсеній Яценюк.

По тому, як стануть відомі нові правила приватизації, Україна розраховує провести ще два ділових форуми – в Німеччині та США у червні і липні, а восени - ще й велику інвестиційну конференцію, на якій очікує почути вже не тільки західних політиків та кредиторів, але й побачити приватних інвесторів.