Видатки на оборону: чию армію годувати?

Росія зберігає масштабні військові видатки, Євросоюз замислився над створенням спільної армії, а США закликають європейських союзників по НАТО виконати хоча б попередні домовленості про виділення на оборону 2% від ВВП.

Україна впродовж багатьох років скорочувала озброєння. Армія була єдиним силовим відомством, видатки на утримання якого в країні постійно зменшувалися.

Тепер Київ офіційно звернувся до ООН із попереднім запитом на введення миротворчого контингенту на Донбас.

Про це 13 березня повідомив директор інформаційного департаменту МЗС України Євген Перебийніс. За його словами, попереднє звернення адресоване Генеральному секретарю ООН, ще одну заявку буде направлено після того, як Верховна Рада схвалить відповідне рішення.

Тільки після анексії Криму Росією та початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році видатки на армію у бюджеті на 2015 рік були збільшені утричі - до понад 44 млрд грн (проти менше 30 млрд грн у 2014 році). А загалом силові відомства мають бути профінансовані на майже 83 млрд грн. (проти 63 млрд грн у 2014 році). Військові видатки, а також видатки, пов'язані із військовими діями (наприклад, на компенсації біженцям), перевищують 5% ВВП України у 2015 році.

Але ці значні для країни суми втрачають свою масштабність на тлі військових витрат інших країн, що у той чи інший спосіб втягнені до "української кризи".

Годувати свою армію...

Через падіння цін на нафту та економічні санкції Заходу витрати російського бюджету цього року, а також впродовж двох наступних, будуть суттєво скорочені.

Російське міністерство фінансів було змушене переглянути бюджет через зміни у прогнозах макропоказників, зроблених міністерством економічного розвитку. Згідно із цими змінами, 2015 року російська економіка може скоротитися на 3% при ціні на нафту у 50 доларів за барель та інфляції у 12%.

Через скорочення очікуваних надходжень бюджету, російський мінфін пропонує скоротити видатки та використати частину коштів Резервного фонду на покриття дефіциту. Згідно із антикризовим планом російського уряду, середнє скорочення видатків бюджету становитиме 10%.

Проте витрати на оборону залишаються чи не єдиною статтею російського бюджету, що не буде "оптимізована".

"Вдалося зберегти головні параметри держоборонзамовлення і програми озброєння, що є надзвичайно важливим для того, аби досягти заплановані параметри з оновлення армії та флоту", - заявив Володимир Путін під час зустрічі із міністрами фінансів та оборони 6 березня.

Загальні видатки російського бюджету у 2015 році становлять 15 трлн рублів, із яких витрати на національну оборону складають більше 3 трлн рублів (близько 50 млрд дол.), а загалом на силові відомства припадає 40% бюджетних витрат.

За даними військового консалтингового агентства HIS Jane’s, від 2007 до наступного року номінальні видатки РФ на оборону потрояться, а Москва виконає половину своєї 10-річної програми модернізації озброєнь вартістю 20 трлн руб. (близько 300 млрд дол.).

За даними іншої дослідницької структури - Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), базованого у Лондоні, - у 2014 році за обсягами оборонного бюджету Росія посіла четверте місце у світі (після США, Китаю та Саудівської Аравії, і випередивши Велику Британію, Францію та Німеччину).

В останньому щорічному дослідженні інституту "Військовий баланс 2015" йдеться про те, що Європа виявилася неготовою до агресивної поведінки Росії, так само, як і до методів "гібридної війни". Саме цій тактиці, яку Росія демонструє в Україні, присвячений цілий розділ доповіді. Ще один розділ присвячений безпеці Європи, яка, на думку військових експертів, у 2014 році зіткнулася із найсерйознішими викликами від кінця "холодної" війни - "російською анексією Криму та нагнітання нестабільності на сході України"

"Дії Росії в Україні у 2014 році змусили багато про що замислитися тих, від кого залежать оборонні плани Заходу і не тільки, - вважають автори доповіді. - Впродовж першої половини 2014 року західним урядам було важко визнати, що політика двох останніх десятиліть, що базувалася на ставленні до Росії, як до партнера у розбудові євро-атлантичної безпеки, зазнала поразки, що настав час для повернення до більш ворожих відносин".

...щоб не годувати чужу

Тоді як Росія нарощувала видатки на оборону, витрати більшості європейських країн скорочувалися впродовж багатьох років після завершення "холодної війни".

"Агресивність Росії, особливо що стосується України, привернуло увагу не тільки до цілей політики Москви та її військових можливостей, але й до наслідків фінансових обмежень на європейських збройних силах. Фактично, європейські видатки на оборону скорочувалися відтоді, як у 2008 році почалася фінансова криза. Реальні європейські витрати на оборону у 2014 році були на 7,7% меншими, ніж у 2010", - йдеться у доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

І це скорочення може мати небезпечні наслідки, - STY37725422США стривожені скороченням витрат на оборону в ЄвропіСША стривожені скороченням витрат на оборону в ЄвропіСаманта Пауер, постійний представник США в ООН, закликала європейські країни збільшити оборонні бюджети.2015-03-10T16:13:54+02:002015-03-10T17:09:41+02:002015-03-10T17:09:41+02:002015-03-10T17:09:41+02:00PUBLISHEDuktopcat2true 10 березня постійний представник США в ООН Саманта Пауер.

Дипломат зазначила, що вона прилетіла до Брюсселя, аби заохотити лідерів країн НАТО витрачати на оборону 2% ВВП, як домовлялися під час STY34470288Генсек НАТО: це критичний саміт у критичний часГенсек НАТО: це критичний саміт у критичний часГенеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявляє, що на саміті НАТО в Уельсі, що відкривається в четвер, будуть ухвалені рішення, які дозволять Україні розвинути її збройні сили та безпековий сектор.2014-09-04T11:58:00+03:002014-09-04T12:39:22+03:002014-09-04T12:39:22+03:002014-09-04T12:39:22+03:00PUBLISHEDuktopcat2 в Уельсі у вересні минулого року.

Пані Пауер сказала, що в "більшості випадків" витрати на оборону в Європі скорочуються, попри зростання загроз.

"Йдеться не про одну країну, йдеться про дещо більше - колективний виклик, з яким ми зараз зіткнулися", - сказала пані Пауер на BBC Radio.

Проте за даними European Leadership Network, рішення, ухвалені на саміті НАТО в Уельсі, повністю виконує лише Естонія, яка витрачає більше 2% свого ВВП на оборону.

Збільшили свої оборонні витрати також дві інші балтійські республіки, а також Польща, Румунія, Норвегія та Нідерланди. Ключові європейські сили - Німеччина, Італія та Велика Британія, - навіть скоротили свої військові витрати.

8 березня в інтерв'ю німецькому виданню Welt am Sonntag голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер озвучив ідею створення загальноєвропейської армії.

"Така армія допоможе нам будувати спільну зовнішню політику і політику безпеки і спільно виконувати обов'язки Європи у світі", - заявив голова Єврокомісії, додавши, що європейська армія "дасть Росії зрозуміти, що ми серйозно ставимося до відстоювання цінностей Європейського союзу".

У Німеччині, на аудиторію якої, передусім, і були зроблені ці заяви, ідею спільної європейської армії підтримали і канцлер, і голова МЗС. Але обидва політики зазначили, що це є справою на перспективу, яку треба ретельно обговорити.

Перше обговорення може відбутися на саміті Євросоюзу в червні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг застеріг ЄС від дублювання функцій альянсу, а командувач силами США в Європі Філіп Брідлав заявив, що ЄС "варто уникнути подвоєння, оскільки потрібно витрачати гроші з розумом".

Критичні оцінки нової ініціативи Брюсселя лунають і від "нових" членів ЄС, які посилаються на фінансові міркування.

"Ми повинні спочатку запитати, де гроші на армію, хто буде платити за неї, як мають функціонувати військові частини, хто буде опікуватися підготовкою", - заявив міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина в ефірі радіо ZET, додавши, що нині гарантом безпеки у Європі є НАТО, і саме його варто посилювати.

Між двох вогнів

Коментуючи ці ініціативи керівництва ЄС "Європейські правді", міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що незалежно від дискусії про спільну армію, питання європейської безпеки потребує негайного вирішення, яке покаже й ефективність самого ЄС:

"Здатність ЄС адекватно відреагувати на агресію Росії - це і є тест на ефективність Євросоюзу", - заявив пан Клімкін.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський каже, що Європа лише зараз починає розуміти, що Росія зупиниться лише там, де її зупинить Захід.

Він також вважає, що самі європейські країни не готові до створення спільної армії: "Самі європейські країни до цього просто не готові. Про це можна судити хоча б за рівнем військових видатків, який там спостерігається. Навіть за умов такої кризи, яка є в Україні, військові бюджету скорочуються".

Із запізненням відбувається і реагування на "гібридну війну", вважає експерт.

"Треба діяти одночасно за всіма напрямками- дипломатія, економічні санкції, військові засоби, інформаційна війна, відновлення економіки України, що можливо лише за проведення рішучих реформ, - все це разом може дати якийсь результат, - каже Микола Сунгуровський. - Це є певна технологія, і якщо у цій технології розірвати зв'язки, бажаного результату ми не отримаємо".

Водночас, вважає експерт, українські прохання про допомогу, особливо військову, наражаються не тільки на протиріччя у самій Європі та нав'язувану Росією думку про те, що не варто навіть намагатися чинити їй силовий опір.

Свою роль на Заході грає і невизначеність позиції самої України щодо конфлікту з Росією: "Ми постійно говоримо про допомогу Заходу, але і Захід каже: допоможіть нам допомогти вам. Скажіть точно, у чому вам допомогти. У переговорах - ми допоможемо у переговорах. Вирішите оборонятися - ми допоможемо вам оборонятися".