Нацбанк гасить "пожежу" - експерти про нові обмеження
Автор фото, UNIAN
- Author, Анастасія Зануда
- Role, BBC Україна
Національний банк України вдався до нових заходів, які, на його думку, мають стабілізувати ситуацію на валютному ринку, а також у фінансовій системі країни загалом. Нацбанк також подовжив низку старих та запровадив деякі нові обмеження, що стосується використання валюти на внутрішньому ринку та у зовнішніх розрахунках.
Оглядачі вважають, що останні кроки НБУ справді можуть стабілізувати ситуацію, але застерігають від негативних наслідків жорсткої монетарної політики у довгостроковій перспективі.
Ще на початку тижні, 2 березня правління банку схвалило низку кроків для стабілізації грошово-кредитного ринку:
- підвищення облікової ставки з 19,5% до 30% річних (проте вартість вже виданих НБУ стабілізаційних кредитів залишиться незмінною), постанова №154 набуває чинності від 4 березня
- збільшення нормативів обсягів обов'язкових резервів (за розрахунками Нацбанку, це має зменшити обсяги вільної банківської ліквідності та сприятиме зниження тиску на курс гривні), набуває чинності від 10 березня
- використання жорстких кількісних показників грошової пропозиції відповідно до попередніх домовленостей з фахівцями Міжнародного валютного фонду.
У НБУ кажуть, що у своїх рішеннях керувалися аналізом макроекономічних показників та прогнозами подальшого розвитку подій. Зокрема, у НБУ звертають увагу на те, що у січні 2015 року інфляція прискорилася до 28,5% у річному вимірі, головною причиною якого було корегування цін через різку девальвацію гривні - на 80% лише від початку поточного року.
"Загалом валютний ринок перебуває у стресовому стані, що насамперед пов'язано із негативними очікуваннями на фоні подовження військових дій на сході країни", - йдеться у повідомленні НБУ. Водночас там зауважують, що "таке знецінення гривні визнано надмірним, і таким, що не відповідає фундаментальним макроекономічним параметрам".
З березня НБУ ухвалив дві постанови, якими подовжив старі та запровадив нові обмеження на здійснення валютних операцій.Ці обмеження діятимуть три місяці - до 3 червня.
Зокрема, із запроваджених раніше обмежень збереглися такі:
- обов'язковий продаж 75% валютної виручки експортерами
- розрахунки за експортними та імпортними контрактами впродовж 90 днів
- обмеження валютних переказів за кордон сумою, еквівалентною 15 тис грн на добу і 150 тис грн на місяць
- обмеження продажу готівкової валюти населенню сумою, еквівалентною 3 тис грн на добу (крім покупки валюти для погашення валютних кредитів)
- обмеження видачі готівки у банкоматах та касах банків сумою у 150 тис грн на добу (крім зарплат, пенсій, стипендій, виплат Фонду гарантування вкладів)
- обмеження з видачі готівкової валюти або банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах еквівалента 15 тис. гривень на добу
Нові заходи, запроваджені НБУ, передбачають:
- заборону на видачу готівкової валюти за платіжними картами - "видача готівкових коштів в межах України за електронними платіжними засобами, емітованими як резидентами, так і нерезидентами, здійснюється виключно в гривнях"
- заборону на виведення дивідендів - "заборонити купівлю, перерахування іноземної валюти з метою проведення таких операцій: ... з повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів"
- обов'язкове надання банками довідки від Державної фіскальної служби про відсутність податкової заборгованості у імпортера при узгодженні платежів на суму у понад 50 тисяч доларів (крім товарів критичного імпорту).
Від 24 лютого НБУ також запровадив обов'язкову перевірку імпортних контрактів на суму у понад 50 тис доларів, обов'язкове оформлення акредитиву на контракти з попередньою передоплатою на суму у понад 500 тис дол., а також заборону на кредитування операцій з купівлі валюти.
У НБУ вважають, що запровадження нових адміністративних заходів на валютному ринку разом із деескалацією конфлікту на сході країни, а також отримання коштів від міжнародних фінансових організацій дадуть змогу"зняти напругу на грошово-кредитному ринку, знизити волатильність курсу та сформувати тенденцію на зниження інфляції до однознакового рівня у середньостроковій перспективі".
Облікова ставка: погляди двох голів НБУ
Чи не найгучнішим із нововведень НБУ стало підвищення облікової ставки - із 19,5% до 30%. При цьому ставка у 19,5% проіснувала менше місяця - 5 лютого НБУ STY37199511НБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політикуНБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політикуВід 5 лютого НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, а відтак, курс гривні до долара та інших валют визначатиметься міжбанківським валютним ринком. Водночас Нацбанк підвищив облікову ставку до 19,5%.2015-02-05T14:15:11+02:002015-02-05T17:29:38+02:002015-02-05T17:29:38+02:002015-02-05T17:29:38+02:00PUBLISHEDuktopcat2true її до такого рівня із 14%. Відтак, облікова ставка НБУ, яка є основою для визначення будь-яких інших ставок у банківській системі, або ж орієнтиром вартості грошей на ринку, лише за місяць зросла у два рази.
Під час парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, що відбулися 19 лютого, голова НБУ, Валерія Гонтарева STY37411483Банківські слухання у Раді: економіці та населенню бракує довіриБанківські слухання у Раді: економіці та населенню бракує довіриГоловною темою парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, став брак довіри на всіх рівнях українського суспільства, що спричинило банківську і валютну кризи.2015-02-18T19:03:11+02:002015-02-19T08:45:51+02:002015-02-19T08:45:51+02:002015-02-19T08:45:51+02:00PUBLISHEDuktopcat2true, що більш жорстка монетарна політика потрібна для того, аби стабілізувати валютний ринок.
Зазвичай підвищення облікової ставки призводить до уповільнення кредитування та економіки. Проте у випадку з Україною, каже пані Гонтарева, ключовим фактором того, що банки не видають кредитів, є збройний конфлікт на сході країни і пов'язані із цим ризики.
"Існують побоювання, що підвищення ключової кредитної ставки загальмує кредитування економіки. Справді, з точки зору економічної теорії таке має статися, але за умови незмінності решти чинників. Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. На сьогодні надмірна ліквідність банківського сектору дорівнює 30 мільярдам гривень. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників", - заявила голова НБУ.
Водночас колишній голова НБУ, Володимир Стельмах, назвав "великою помилкою" курс нинішнього керівництва НБУ на ужорсточення монетарної політики і закликав керівництво НБУ спробувати переконати міжнародних кредиторів України у тому, що деякі класичні рецепти приборкання інфляції, зокрема, і підвищення облікової ставки, не спрацюють в Україні за нинішніх умов:
"Що означає облікова ставка 19,5%? Це означає, що для кінцевого споживача кредити коштуватимуть 30-35%. Це доступний кредит? Недоступний. Я би увів воєнний стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!"
Палиця на два кінці
Якщо ті заходи, до яких нині вдається Нацбанк, будуть тимчасовими, і діятимуть лише доти, доки ситуація на валютному ринку не стабілізується, то вони принесуть користь, але після цього від них доведеться відмовитися, - каже старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
"Дії НБУ в цілому зрозумілі. Нацбанк намагається скоротити кількість гривневої маси в обігу, зокрема, і тим, що суттєво піднімає облікову ставку. У короткостроковій перспективі логіка певна у цьому є. Але треба розуміти, що у довгостроковій перспективі цей крок може мати негативний вплив на реальний сектор економіки, а відтак, і на темпи її зростання. Тобто ми сподіваємося, що цей крок буде скасовано, щойно ситуація на валютному ринку стабілізується", - говорить експерт.
Щодо інших заходів, зокрема, і запровадження нових та подовження старих адміністративних обмежень на валютному ринку, то вони, каже Василь Поворозник, вже приносять результат - курс гривні зміцнюється.
"Вони покликані загасити пожежу. Якщо вони зіб'ють паніку і стабілізують попит та пропозицію валюти на ринку, ми їх підтримуємо. Далі, коли ситуацію буде врівноважено, цих норм треба буде позбуватися", - вважає експерт.
Експерти "Реанімаційного пакету реформ" також вважають, що запроваджені Нацбанком заходи хоч і є обмежувальними та адміністративними, але мають стабілізувати валютний ринок.
"Окрім введення дієвих адміністративних заходів і прибрання мертвих банків з ринку, НБУ почав скорочувати надлишок гривневої ліквідності. Підняття ставки рефінансування до 30%, а також більш жорсткі норми резервування в найближчі тижні можуть призвести до суттєвої ревальвації та подальшої стабілізації курсу гривні", - йдеться у заяві експертів РПР із групи "Банківської реформи".
Водночас вони наголошують, що треба враховувати, що ці ж кроки призведуть до скорочення імпорту та його подорожчання. Крім того, будь-які обмеження у процесі руху валюти "призводять до погіршення підприємницької діяльності в країні, що у підсумку може призвести до ще більшого недоотримання доходів держави та населення".
4 березня курс гривні до долара зміцнився до 23,77 грн/дол., тоді як наприкінці минулого тижня курс сягнув історичного мінімуму у 30,1 грн/дол.
