Арифметика української багатовекторності

Продовжуючи політику "багатовекторності", український уряд одночасно створює групу високого рівня із поглиблення співробітництва із Митним союзом та готує конференцію зі створення тристороннього газового консорціуму із залученням ЄС.

При цьому створену Кабміном групу високого рівня зі співпраці з Митним союзом очолив віце-прем'єр Юрій Бойко, який курує енергетичні питання. Водночас про активну підготовку круглого столу, під час якого обговорюватиметься можливість приєднання ЄС до консорціуму з управління українською ГТС, повідомив міністр енергетики Едуард Ставицький. Цю заяву урядовець зробив під час чергової зустрічі у Брюсселі із єврокомісаром з питань енергетики Гюнтером Еттінгером.

Виглядає, що візити нинішнього міністра енергетики до Брюсселя стають чи не так само частими, як візити екс-міністра енергетики, а нині віце-прем'єра Юрія Бойка до Москви. Проте на якому із цих напрямків відбуваються реальні події, а який є лише приводом для певного "інформаційного потоку"?

Напрямок, все ж таки, один?

Експерт з питань енергетики Олександр Нарбут каже, що судити треба за класичним методом, оцінюючи не заяви, а реальні справи.

"З точки зору справ, ефективність пана Ставицького навіть на посаді міністра екології виявилася вищою, ніж ефективність пана Бойка на посаді міністра енергетики. Я маю на увазі успішне проведення відповідних тендерів та підписання угоди із Shell",- каже експерт.

З іншого боку, каже Олександр Нарбут, оцінюючи призначення Юрія Бойка керівником групи із поглиблення співпраці із Митним союзом, треба пам'ятати, що впродовж останніх трьох років саме він провадив переговори щодо зниження ціни на російський газ, - поки що безуспішно.

"Як на мене, то і переговорів, як таких, не було", - каже пан Нарбут. "Те, що Бойко всі три роки видавав за переговори, було радше консультаціями, в рамках яких, мені здається, досягалися домовленості у комерційній сфері роботи не стільки державних компаній, скільки групі Дмитра Фірташа - Ostсhem Holding, який став чимось подібним до РосУкрЕнерго із постачання російського газу спочатку для підприємств холдингу, а нині вже розширює свою діяльність за ці межі".

Про те, що нині, все ж таки, більш реальним є європейський напрямок, говорить і експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. Але, каже експерт, Київ змушений підтримувати і східний вектор, квінтесенцією якого нині є Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану.

"Налагодження співпраці з Митним союзом - це така вимушена робота, або робота, без якої неможливий розвиток енергетичного сектора України, бо ми ще є дуже залежними від російських енергоносіїв. Але мені здається, що наразі Київ не збирається приєднуватися до Митного союзу і намагається виконати певні завдання для підписання угоди про асоціацію із Європейським Союзом", - каже пан Саприкін. Він додає, що у статусі спостерігача у Митному союзі, про який у Києві заявили на вищому рівні, немає нічого небезпечного. Але якщо Росія наполягатиме на тіснішій інтеграції, проблеми неодмінно з'являться.

Консорціум, все ж таки, на двох?

Про те, у якому напрямку вирішить рухатися українське керівництво, можна буде судити і по непрямих кроках, каже експерт. Наприклад, якщо Київ вирішить вийти із Європейського енергетичного співтовариства, що нещодавно <link type="page"><caption> порадив зробити Україні російський прем'єр</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2013/03/130321_medvedev_ukraine_az.shtml" platform="highweb"/></link>, це означатиме, що "Україна, чи радше, її керівництво, має намір приєднати країну до Митного союзу".

З іншого боку, продовження членства України у Енергетичному співтоваристві, і подальша уніфікація правил роботи на українському енергетичному ринку із європейськими правилами, особливо, що стосується умов так званого "Третього енергетичного пакету", означатиме, що залучити Росію до членства у консорціумі з управління українською ГТС не вдасться, - вважає Володимир Саприкін.

Олександр Нарбут взагалі вважає, що ідея консорціуму з управління українською ГТС від самого початку була нав'язана Україні зовні.

"На жаль, ми, замість того, щоб відійти від цієї нав'язаної нам ідеї, і надалі витанцьовуємо довкола неї. А європейські партнери просто змушені підтримувати діалог на задану тему", - каже пан Нарбут.

Певною відповіддю на думки експертів стала заява українського міністра закордонних справ Леоніда Кожари в інтерв'ю російській агенції "РИА-Новости" про те, що Україна не припинятиме членства у Європейському енергетичному співтоваристві, хоча й не задоволена нинішнім рівнем співпраці.

"На сьогодні ми не збираємося переглядати наші домовленості. Ми вважаємо, що участь України у Європейському енергетичному співтоваристві в цілому має позитивний вплив як на європейську сторону, так і на Україну", - заявив пан Кожара.

Леонід Кожара також заявив, що у своїх відносинах із Митним союзом Україна керуватиметься міжнародними зобов'язаннями, думкою громадян та висновками експертного середовища, які, за словами пана Кожари, "є неоднозначними".

Утім, міністр в чергове заявив, що не вважає, що Україна має зробити вибір між ЄС та Росією, аби кудись рухатися. Всі ці заяви Леонід Кожара зробив напередодні свого візиту до Москви.