Де-конвертація зарплат: уряд хоче спробувати знову

Уряд говорить про плани знизити ставку єдиного соціального внеску у понад два рази, аби вивести українські зарплати із "конвертів". Експерти підтримують таку ініціативу, проте зауважують, що це призведе до різкого скорочення надходжень до Пенсійного фонду та інших соціальних фондів. Підприємці ж взагалі мають сумніви у тому, що уряд реалізує ці плани.

Нині ставка цього єдиного соціального внеску, яку сплачує роботодавець, становить від 34,7% до 49,7% залежно від галузі. Ще від 2,6% до 3,6% до соціальних фондів платить сам працівник.

Саме таке високе навантаження на фонд оплати праці - приблизно удвічі вище за середньоєвропейський рівень - і змушує роботодавців платити, а працівників отримувати зарплату "у конвертах" - казали учасники ринку ще у 2004 році. Тоді в рамках покращення бізнес-клімату в Україні було вирішено відмовитися від прогресивного оподаткування доходів громадян і знизити ставку податку на доходи до 13%.

Згодом ставка податку зросла спочатку до 15%, а потім і до до 17% для тих, хто отримує доходи більші, ніж 10-кратну мінімальну зарплатню. Тепер уряд планує піти ще далі - повернутися до прогресивної шкали оподаткування доходів. Але у вигляді компенсації уряд пропонує знизити мінімальну ставку до 10%, а ставку єдиного соціального внеску - до 15%.

На початку року про такі наміри уряду заявив перший віце-прем'єр Сергій Арбузов. Тепер ці наміри підтвердив і міністр доходів та зборів Олександр Клименко. За його словами, у такий спосіб уряд розраховує зацікавити підприємців показати реальні зарплати своїх працівників.

На підтримку ініціативи висловилася і міністр соціальної політики Наталія Королевська, яка до призначення на посаду в уряді була успішним підприємцем.

"Ставлення до таких ініціатив у мене, безумовно, позитивне, тому що я розумію, що коли навантаження на фонд заробітної плати у нас близько 60%, то багато заробітної плати у нас виплачується у конвертах. І я вважаю, що зменшення навантаження дало б можливість легалізувати фонд заробітної плати, а це дало б нам додаткові надходження до Пенсійного фонду", - вважає Наталія Королевська.

Водночас вона наголошує, що до зниження ставки соцвнеску можна вдаватися тільки тоді, коли уряд точно знатиме, чим він перекриє тимчасову нестачу коштів у Пенсійному фонді, поки роботодавці виводитимуть зарплати із тіні.

Підприємці не вірять своєму щастю

Самі ж підприємці мають величезні сумніви, що уряд втілить у життя такі наміри.

"Боюся, що так само, як і під час попередніх заяв з боку уряду щодо дерегуляції бізнесу та легалізації тіньового сектору, ми маємо справу лише із PR-кампанією. Мета цієї кампанії - відвернути увагу від інших, м'яко кажучи, непопулярних ініціатив, які однозначно будуть втілені. Наприклад, з липня ми будемо мати дуже неприємні зімни у роботі із касовими апаратами", - каже Олександр Данилюк, підприємець та представник громадської організації Центр сприяння підприємцям.

Він також твердить: зниження навантаження на фонд оплати праці є настільки очевидним позитивом, що те, як уряд довгі роки уникає цього кроку, може свідчити про зацікавленість урядовців і в існуванні конвертаційних центрів, завдяки яким підприємці мають можливість виплачувати своїм працівникам "сіру" зарплату, і навіть у тому, аби кожен підприємець був порушником закону.

"Вимушеними злодіями простіше керувати. Українська буржуазія, особливо малий та середній бізнес - бо з олігархами там дещо інші підходи - тією чи іншою мірою залучена до кримінальних схем, тому що в інший спосіб вона просто не мала б бізнесу. Коли кожного можна притягти до кримінальної відповідальності, то охочих ходити і висловлювати свої політичні вимоги буде небагато. І тому бізнесмени не стають платформою для утворення справжнього середнього класу із притаманними йому політичними вимогами. Вони залишаються декласованими особами, у яких є гроші", - вважає Олександр Данилюк.

Якщо ж не зважати на політику, то для того, аби підприємці вивели зарплати своїх працівників із конвертів, треба, щоб виплата "білої" зарплати для них коштувала менше, ніж виплата зарплати "у конвертах", каже пан Данилюк.

Якщо ж врахувати, що послуги "обналу", тобто переведення коштів у готівку, коштують від 10% до 15% від суми, то навіть зниження соціального внеску до 15% простимулює не всіх підприємців.

Менше "конвертів" - більше бюджетних "дірок"

Водночас експерти, які загалом цілком підтримують ініціативу уряду щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, звертають увагу і на проблему наповнення Пенсійного фонду у той час, як відрахування до нього різко скоротяться, а зарплати все ще залишатимуться "конвертованими". Проте ступінь занепокоєння є різним.

"Я дуже сподіваюся, що це дійсно допоможе вивести якусь частку зарплат із конвертів", - каже головний редактор "Деньги.ua" Олександр Крамаренко.

"Економічна теорія каже про те, що є певний адаптаційний період, коли доходи дійсно знижуються. Але, якщо подивитися на досвід Росії, то за рік-два після зниження ставки вони вже мали загальне підвищення доходів соціальних фондів", - каже експерт. Він прогнозує, що у разі зниження навантаження на фонд оплати праці "просідання" надходжень до соціальних фондів триватиме від шести місяців до року.

"За півтора роки ми матимемо або стільки ж, або навіть більше доходів", - вважає Олександр Крамаренко. Він додає, що разом зі збільшенням доходів варто навіть очікувати зменшення безробіття, адже бізнес зможе собі дозволити залучати більше робочої сили на кошти, зекономлені на відрахуваннях до соцфондів.

"Я дуже вітаю такі ініціативи, - каже старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE, викладач Київської школи економіки Володимир Дубровський, - але треба розуміти, що вивести із тіні "індустрію конвертів" буде дуже важко. Крім того, у мене виникає питання, із яких джерел фінансуватиметься різниця у доходах? Мені було б просто дуже цікаво подивитися, чим уряд перекриватиме цей розрив".

Водночас експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що саме через загрозу падіння доходів Пенсійного фонду і відсутність в уряду ресурсів для покриття тимчасового дефіциту коштів суттєвого зниження навантаження на фонд оплати праці не відбудеться.

"Я вважаю, що це є фактично неможливим. Зараз внесок лише до Пенсійного фонду складає 32% від працедавця, і ще 4% від працівника. Відповідно, якщо ми скорочуємо цей платіж до 15%, принаймні удвічі скорочуються доходи Пенсійного фонду. Але навіть зараз, при нинішніх доходах, у Пенсійного фонду є величезний дефіцит, який покривається за рахунок бюджетних коштів. Якщо планувати скорочення доходів від соціального внеску, то треба планувати і більше покриття розриву із державного бюджету", - каже експерт.

Він також вважає, що позитивні зміни від зниження навантаження на фонд оплати праці навряд чи відбудуться за півроку-рік, а відтак, каже Олександр Жолудь, "виникає питання: як весь цей час фінансувати Пенсійний фонд?". Він також нагадує про несприятливу для таких перетворень демографічну динаміку, коли на одного працівника припадає "утримання" одного пенсіонера.

"Компенсатори" для дірок

Утім, міністр доходів та зборів Олександр Клименко каже, що зараз економічний блок уряду напрацьовує заходи, які дозволять компенсувати втрати бюджету від зниження єдиного соціального внеску. Одним із цих "компенсаторів" може стати запровадження загального обов'язкового декларування доходів громадян.

"Якщо ми приймаємо рішення про зниження ставки податку на фонд оплати праці, то має бути впроваджено компенсаторний механізм. Істотним компенсатором може стати загальнообов'язкове декларування доходів", - каже Олександр Клименко.

Урядовець також вважає, що зниження податкового навантаження на фонд оплати праці та запровадження обов'язкового декларування доходів має відбутися одночасно для того, аби у Пенсійному фонді не виник дефіцит.

"Бачите, це те, про що я говорив - це намагання підсолодити справді гіркі наміри відстежувати фінанси кожної людини, створювати фінансову поліцію із паранормальними повноваженнями, які будуть реалізовані, - каже Олександр Данилюк. - І це підсолодження буде лише на етапі обговорення. На етапі ухвалення відповідних законів його вже не буде. Згадайте, як подавали Податковий кодекс і що із цього <link type="page"> <caption> вийшло</caption> <url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2011/11/111122_tax_maidan_one_year_az.shtml" platform="highweb"/> </link>".

Експерти, навіть ті, які загалом підтримують зниження навантаження на фонд оплати праці, також критикують можливість запровадження загального декларування доходів громадян:

"Кількість декларацій зросте у рази. Зараз вже податкові адміністрації ледь-ледь справляються із прийомом декларацій від фізичних осіб, - вважає Олександр Крамаренко. - Я, як людина, яка подає декларацію, можу сказати, що в нас така заплутана форма податкової декларації, що це просто жах, це справа для професійного бухгалтера".

"Персональне декларування доходів нічого не дасть, тому що перевірити таку кількість людей просто неможливо", - погоджується Володимир Дубровський. Він каже також і про політичний аспект такого, здавалося б, суто економічного питання.

"Це призведе лише до того, що держава отримає у свої руки черговий тоталітарний інструмент тиску на громадян. Тоді якщо революцію не вдасться зробити Яценюку, то Клименку це вдасться", - каже експерт.