Блог психолога: як не потрапити на гачок маніпулятора?

Певна, що більшості неприємно уявити себе з мотузками на руках і ногах, за які смикають уявні ляльководи. Але в повсякденному житті ми опиняємося в таких ситуаціях ледь не щодня і навіть не усвідомлюємо цього. Як зрозуміти, що слідуємо не своїй волі, робимо не те, чого хочемо самі? Як опиратися маніпуляціям?

Ми - не ляльки

"Вони були зазомбовані телебаченням" - це про несвідомих виборців. "Поруч з ним вона немов під гіпнозом, виконує всі його забаганки", - про закохану по вуха. "Він - хороший хлопець, але потрапив під вплив поганої компанії".

Йдеться начебто про різне, але насправді про одне й те саме - дії дорослих людей виправдовуються чиїмось настільки потужним впливом, що вони були нездатні чинити йому опір.

Та й усі ми часто зізнаємося, що в ситуації вибору керувалися емоціями, робили як усі, не відмовляли, бо було незручно. Саме на цьому й побудовані техніки підкоряння сторонній волі. Вони бувають цілеспрямовані - наприклад, коли йдеться про політичні цілі, або ж інтуїтивні - більш характерні для особистих стосунків.

Головна мета маніпулятора - впливати на емоційну, навіть чуттєву сферу людини, намагаючись примусити її максимально відключити критичне сприйняття дійсності. У таких випадках найбільше експлуатуються бажання приналежності й визнання, на чому ґрунтується самоповага і її негативний аналог - марнославство.

Наприклад, якщо ви купите якесь вбрання, годинник чи автомобіль, то потрапите до категорії тих щасливих і успішних, що посміхаються до нас з рекламного плакату.

Скляне намисто для легковірних

Наступний улюблений "мозоль" - відчуття провини.

Нам навіюють: якщо ви не зробите того й того (не проголосуєте за когось, не поставите нові вікна, не купите правильний соус) - не буде вам щастя. Країна буде в занепаді, ваша дитина застудиться, страва вийде несмачною. А винні у цьому будете ви самі, й усі вас засуджуватимуть. Маніпулятор розраховує, що ваша самооцінка постраждає і ви підкоритеся його волі.

Виокремимо безособовий займенник "усі". Саме він або його протилежність "ніхто" й такі самі безпідставні узагальнення "завжди", "ніколи", "скрізь" невтомно експлуатуються ляльководами всіх мастей. Таким чином вони задля досягнення своєї мети намагаються нав'язати набір неіснуючих цінностей. Такого собі скляного намиста на кшталт "зараз усі таке носять", "так давно вже ніхто не робить", "справжні чоловіки (жінки) завжди надають перевагу...".

Тут бачимо спочатку навмисне знецінення системи ваших вподобань, якщо вони не збігаються із так званою загальноприйнятою. І як наслідок - недовіру до власних відчуттів, а ще почуття сорому і провини. Потім вам пропонують "виправитися", тобто купити, проголосувати, зробити щось "як треба" - і відновити самоповагу.

"Нога в дверях" або фальшивий подарунок

Ще один різновид гри на почуттях чи навіть на інстинктах - апеляція до найдорожчих людей.

У цьому сенсі маніпулятори займають позицію такого собі святенника. Бо для них батьки, сім'я, діти - то святе. І якщо ви не робите того, що не входить у ваші плани або не подобається вам, то нерідко чуєте, що батьки не досипали ночей, що справжня любляча дружина повинна - далі слідує довгий список справ. Що обов'язок справжнього патріота проголосувати за таку партію тощо.

А оскільки ви не вважаєте себе егоїстом, зрадником, безсердечним, непорядним і не хочете, щоб про вас так думали інші, миттю кидаєтеся доводити, що ви хороші. Мета досягнута - ви вкотре під тиском фальшивих мотивацій робите те, чого хоче хтось інший всупереч вашій волі.

Отже маніпулятори, добиваючись свого, грають на почуттях, відверто або приховано шантажують.

Наприклад, у разі вашої відмови обіцяють заподіяти собі щось погане, перекладаючи відповідальність за це на вас. Пропонують якісь непотрібні вам послуги, натякаючи, що ви їм повинні будете віддячити, але як і коли саме - вирішуватимуть вони. І якщо ви погодитесь на якусь незначну поступку, маніпулятор вхопиться за цю зачіпку і вимагатиме від вас подальших дій в його інтересах, використовуючи принцип "нога в дверях".

Але чому, запитаєте ви, такі люди ніколи прямо не кажуть, чого від вас хочуть?

Саме тому, що вони добре знають, що те, що вони вам пропонують або чого вимагають, вам не потрібне. І почувши чітко сформульований запит, ви увімкнете розум і, скоріше за все, відмовитеся. Тоді як ображаючись, звинувачуючи, б'ючи на жалість чи апелюючи до високих почуттів, маніпулятори грають на емоціях. Так легше добитися від жертви необдуманих, спонтанних рішень.

Як не годувати троля

Тож щоб убезпечити себе від різноманітних впливів і навіювань, раджу намагатися критично сприймати інформацію.

Якщо вас залучають до якоїсь кампанії, розповідають про переваги нової методики, запитайте себе, який стосунок ви маєте до цього?

Чи думали ви про цю проблему раніше і що саме ви про неї думали? Якщо ваші погляди помінялися на діаметрально протилежні за час вашої розмови з кимось, не поспішайте підтримувати чиюсь пропозицію.

Скоріше за все, ви потрапили під вплив особистості співбесідника. Це може бути приємна людина, яка вміє переконливо розповідати. Так само важливо, від кого йшла ініціатива, щодо якої ви тепер змушені приймати рішення. І яку користь або моральне задоволення особисто ви матимете від того, що вам пропонують. Те, що "усі" вас вважатимуть хорошим хлопцем - не рахується.

Якщо вас звинувачують у черствості або кажуть, наприклад, що на вас ніколи не можна покластися, не виправдовуйтеся. Так ви потрапите у пастку, котра зветься у психології "годувати троля".

Запитайте себе, чи дійсно ви є такими, адже знаєте безліч фактів, коли ви радо допомагали рідним і друзям без жодного примусу. Тож довіряйте собі, цінуйте власні переконання. І нехай ваша Я-концепція не страждає від спроб сторонніх вивести вас з рівноваги.

Щоб не втягуватися в з'ясування стосунків, коли вас провокують, "погодьтеся" з нападником. Універсальною фразою на образливі слова незнайомців може бути: "Є трохи". Близьким не доводьте, що ви - турботливий чоловік, хороша дівчинка або ідеальна мати.

Залиште їм право думати про вас, що завгодно. Так ви збережете свободу бути собою.