"Сказали бігти подалі від потяга". Чому Укрзалізниця евакуює пасажирів під час тривог

"Їхала потягом Харків-Львів, два рази зупиняли, була евакуація за Харковом і перед Полтавою. На вулиці холодно, ніч. Нам сказали бігти подалі від потягу", - описує свою подорож залізницею в ніч на 22 березня Святослава.

З березня 2026 року в "Укрзалізниці" змінили підхід до того, що робити під час повітряних тривог. Відтепер потяг зупиняють, людей виводять "у разі активності ворожих БПЛА або інших засобів уражень поблизу маршруту конкретного поїзда".

У соцмережах пасажири потягів все частіше діляться історіями про евакуацію під час нічних мандрівок:

"Стояли близько 40 хвилин. Десь літав дрон, але ми його не чули — лише бачили спокійне зоряне небо", - розповів Альберт Павлов про подорож зі Львова до Запоріжжя.

"Зупинили, де прийдеться. Люди спокійно виходили з потяга, брали з собою ковдри", - описує зупинку по дорозі з Харкова Святослава.

Хтось з пасажирів критикує нововведення: треба чекати просто неба, бо у полях немає укриттів. "Водять людей по коліях і по насипах посеред ночі" - люди жаліються на небезпеку, коли потяг зупиняється у непристосованих місцях. Під час евакуації з потягу у Черкаській області нещодавно загинула провідниця.

Інші - навпаки дякують провідникам за допомогу, схвалюють евакуацію, бо це краще, ніж "згоріти живцем у вагоні".

Чому "Укрзалізниця" почала проводити евакуацію саме зараз, і чому не робила цього раніше?

Раніше не зупиняли

Всі чотири роки великої війни "Укрзалізниця", вокзали, підстанції і потяги були цілями для російської армії. Однак за останній рік обстріли посилилися в десятки разів і стали більш прицільними, розповіли ВВС News Україна в УЗ.

За 2025 рік по залізничній інфраструктурі було понад тисячу атак. Це більше, ніж у 2023−2024 роках разом узятих.

За два перших місяці 2026 року було близько 250 обстрілів залізниці, у результаті яких пошкодили майже 500 об'єктів, розповіли ВВС News Україна в УЗ.

"Полює ворог і за локомотивами, і за пасажирськими вагонами. Всі бачили палаючий вагон у Миколаєві і електричку в Апостолово. Ворог робить все мислиме і немислиме, щоб наш рух зупинити", - розповідав на початку березня керівник "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.

Росіяни з літа 2025 року почали прицільно бити по вузлових станціях, знеструмлювали цілі ділянки залізниці. Рахунок потягів, у які влучили, пішов на сотні, всього 282 вагон – горіли локомотиви, нічні пасажирські потяги, Інтерсіті. Були влучання у потяги на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та в інших регіонах України.

Минулого року в компанії говорили, що в рухому мішень важче влучити, тому потяги не зупиняли, але цього року правила під час повітряних загроз таки змінили.

Безпекова ситуація на залізниці змінюється, 5-й рік війни відрізняється від попередніх, а кожен день війни — теж інший, каже Перцовський.

За його словами, з березня 2026 року УЗ зіткнулась з новою хвилею посилених атак, тому доводиться оновлювати операційні протоколи і посилювати заходи безпеки.

Вперше пасажирів з потягу евакуювали 27 січня 2026 року, коли росіяни атакувала поїзд Барвінкове-Львів-Чоп, розповіла представниця філії "Пасажирська компанія" "Укрзалізниці" Любов Сидоренко "Суспільному".

Тоді через влучання у вагон загинули шестеро людей.

"Ворог змінив пріоритет своїх атак з енергетики на залізницю. В нас стало більше уражень, і ми не можемо це ігнорувати. Відповідно ми посилюємо протоколи безпеки. Головна задача – це зберегти наших пасажирів і поїзні бригади", — пояснила вона.

Пасажирів треба евакуйовувати, щоб не лишати у пастці у палаючому вагоні, який згорає дуже швидко, кажуть в УЗ.

22 березня вночі завчасна евакуація на Придніпровській залізниці врятувала і бригаду, і пасажирів, коли БПЛА влучив у локомотив, розповідає Перцовськй.

14 березня у Криворізькому районі Росія вдарила по залізничній станції. Пошкоджено локомотив, а локомотивна бригада завчасно евакуювалась і обійшлося без постраждалих, розповів Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення.

Як має відбуватися евакуація

"Єдиний 100% безпечний варіант для будь-якого транспортного оператора — діяти як авіація, де з лютого 2022 року всі рейси зупинені", - говорив 10 березня керівник УЗ Олександр Перцовський, пояснюючи нові безпекові правила у потягах.

Отже, за новими правилами, поїзди "Укрзалізниці" курсують згідно з розкладом, але рух можуть зупинити у разі небезпеки.

Як пояснюють в компанії, за безпекою руху стежить велика команда – це моніторингові групи, диспетчери, спеціалісти безпеки.

"Вони 24/7 виявляють загрози та реагують миттєво. Наша задача — зробити максимум можливого, щоб убезпечити пасажирів і персонал", - каже Перцовський.

Тому, за його словами, при виявленні ризиків: поїзди можуть тимчасово зупиняти, можуть оголосити евакуацію.

Перцовський каже, що найчастіше це відбувається на станціях із укриттями.

Однак, як розповідають пасажири різних потягів, вони зупинялися і посеред лісу, і у полі.

"Це не зупинки просто, коли у регіоні оголошено тривогу, це зупинки, коли ризики є суттєвими, тож реагувати слід швидко", - говорить керівник "Укрзалізниці".

ДСНС навчає персонал залізниці проводити евакуацію.

В УЗ розповіли про такі правила під час евакуації:

Під час такої евакуації з потягу в ніч на 22 березня загинула провідниця Ілона Вовк. Їй було 19 років. Це сталося під час зупинки потяга під час тривоги у Черкаській області.

"Зустрічний потяг смертельно травмував Ілону, яка як раз провадила евакуацію", - зазначив Перцовський.

Евакуація при дроновій небезпеці для пасажирських поїздів рятує життя, але водночас може нести й критичну небезпеку при найменшій необорежності, зазначили в УЗ.

Розслідування трагедії триває.

РЕБ замість евакуації?

Хтось радить обладнати вагони РЕБами, щоб захистити їх і не доводити до евакуації пасажирів, хтось пропонує облаштовувати намети в поляха, щоб люди могли чекати під час тривог.

Але РЕБ на пасажирських потягах не захистить від обстрілів, бо для його ефективної роботи потрібно цілий комплекс обладнання та робота команди фахівців, кажуть військові. В Україні немає стільки РЕБ, щоб поставити на кожен потяг, пояснював раніше представник батальйону безпілотних систем "Інквізиція" 59-ї ОМБр Олександр Карпюк в ефірі "КИЇВ24".

"Тільки після аналізу частот оператор може ефективно "придушити" ворожий безпілотник. Просто поставити генератор перешкод на дах вагона — недостатньо", - говорить Карпюк.

На Чернігівщині, Сумщині, на напрямку Херсон-Миколаїв локомотиви потягів обшивають броньованими листами, щоб захистити їх від безпілотників.

"Інколи після локомотиву чіпляють вантажні платформи попереду пасажирських вагонів, щоб у разі підриву не постраждала основна частина рухомого складу", - розповідає Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку Сил безпілотних систем "Рейд".

На його думку, всі можливі заходи захисту залізниці вже запровадили. Як їх покращити? Треба більше засобів протиповітряної оборони.

"Це те, що реально працює", - говорить Киричевський.

Павло, майстер з ремонту рухомого складу УЗ, у розмові з ВВС каже, що "Укрзалізниця" давно потребує нового обладнання, що локомотивів не вистачає і вони часто виходять з ладу і без війни.

Тому до ідей з РЕБами і наметами при евакуації він ставиться доволі скептично.

"Ми не можемо забезпечити кожен локомотив графітовими щитками для тягових двигунів та гальмівними колодками (важливий витратний матеріал для двигунів потягів – Ред.). І це при щоденному скороченні локомотивного парку внаслідок бойових дій. Які, в біса, намети та тим більш укриття вдовж кількасот тисяч кілометрів тільки основних залізничних колій?", - обурюється працівник УЗ.

Він називає дивом, що за нинішніх умов залізниця взагалі працює і перевозить людей.

"Тому факту, що УЗ ще працює, не завдяки, а всупереч всьому жаху, підтримуючи хоч якусь видимість організованої роботи і дотримується розкладу руху - можна тільки дивуватися", - каже працівник компанії.

Більше про фінансовий стан "Укрзалізниці" читайте у матеріалі ВВС News Україна Чи вивезе Укрзалізниця?