Наймасовіший протест у Чехії за п'ять років. Чому люди вийшли на вулиці

Тисячі людей вийшли на вулиці Праги в суботу, 21 березня, на протест проти уряду прем'єра Андрея Бабіша. За оцінками організаторів, участь у мітингу взяли від 200 до 250 тисяч людей – це, за даними Reuters, найбільша акція з 2019 року. Протестувальники закидають уряду авторитарні методи управління, тиск на незалежні медіа та розворот країни на схід.

Акцію "Ми не дозволимо вкрасти наше майбутнє" ініціювала організація "Мільйон моментів для демократії". Її мета – привернути увагу до послаблення демократії та олігархізації суспільства, до яких, на думку організаторів, веде Чехію уряд Андрея Бабіша – мільярдера і євроскептика, який серед іншого закликав обмежити військову допомогу Україні.

Примітно, що серед промовців на мітингу не було чинних політиків – натомість, як зазначають польські медіа, до учасників зверталися діячі культури, науковці, актори, лікарі та екологи.

Вони висловлювали критику зокрема щодо низьких витрат на оборону, що підриває і безпеку країни, і її міжнародну репутацію.

Також під час мітингу звучала критика законопроєкту щодо неурядових організацій, який передбачав детальну звітність про міжнародні контакти та донорів. Хоча влада вже відмовилася від роботи над ним, сам факт появи такої ініціативи, за словами протестувальників, був проявом тиску на громадський сектор.

Окремо протестувальники порушили тему суспільних медіа: чеський уряд пропонує відмовитися від абонплати і перейти на пряме бюджетне фінансування радіо й телебачення. На думку критиків, це створює ризики для незалежності журналістів – через це, за даними медіа, досвідчені політичні оглядачі вже почали залишати суспільні мовники.

Лідер ініціативи "Мільйон моментів для демократії" Мікулаш Мінаж заявив, що публікація повного проєкту закону про суспільні медіа має стати сигналом для громадян до нових демонстрацій і протестів.

У 2019 році ця сама ініціатива, очолювана Мінажем, зібрала на тому самому місці в Празі до 300 тисяч людей. Це була найбільша політична демонстрація в Чехії після падіння комунізму в 1989 році.

1 лютого цього року "Мільйон моментів для демократії" організувала мітинг на підтримку президента Петра Павела, який зібрав 90 тисяч людей.

Хто такий премʼєр Чехії Андрей Бабіш

Андрей Бабіш вже вдруге очолює чеський уряд: він був прем'єр-міністром Чехії з 2017 по 2021 рік. Він подав у відставку після провалу ANO на виборах до палати депутатів.

Вдруге Бабіш обійняв цю посаду, коли у жовтні минулого року разом зі своїм рухом ANO переміг на парламентських виборах та сформував уряд із меншими партнерами: правопопулістською євроскептичною партією "Автомобілістів" та ультраправою партією "Свобода і пряма демократія" (SPD).

Премʼєр Чехії називає себе прихильником миру і закликає до закінчення війни в Україні.

Він висуває гасло "чехи понад усе", що нагадує аналогічні заклики Дональда Трампа.

Бабіш також підтримує добрі стосунки з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо (обидва ці політики зберегли зв'язки з Москвою попри на російське вторгнення в Україну).

Він також закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога. В рамках цієї програми Чехія шукає снаряди по всьому світу і купує їх для України за підтримки інших західних союзників Києва.

При цьому Бабіш не вважає, що військову допомогу Україні потрібно повністю припинити, але закликає передати це питання НАТО і Європейському союзу.

Влада Чехії свариться через Україну

На початку лютого десятки тисяч людей вийшли в Празі на мітинг, щоб підтримати президента Петра Павела у новому витку його протистояння з антиукраїнським урядом Андрея Бабіша. За оцінкою організаторів, на акцію підтримки президента у Празі вийшли близько 80-90 тисяч людей.

Приводом стала відмова Павела призначати суперечливого депутата з урядової коаліції Філіпа Турека міністром навколишнього середовища.

Його чимало критиків звинувачують у симпатіях до нацизму, а крім того щодо нього розслідується справа про домашнє насильство та зґвалтування. Хоча сам Турек всі звинувачення відкидає.

Після відмови Павела затверджувати його міністром, пішли повідомлення від голови чеського МЗС, які президент назвав спробою шантажу.

У повідомленнях Мацинка пише, що він, як і президент, стоїть перед "незворотнім рішенням", і Павел "не зможе спати спокійно", якщо не затвердить Турека на посаді міністра.

"Я розумію, що президента не можна шантажувати, але політика – це компроміси", – додав він.

Проте конфлікт через Турека – не єдина суперечка між президентом та урядом. Інша тема – це постачання зброї Україні, у тому числі чотирьох літаків L-159.

Павел під час візиту до Києва 16 січня запропонував Україні купити кілька літаків.

Бабіш у відповідь на це заявив, що уряд цього не схвалить. У своїй передвиборчій кампанії Бабіш, серед іншого, говорив про те, що Чехія має припинити надавати зброю Києву.

У повідомленнях, які опублікував Павел, Мацинка стверджує, що єдина причина, через яку Україна не отримає L-159, – це той факт, що президент бездумно розповів про плани журналістам.

Цьому передував дипломатичний скандал між Україною та Чехією на початку січня, який спровокувала антиукраїнська новорічна промова спікера нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамури.

Окамура, який є головою Палати депутатів Чехії та лідером правопопулістської партії SPD, що увійшла до коаліції уряду Бабіша, виступив проти допомоги Україні та жорстко розкритикував українське керівництво, зокрема президента Володимира Зеленського.

За його словами, при владі в Україні перебувають "злодії" та "хунта Зеленського", які наживаються на війні, і такій країні не місце в ЄС.

Окамура також звинуватив західні країни, які підтримують Україну зброєю, у тому, що вони рухаються до Третьої світової війни.

На образливі заяви тоді відреагували посол України в Чехії та голова української МЗС Андрій Сибіга, закликавши чеських колег до конструктивного діалогу.