Як влада допомагає південнокорейцям шукати кохання

Мін Юнг зустрічалася зі своїм хлопцем три роки, коли він зненацька сказав їй, що не може уявити себе одруженим.

Вона була спустошена.

"Я завжди думала, що ми колись одружимося", - каже вона.

"Я лежала в ліжку, гортала стрічку в телефоні, коли раптом побачила рекламу шлюбного агентства і подумала: "Чому б і ні?"

Саме завдяки цьому спонтанному рішенню 30-річна дівчина зустріла Те Хьона, який тепер є її чоловіком.

Молодята прожили чотири місяці у шлюбі – це було не зовсім кохання з першого погляду, але між ними була хімія.

"Напередодні була робоча вечірка, я прийшов на наше перше побачення з похмілля, тому я був не в найкращому стані, коли вперше зустрів свою майбутню дружину", - згадує Те Хьон.

"Але мені сподобалася її посмішка, ми добре поговорили. - додає він. - Я хотів мати другий шанс – мені довелося наполегливо працювати, щоб у неї склалося про мене краще враження після першого побачення”.

Південнокорейське шлюбне агентство організовує кожну деталь першого побачення своїх клієнтів.

Але перед цим вони збирають особисту інформацію про кожного з них.

Зокрема, необхідно вказати вік, професію, фінансові активи та сімейне походження.

Потім клієнтів оцінюють на основі цих даних. Наприклад, лікарі чи юристи, швидше за все, отримають найвищі оцінки за професію, тоді як офісні працівники великих корпорацій мають нижчий рейтинг.

Деякі люди вважають цю систему оцінювання проблематичною, бо вона видається матеріалістичною та надає занадто великого значення соціальному положенню.

Але для Мін Юнг було важливо знайти когось, схожого на неї.

Те Хьон також сподівався, що інформація, яку він надав агентству, дозволить їм знайти сумісну з ним жінку.

Агентство виконало свою роботу.

Тепер обоє офісних працівників із Сеула відкривають нову сторінку у своєму житті – не лише в шлюбі, але й як співвласники винного магазину.

"Моє офісне життя стало б нудним з усією цією рутиною", - каже Те Хьон, тримаючи дружину за руку.

"Але зараз я роблю щось нове і будую життя разом зі своєю дружиною – це дуже весело", - додає він.

Розквіт шлюбних агенцій

Шлюбні агенції у Південній Кореї процвітають: станом на 2024 рік по всій країні працює близько 1000 агентств, і багато з них досягають рекордних показників.

Ми поспілкувалися з кількома агентствами, які повідомили нам, що за останні кілька років обсяги їхньої роботи зросли на 30%, й кількість молодих одинаків, які користуються їхніми послугами, продовжує зростати.

"Через зменшення можливостей природних зустрічей під час пандемії коронавірусу більше людей почали звертатися до шлюбних агенцій”, - каже Хан Кі Йоль, віцепрезидент елітного агентства N.Noble.

Він додає, що успіх цих "ковідних клієнтів" спричинив "зрушення у сприйнятті", і це сприяло розквіту агенцій з пошуку партнерів.

"Раніше молоді люди вважали, що ці агентства призначені для тих, хто не встиг одружитися, - каже він. - Тепер вони сприймають їх як спосіб знайти людину, яка відповідає їхнім потребам".

32-річна лікарка, яка є клієнткою одного з агентств і побажала залишитися анонімною, каже, що багато її друзів користуються такими послугами.

"Раніше я була негативної думки про ці агентства, але тепер це сприймається нормально", - каже вона.

"Побачення наосліп, організовані друзями, були для мене надто великим тягарем. Важко комусь відмовити, коли у вас є спільні знайомі, а агенції позбавляють такого тиску", - додає вона.

Але навіть ті, хто досяг успіху, іноді вважають цей процес знеособленим, із надмірним акцентом на соціальному становищі.

Мін Юнг пригадує той день, коли вона вперше повідомила батькам про рішення скористатися послугами шлюбного агентства.

"Я почувалася трохи ніяково, загальне сприйняття шлюбних агенцій не дуже позитивне, - каже вона. - Наприклад, може здатися, що людей судять за їхнім статусом, а одружуються без кохання".

І такий спосіб знайти другу половинку підходить не всім.

Вартість послуг агентства – ще одна причина, чому клієнти відчувають тиск. Вона коливається від 1400 до 7000 доларів США, що може змусити людей вагатися з вибором.

36-річна вчителька, яка також побажала залишитися анонімною, десять років тому скористалася послугами одного з таких агентств, але не зустріла жодного чоловіка, з яким захотіла б одружитися.

"Люди, з якими я знайомилася через агенцію, були або зі значними недоліками, або мали ідеальні профілі, але дуже високі власні стандарти, - згадує вона. - Це все дуже дратувало".

Вона каже, що похід до агенції нагадує виконання завдання.

"Це не романтично. Це щось, що хочеться зробити ідеально, без помилок".

Швидкі побачення, які організовує уряд

Падіння кількості шлюбів і народжуваності вже давно є проблемою у Південній Кореї. Попри те, що останнім часом кількість послуг зі знайомств зросла, ці показники залишаються рекордно низькими.

У 2023 році кількість шлюбів була на 40% меншою порівняно з десятиріччям тому.

Загальний коефіцієнт народжуваності в країні - середня кількість дітей, які матиме жінка в репродуктивному віці - досяг історичного мінімуму в 0,72, що є найнижчим показником у світі.

Експерти пояснюють ці цифри тривалим робочим часом у Південній Кореї, який у 2017 році був другим за величиною у світі після Мексики. Недотримання балансу між роботою та особистим життям, високі ціни на житло та дорогий догляд за дітьми також ускладнюють ситуацію.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) стверджує, що для підтримки стабільного населення, загальний коефіцієнт народжуваності в країні має становити приблизно 2,1.

Щоб підвищити рівень народжуваності, втрутився навіть уряд Південної Кореї.

Тепер він виконує роль свахи, організовуючи швидкі побачення, щоб допомогти людям знайти кохання.

Соннам, місто на південний схід від Сеула, нещодавно організувало сьомий такий захід за рік. Загалом 100 молодих неодружених людей віком від 27 до 39 років, які проживають у Соннамі, зібралися в пабі з музикою, іграми, їжею та напоями.

Учасників обрали серед багатьох претендентів за допомогою системи жеребкування.

Мер міста Шін Сан Джин каже, що на кожне місце було по шість заявок.

"Я прийшов сюди, особливо не замислюючись, але зараз я нервую", - каже 32-річний відвідувач Му Цзінь.

"Я відчуваю, як калатає моє серце", - додає він.

Як і багато людей, він вважає, що після того, як починаєш працювати, важко знайти партнера.

"Моя робота була надто вимогливою, і тепер, коли мені вже за 30, немає ані часу, ані місця для знайомства з новими людьми", - каже він.

"Але місто дало для цього гарну можливість", - додає чоловік.

Попри те, що захід організувала влада, він був жвавим і невимушеним. Учасників заохочували переміщатися кімнатою, давати п'ять, коли вони зустрічали когось нового, і триматися за руки під час розмови. Ведучий давав підказки та ставив запитання, щоб підтримувати спілкування.

Ю Сан, якій за 30, прийшла на захід з надією знайти пару.

"Коли така велика група - 100 людей - важко налагодити глибокі стосунки, але це чудовий шанс познайомитися", - каже вона.

Уряд заявляє, що ці заходи є надзвичайно успішними. За його даними, 43% людей, які їх відвідали, знайшли пару, а дві пари вже одружилися.

"Організувати щось подібне непросто, але це також свідчить про те, що за цим стоїть суспільна проблема", - каже Сон Джин, який взяв участь у заході.

Уряд Південної Кореї також вирішує демографічні проблеми, пропонуючи допомогу по догляду за дітьми та кредити на житло під низькі відсотки для молодят.

"За останні 20 років будь-яка політика підвищення народжуваності зазнала невдачі, - каже мер Шін Сан Джин. - Тому ми намагаємося допомогти молодим людям зустрітися".

Але дехто стверджує, що уряд зараз переступає межі, втручаючись у приватне життя людей.

Вони кажуть, що на першому місці мають стояти такі питання, як підтримка повернення жінок на роботу та вирішення проблем з високими витратами на життя.

"Коли нам близько 30-ти, ми будуємо кар'єру, але суспільство змушує нас створювати сім'ї до 35 років", - каже Мін Юнг, якій зараз за 30.

"З проблемами на робочому місці, як-от втрата роботи після декретної відпустки, заклики до шлюбу та народження дітей здаються непереконливими", - додає вона.

"Для багатьох падіння кількості шлюбів і народжуваності - це проблеми суспільства, а не особиста відповідальність", - вважає Мін Юнг.

"Без вирішення цих проблем просто сказати, що люди повинні одружуватися або народжувати дітей, видається дивним", - додає вона.

Її чоловік Те Хьон також каже, що одруження було цілком його власним вибором: "Я живу щасливим життям, проводжу захопливий час зі своєю дружиною. Але я одружився, тому що хотів цього, а не через тиск суспільства".