Арешт президента Південної Кореї провалився через спротив військових. Як це сталось

Південнокорейські слідчі не змогли заарештувати відстороненого від влади президента Юн Сок Йоля. Той на початку грудня спробував запровадити воєнний стан. Після багатогодинного протистояння з охороною Юна слідчі вирішили відмовитися від наміру його затримати.

"Арешт, за нашою оцінкою, неможливий через наполегливу протидію. Ми турбуємося за нашу команду на місці", - заявили представники Бюро розслідувань корупції (CIO) Південної Кореї.

У CIO також сказали, що однією з причин, за якою вирішили згорнути операцію арешту, стали побоювання за безпеку слідчих, що прибули до резиденції президента.

Хоча президенту оголосили імпічмент 14 грудня, це рішення не схвалив Конституційний суд і він ще вважається чинним керівником держави.

У п'ятницю, 3 січня, слідчі прийшли до резиденції Юн Сок Йоля, щоб заарештувати його, але їх зупинила служба безпеки президента.

Рано-вранці у п'ятницю десятки поліцейських машин вишикувалися біля вулиці перед резиденцією президента в Сеулі. Близько 8:00 за місцевим часом група слідчих у супроводі поліцейських попрямувала до резиденції. Однак на її територію змогла потрапити лише частина групи.

Як повідомило південнокорейське агентство Yonhap, співробітникам Бюро розслідувань корупції, які спочатку увійшли до резиденції, перегородив шлях якийсь військовий підрозділ.

Потім військові їх пропустили, але заарештувати президента не дозволила його служба безпеки.

До того, як слідчі відмовились від спроб арешту, представник охорони президента сказав журналістам, що вони ведуть "переговори" зі слідчими.

У резиденції Юна 3 січня зібралися близько тисячі його прихильників, які вимагали "анулювати імпічмент" і захистити президента Південної Кореї.

Як передають кореспонденти BBC з місця подій, команда слідчих залишила резиденцію під скандування прихильників президента Юна - "Ми перемогли!".

У п'ятницю навколо резиденції президента виставили поліцейські кордони. Таким чином поліція намагалася не допустити заворушень, які, на її думку, могли влаштувати прихильники Юн Сок Йоля.

Адвокати президента Юна заявили, що вважають незаконними як ордер на арешт, так і спробу арешту.

Охорона раніше вже не пропустила слідчих у офіс президента і його особисту резиденцію, хоча у них був ордер на обшук цих приміщень.

В історії Південної Кореї вже були випадки, коли влада відмовлялася від спроб арештувати відомих політиків через те, що арешту фізично перешкоджали їхнє оточення і прихильники.

Бюро розслідувань корупції заявило, що воно поки що думає, які тепер зробити кроки.

Усунення від влади та звинувачення

Ордер на арешт президента Юна, який 3 грудня спробував оголосити в країні воєнний стан, видав на початку цього тижня Західний окружний суд Сеула, який діє до 6 січня.

Це означає, що найближчими вихідними слідчі можуть зробити ще одну або кілька спроб заарештувати відстороненого від влади президента. Однак цим спробам можуть перешкодити прихильники президента, які у вихідні планують прибути до резиденції.

Також слідчі можуть клопотати про видачу нового ордера на арешт і спробувати знову затримати Юн Сок Йоля.

Юн Сок Йоль тричі проігнорував виклики на допит до того, як видали ордер на його арешт.

У результаті слідчі наприкінці минулого тижня подали до суду клопотання про ордер на арешт. Адвокат Юна називав це клопотання незаконним.

На початку грудня президент Південної Кореї безуспішно спробував запровадити в країні воєнний стан. Після цього парламент звинуватив його у спробі заколоту та оголосив главі держави імпічмент.

Юна усунули від виконання президентських обов'язків з 14 грудня (коли парламент проголосував за його імпічмент). Але для того, щоб усунути його з посади, імпічмент має схвалити Конституційний суд.

Поки суд не ухвалив рішення, Юн Сок Йоль офіційно залишається президентом.

Сам Юн ще в першій половині грудня відкинув звинувачення у спробі заколоту і заявив, що введення воєнного стану було "політично вивіреним рішенням". Він ухвалив його начебто, щоб захистити державу від опозиції, яка, за його словами, паралізувала роботу уряду.

Він також відкинув заклики піти у відставку та пообіцяв боротися до кінця, звинувативши опозицію в тому, що вона "зловживає імпічментами".